Офіційний веб-портал Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради


Головне управління Міндоходів 2020 рік

         Попередня сторінка       Наступна сторінка

 

Ми в інтернет-просторі

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA


від 10.07.2020

Завершено державну реєстрацію наказів Міністерства фінансів України про застосування програмних РРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Міністерством юстиції України зареєстровано наказ Міністерства фінансів України про порядок реєстрації та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), а також наказ про затвердження форм і змісту розрахункових документів.

Зокрема, наказом від 23 червня 2020 року № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» безпосередньо затверджено:

► порядки реєстрації, ведення реєстру та застосування ПРРО;

► визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи ПРРО в режимі офлайн.

Наказом від 18 червня 2020 року № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13»:

► вдосконалено форму і зміст розрахункових документів, що РРО та/або ПРРО;

► затверджено нову форму розрахункового документа для операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів;

► забезпечено можливість зазначення штрихкодів товарів.

В тому числі зміни торкнулись Порядків щодо реєстрації РРО та книг обліку розрахункових операцій, зокрема щодо можливості створення документів у паперовій та/або електронній формі.

Запровадження ПРРО є важливим кроком до детінізації економіки та створення рівних умов ведення підприємницької діяльності. Програмне забезпечення «РРО в смартфоні» стане зручним і необтяжливим функціоналом для сумлінних платників податків.

Із текстом наказів можна ознайомитися за посиланням

Довідково:

З 01 серпня 2020 року фіскальний додаток для ПРРО буде доступний для повноцінного використання для всіх бажаючих на безоплатний основі.

Використання РРО для певних видів діяльності фізичних осіб – підприємців – єдинників» ІІ-IV груп, стане обов’язковим з 01 січня 2021 року.

Запровадження ПРРО передбачено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».

Інформація розміщена на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням.

 

ФОП припинив діяльність: в який термін подається звіт та сплачується єдиний внесок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 3 п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є , зокрема фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), в тому числі ФОП – платники єдиного податку.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), ФОП, у тому числі ФОП – платники єдиного податку, формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до               10 лютого року, що настає за звітним періодом.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у п. 2 розділу ІІІ Порядку № 435, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності      (п. 10 розділу ІІІ Порядку № 435).

Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають до контролюючого органу страхувальники, зазначені у п. 2 розділу ІІІ Порядку № 435, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 11 розділу ІІІ Порядку № 435).

Відповідно до п.п. 1 п. 13 розділу ІV Інструкції № 449 для платників, зазначених у п.п. 3 п. 1 розділу II Інструкції № 449, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення.

Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

  

Закон України № 466: з 01.01.2021 запроваджуються нові умови нарахування пені

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено низку новацій до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з внесеними змінам Законом № 466 до п. 129.1 ст. 129 ПКУ додано нові підпункти, відповідно до яких нарахування пені розпочинається:

► при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов’язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (п.п.129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);

► у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість –  починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів (п.п. 129.1.5п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Норми набирають чинності з 01 січня 2021 року.

 

Закон України № 466: особам, які провадить незалежну професійну діяльність та здійснюють на користь нерезидента – юрособи виплати, необхідно нараховувати податок на прибуток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема ст. 178 доповнено новим п. 178.8 (норма набрала чинності 23.05.2020).

Нормами п. 178.8 ст. 178 ПКУ встановлено, що фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та здійснює на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження із України, здійснює нарахування та сплату податку на прибуток підприємств з доходів (прибутків) нерезидентів у порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III ПКУ.

 

 Платник ПДВ має можливість отримати інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку у СЕА ПДВ через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податків має право реалізовувати через Електронний кабінет права та обов’язки, передбачені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Норми визначені п.п. 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 ПКУ.

Відповідно до вимог п.п. 14.1.562 п. 14.1 ст. 14 ПКУ з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов’язків, визначених ПКУ, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами, наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 із змінами затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету.

Вхід до інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

У приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» платник має доступ до інформації з системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ), а саме: реєстру операцій, реєстру транзакцій, інформації про суму перевищення.

За допомогою опції «Реєстр транзакцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, пов’язаних з електронним рахунком у СЕА ПДВ (далі – електронний рахунок), у тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення електронного рахунку, списання коштів з електронного рахунку, суму всіх кредитових оборотів по електронному рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на електронному рахунку.

Крім того, згідно з п. 2001.5 ст. 2001 ПКУ на запит платника ПДВ йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у СЕА ПДВ.

Отже, інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку платник ПДВ може отримати через Електронний кабінет: меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Реєстр транзакцій», а також шляхом подання, за допомогою програмного забезпечення для подання податкової звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку, сервісного запиту J1302301/F1302301 «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» та отримати у відповідь витяг J1402301/F402301 «Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку».

 

До уваги суб’єктів лісових відносин!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що суб’єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, направляють контролюючим органам перелік лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

Норми встановлені п.п. 258.2.6 п. 258.2 ст. 258 Податкового кодексу України.

Форми переліків лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2015 № 627.

 

З податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб ПКУ передбачені пільги

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати цього податку, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Крім того, відповідно до п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).


від 09.07.2020

ДПС інформує громадськість про можливість користуватися наборами даних у формі відкритих даних

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Державна податкова служба України здійснює постійне оновлення наборів даних у формі відкритих даних на Порталі відкритих даних Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (https://data.gov.ua/organization/tax) та на офіційному вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/datasets.php?q=).

На сьогодні ДПС оновлює на цих інформаційних ресурсах 41 основний набір даних. З них 5 наборів даних оновлюються щоденно у робочі дні, а саме:

- Реєстр платників податку на додану вартість https://data.gov.ua/dataset/4c65d66d-1923-4682-980a-9c11ce7ffdfe; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160406124837;

- Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість https://data.gov.ua/dataset/46ec7001-f492-4af8-8cae-00ba5e5537ce; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160406125451;

- Реєстр платників єдиного податку https://data.gov.ua/dataset/198185ea-44d6-48f0-877c-44251c413f64; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190614132019;

- Реєстр платників акцизного податку та реалізації пального https://data.gov.ua/dataset/08607f4c-b3f1-4b2f-8dbc-cd5866e5e60c; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190610093942;

- Реєстр неприбуткових установ та організацій https://data.gov.ua/dataset/2888f31a-9a0d-4c77-b570-0895753fa9cb; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190613183429.

Також ДПС здійснює оновлення набору даних «Інформація про організаційну структуру розпорядника інформації» (https://data.gov.ua/dataset/informatsiya-pro-organizatsiynu-strukturu-rozporyadnika-informatsii; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160210112726).

У зазначеному наборі даних міститься інформація про індекс структурного підрозділу, найменування посад, назву структурного підрозділу та штатну чисельність.

Завдяки оприлюдненню наборів даних користувачі інформаційних ресурсів можуть вільно використовувати та поширювати інформацію з відповідних реєстрів, що надає можливість не направляти запити і чекати певний час на них відповідь.

ДПС закликає громадськість користуватися наборами даних у формі відкритих даних.

Довідково:

Публічна інформація у формі відкритих даних – це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання (частина перша статті 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Постійне оновлення наборів даних у формі відкритих даних Державна податкова служба України здійснює на виконання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (зі змінами).

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

За продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім з початку 2020 року анульовано 45 ліцензій

У Дніпропетровській області станом на 01.07.2020 діє 16 433 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 4 974 суб’єктах господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7 450 ліцензій, на тютюнові вироби – 6 231, на право роздрібної торгівлі пальним – 586 ліцензій та 2 166 ліцензій на зберігання пального.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області ведеться систематичний контроль за своєчасністю сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Так, з початку 2020 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 509 ліцензій на право торгівлі алкогольними напоями та 417 ліцензій – тютюновими виробами.

Анульовано з початку 2020 року 1 230 ліцензій, з яких 45 – за продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

 

З 01.08.2020 запроваджуються програмні РРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.08.2020 запроваджується застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), зокрема для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку.

Законами України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (із змінами), від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (із змінами) та від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з внесеними змінами підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 61, відповідно до якого до 01 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

► реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

► роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

► діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

► реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Звертаємо увагу, що з 1 квітня 2021 року запроваджується обов’язкове застосування РРО та/або ПРРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу. При цьому, у ФОП – «єдинників» першої групи обов’язок застосувати РРО та/або ПРРО відсутній.

 

Про відображення у податковому обліку платника податку на прибуток витрат на розробку вебсайту та його розміщення у мережі Інтернет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податку на прибуток на наступне.

Згідно з п. 1.3 Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного вебпорталу органів виконавчої влади, затвердженого спільним наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.11.2002 № 327/225 із змінами та доповненнями, вебсайт – це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб’єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.

З урахуванням положень частини 1 ст. 433 Цивільного кодексу України від  16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями та ст. 8 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» зі змінами та доповненнями вебсайт відноситься до об’єктів права інтелектуальної власності (авторського права).

Розміщення вебсайту у мережі Інтернет передбачає реєстрацію доменного імені та власне розміщення вебсайту (хостинг).

Статтею 1 Закону України від 15 грудня 1993 року № 3689-XII «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» зі змінами та доповненнями визначено, що доменне ім’я – це ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті.

Згідно з Порядком підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 року   № 522, абоненти підключаються лише через операторів (суб’єктів господарювання, які надають послуги з доступу до глобальних мереж передачі даних).

Відповідно до п. 8 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи» від 01.01.2014 та п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями, нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має фізичної субстанції, матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Підпунктом 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено 6 груп нематеріальних активів, щодо яких нараховується амортизація. У податковому обліку до групи 6, включаються, зокрема інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

З урахуванням викладеного, витрати платника податку на прибуток, пов’язані з розробкою вебсайту та його розміщенням в мережі Інтернет (реєстрація доменного імені та хостинг), відносяться до 6 групи – інші нематеріальні активи. При цьому розрахунок амортизації здійснюється відповідно до норм п. 138.3   ст. 138 ПКУ.

 

ПКУ не передбачена відповідальність за неподання копій податкових розрахунків за формою № 1ДФ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ (далі – податковий розрахунок за ф. № 1ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету, податковий розрахунок за ф. № 1ДФ у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Норми встановлені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.

Згідно з п. 119.1 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них ПДФО, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника ПДФО та/або до зміни платника ПДФО, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2 040 гривень.

Застосування штрафних санкцій за неподання копій податкових розрахунків ПКУ не передбачено.

 

Через Електронний кабінет юридична особа має можливість надіслати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку, зокрема, третьої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)ПКУ.

Норми встановлені п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

До поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ (абзац третій       п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Форми Заяви та Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Згідно з абзацом п’ятим п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

При цьому згідно з п. 421.2 ст. 421 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або інформації з баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання, з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

За допомогою приватної частини Електронного кабінету юридична особа має можливість направити до органу ДПС Заяву та Розрахунок (ідентифікатори форм J0102003 та J0102103 відповідно).

 

Кошти на відрядження, витрачені працівником понад встановлені законодавством норми, своєчасно не повернуті: що з єдиним внеском?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців – підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Складові фонду оплати праці визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5 (далі – Інструкція № 5).

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Перелік).

Згідно з п. 3.15 розділу ІІІ Інструкції № 5 та п. 6 розділу I Переліку витрати на відрядження: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення, компенсаційні виплати та добові, які виплачуються при переїзді на роботу в іншу місцевість згідно з чинним законодавством, не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.

Враховуючи зазначене, не включаються до бази нарахування єдиного внеску суми коштів, витрачені працівником на відрядження понад встановлені законодавством норми та не повернуті у встановлені строки.


від 08.07.2020

Розміщено форми електронних документів, які мають застосовуватись суб’єктами господарювання – користувачами програмних РРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила про наступне.

У банері «Програмні РРО» на вебпорталі ДПС у вкладці «Форми ПРРО» розміщено форми електронних документів для програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО), які застосовуються користувачами для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації ПРРО, а також під час застосування ПРРО.

Пропонуємо ознайомитись з цими формами усім зацікавленим суб’єктам господарювання – користувачам ПРРО та розробникам комерційних ПРРО.

Банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/) також містить актуальну інформацію, пов’язану із запровадженням ПРРО відповідно до вимог Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» із змінами (набуває чинності з 01.08.2020).

 

Оперативно вирішені питання платників, які звернулись на Комунікаційну податкову платформу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Комунікаційна податкова платформа – новий формат взаємодії для оперативного прийняття управлінських рішень.

Серед питань, що порушені компаніями – членами Європейської Бізнес Асоціації, найбільше стосується призупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Саме такі питання однієї з компаній – члена ЄБА, які мали місце починаючи з березня поточного року, були вирішені на комунікаційній податковій платформі.

Оперативний розгляд звернення здійснено ДПС шляхом проведення комплексного аналізу всіх обставин.

Станом на 02.07.2020 питання реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних компанії, про яку йдеться, вирішено по суті – реєстрація податкових накладних відбувається.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

Затверджено нові довідники пільг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що ДПС України затвердила нові довідники пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів станом на 01.07.2020, а саме:

► Довідник № 99/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

► Довідник № 99/2 інших податкових пільг.

Довідники розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посилання.

 

Податковий календар на 09 липня 2020 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що:

четвер, 09 липня 2020 року, останній день подання:

 - звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за червень 2020 року за формою № 1-РС;

- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за червень 2020 року за формою № 2- РС;

- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за червень 2020 року за формою № 3-РС;

- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за червень 2020 року за формою № 1-ОА;

- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за червень 2020 року за формою № 1-ОТ.

 

Відсутні операції з постачання, але наявні операції з придбання: чи є підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ і відбувається, зокрема якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту

Норми визначені п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Якщо у платника ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців відсутні операції з постачання та при цьому наявні обсяги придбання за рахунок яких сформовано податковий кредит, підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ відсутні.

 

Про амортизацію основних засобів та нематеріальних активів у разі проведення їх уцінки/дооцінки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначені у ст. 138 ПКУ.

Коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на результат переоцінки основних засобів і нематеріальних активів, що передбачає збільшення фінансового результату до оподаткування на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац третій п. 138.1 ст. 138 ПКУ) та зменшення фінансового результату до оподаткування на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, проведеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац четвертий п. 138.2 ст. 138 ПКУ).

Підпунктом 138.3.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ встановлено, що для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Отже, результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів і нематеріальних активів, яка проведена відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, не враховуються при нарахуванні амортизації необоротних активів згідно зі ст. 138 ПКУ та відповідно при розрахунку податку на прибуток підприємств.

  

Несвоєчасно подали податкову декларацію про майновий стан і доходи – законодавством передбачена відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 року закінчилась.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до контролюючих органів за місцем проживання податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.

Податкова Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб   (далі – ПДФО) – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Звертаємо увагу, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» строки подання Декларації за 2019 рік і сплати податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору, зазначених у такій Декларації, відтерміновано.

Граничний строк подання Декларації за 2019 рік без застосування штрафних санкцій у 2020 році перенесено на 30.06.2020.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ (п. 15.1 ст. 15 ПКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником ПДФО, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Одночасно п. 179.1 ст. 179 ПКУ передбачено, що платник ПДФО зобов’язаний подавати податкову Декларацію відповідно до ПКУ.

Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже, громадянин України (платник ПДФО – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування ПДФО та військовим збором, зобов’язаний подати податкову Декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ст. 179 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання згідно з ПКУ.

Таким чином, несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової Декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами і доповненнями, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Транспортний податок: до якого контролюючого органу необхідно звертатись фізособі для проведення звірки даних?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника транспортного податку (далі – податок);

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному п. 267.6 ст. 267 ПКУ, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

 

До уваги суб’єктів господарювання – реалізаторів алкогольних напоїв!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу суб’єктів господарювання – реалізаторів алкогольних напоїв, що згідно зі ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481) мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої – це ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр      100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої – це ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Відповідно до ст. 18 Закону № 481 право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України.

Розмір мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» зі змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої – 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.


від 07.07.2020

Особливості списання суми недоїмки, нарахованої платникам єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено пунктом 915.

Згідно із внесеними змінами підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Списання відбувається за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:

а) платниками, зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня  2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

Право на отримання податкової знижки за 2019 рік

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на податкову знижку та порядок її отримання визначений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкова знижка – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, право на податкову знижку мають фізичні особи – резиденти, які не є суб’єктами господарювання, та отримують дохід у вигляді заробітної плати.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються платнику ПДФО на підставі відносин трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1  п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено  п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До витрат, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки за 2019 рік, належать такі:

► частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом (п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям у розмірі, що не перевищує 4 % суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік (п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення у розмірах, визначених п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;

► сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► сума витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► cума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► сума витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

► сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи за умов, визначених у п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація). Така Декларація подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Таким чином, фізична особа – платник ПДФО для отримання податкової знижки за 2019 рік подає декларацію протягом 2020 року, тобто по 31.12.2020 включно.

Звертаємо увагу, якщо платник ПДФО до кінця 2020 року, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2019 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Форма Декларації з додатками до неї затверджена наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу МФУ від 25.04.2019 № 177.

 

Нововведення у трансфертному ціноутворенні

Відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» заступника начальника відділу трансфертного ціноутворення управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Михайла Череваня на тему «Трансфертне ціноутворення: нововведення з урахуванням змін, внесених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IХ».

Питання 1. Чи залишилась без змін інформація про зіставних юридичних осіб для розрахунку фінансових показників? Чи залишилась частка участі не більше   20 відсотків?

Відповідь. Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які стосуються насамперед змін в п.п. 39.3.2.9 ст. 39 ПКУ. Якщо раніше зіставна юридична особа не володіла прямо та/або опосередковано корпоративними правами іншої юридичної особи з часткою такої участі більше 20 відсотків або не мала як учасника (акціонера) юридичну особу з часткою прямої (опосередкованої) участі більше 20 відсотків, то зараз така частка збільшилась і становить 25 відсотків.

Питання 2. Які зміни відбулися у методі порівняльної неконтрольованої ціни?

Відповідь. Для контрольованих операцій з сировинними товарами встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється за методом порівняльної неконтрольованої ціни.

Для цілей цього підпункту під сировинними товарами розуміються товари, для яких непов’язані особи у якості орієнтира (еталона) для встановлення ціни неконтрольованих операцій використовують котирувальні ціни. Перелік сировинних товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

Під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для контрольованих операцій із сировинними товарами порівняння ціни контрольованої операції може проводитись із ціною зіставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків або іншими особами з непов’язаними особами, та/або з котирувальними цінами.

У разі використання ціни неконтрольованих операцій у якості зіставної для контрольованої операції, такі неконтрольовані операції повинні бути регулярними, з декількома контрагентами та в обсягах, співставних тим, які використовувались у контрольованій операції.

Котирувальні ціни, які використовуються для порівняння з цінами контрольованих операцій, мають відповідати умовам зіставності, визначеним    п.п. 39.2.2 ст. 39 ПКУ. У разі наявності між умовами контрольованої операції та умовами неконтрольованих операцій або умовами, що визначають котирувальну ціну на сировинні товари, значних відмінностей, що суттєво впливають на ціну угод із сировинними товарами, здійснюються відповідні коригування.

В свою чергу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін на своєму офіційному вебпорталі до початку звітного року.

Питання 3. Чи відбулись зміни в документації з трансфертного ціноутворення?

Відповідь. Так. Підпункт 39.4.6 ст. 39 ПКУ розширено, та відповідно потрібно додатково відображати інформацію стосовно:

а) фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків (за наявності);

б) опис контрольованої операції із зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції;

в) опис операцій з придбання робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів, має містити обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції) і наявності ділової мети їх придбання;

г) якщо платник входить до міжнародної групи компаній:

- копії істотних внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованій операції;

- копії договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній щодо контрольованої операції і в підготовці яких не брав участі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику;

і) копія аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов’язковою для платника податків);

й) копії договорів (контрактів) та будь-які доповнення до них, за якими здійснювалася контрольована операція.

Питання 4. Глобальна документація з трансфертного ціноутворення – що це таке та з яких розділів вона складається?

Відповідь. Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) – це сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, що має містити інформацію про:

а) організаційну структуру міжнародної групи компаній (у вигляді графічної схеми) із зазначенням осіб, які є учасниками міжнародної групи компаній, їх організаційно-правових форм, структуру власності (із зазначенням часток володіння) та держави і території, у яких зазначені особи здійснюють свою діяльність;

б) загальний опис діяльності міжнародної групи компаній, що включає в себе:

  • опис ключових факторів, що впливають на фінансовий результат міжнародної групи компаній;
  • опис ланцюгів постачання та утворення вартості найбільших за показником виручки міжнародної групи компаній п’яти товарів (робіт, послуг), а також ланцюгів постачання будь-яких інших товарів (робіт, послуг, інших об’єктів цивільних прав), частка яких становить більше 5 відсотків виручки міжнародної групи компаній за фінансовий рік, і основних географічних ринків, на яких реалізуються (виконуються, надаються) зазначені товари (роботи, послуги);
  • перелік та стислий опис суттєвих договорів з надання (отримання) послуг, робіт, укладених між учасниками міжнародної групи (крім договорів, пов’язаних з проведенням науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт), у тому числі опис функціональних можливостей основних учасників міжнародної групи, задіяних у наданні таких послуг, робіт, політики з трансфертного ціноутворення щодо розподілу вартості послуг та визначення цін на оплату внутрішньогрупових послуг;
  • стислий функціональний аналіз діяльності учасників міжнародної групи компаній, що мають суттєвий вплив на фінансовий результат цієї групи, в тому числі опис основних функцій, що виконуються, активів, що використовуються, економічних (комерційних) ризиків, що приймаються;
  • інформацію про основні угоди щодо реструктуризації бізнесу, придбання та відчуження активів, що відбувалися протягом фінансового року;

в) нематеріальні активи, які використовуються міжнародною групою компаній в своїй діяльності, зокрема:

  • опис стратегії розвитку міжнародної групи компаній щодо розробки, володіння і використання нематеріальних активів, у тому числі розміщення основних науково-дослідних центрів і органів управління ними;
  • перелік та опис нематеріальних активів (груп нематеріальних активів), що мають істотний вплив на ціноутворення компаній міжнародної групи, із зазначенням учасників такої міжнародної групи компаній, які володіють такими активами на праві власності або іншому праві (користування, володіння та/або розпорядження);
  • перелік суттєвих договорів, пов’язаних з нематеріальними активами, укладених між учасниками міжнародної групи компаній, у тому числі ліцензійних угод, домовленостей щодо покриття витрат, основних угод щодо надання науково-дослідних послуг;
  • опис політики трансфертного ціноутворення міжнародної групи компаній щодо проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і нематеріальних активів;
  • опис суттєвих операцій з передачі нематеріальних активів між учасниками міжнародної групи компаній протягом відповідного фінансового року із зазначенням назв таких учасників, держав реєстрації та юрисдикцій, де вони провадять свою діяльність, компенсацій, що здійснювалися у звітному (податковому) періоді, та рівня винагород (компенсаційних виплат), пов’язаних з такою передачею;

г) фінансову діяльність міжнародної групи компаній, зокрема:

  • загальний опис, яким чином фінансується така група, включаючи інформацію про фінансування, залучене від осіб, які не є учасниками міжнародної групи компаній;
  • зазначення усіх учасників міжнародної групи компаній, які здійснюють централізовану внутрішньогрупову фінансову діяльність для учасників цієї групи, з інформацією щодо держав (територій), які є місцем реєстрації таких учасників, та/або місця знаходження органу їх управління;
  • загальний опис політики трансфертного ціноутворення щодо фінансування учасників міжнародної групи компаній;

ґ) консолідовану фінансову звітність міжнародної групи компаній за останній фінансовий рік, а у разі її відсутності - іншу консолідовану звітність, підготовлену для управлінських, податкових або інших цілей;

д) перелік і стислий опис існуючих односторонніх договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), які застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній і пов’язані з розподілом доходів між державами (територіями).

Питання 5. Хто повинен подавати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення?

Відповідь. Відповідно до п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 ПКУ глобальну документацію подає платник податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.

  

Набув чинності новий Закон України «Про митний тариф»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 03.07.2020 набрав чинності новий Закон України від 04 червня 2020 року   № 674-ІХ «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674), який опубліковано у офіційному виданні «Голос України» 02.07.2020 № 109.

Законом № 674 Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) приведена у відповідність до сучасної редакції Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (остання версія 2017 року).

Закон № 674 забезпечує здійснення митного оформлення товарів в Україні із застосуванням сучасних міжнародних норм митного права в частині класифікації товарів.

Сучасна УКТ ЗЕД спростить співставлення даних митної статистики, забезпечить спрощення аналізу товарних потоків на митному кордоні України, пришвидшить митне оформлення.

Для правильної класифікації товарів Державною митною службою розроблені Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД 2012 року до УКТ ЗЕД версії 2017 року (затверджені наказом Державної митної служби від 01.07.2020 № 234).

 

Про зміни, внесені до Податкового кодексу України Законом України № 591

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині:

► компенсації податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), що утримується з доходів у вигляді доплат до заробітної плати, які нараховані за періоди з 01 по 31 травня та з 01 по 30 червня 2020 року медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, які безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та лікуванні пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

► звільнення від оподаткування ПДФО та військовим збором з 02.04.2020 доходів у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, які виплачуються (надаються) роботодавцем;

► продовження по останній календарний день місяця, в якому завершується дія карантину:

- періоду, в якому за вчинені порушення податкового законодавства не застосовуються штрафні санкції та пеня, крім санкцій за:

  • порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії,
  • відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу,
  • порушення вимог законодавства в частині:
  • обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів,
  • цільового використання пального, спирту етилового платниками податків,
  • обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками,
  • здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального,
  • здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку,
  • порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати;

- зупинення перебігу строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину;

- мораторія на проведення документальних та фактичних перевірок по останній календарний день місяця (включно) карантина, в якому завершується дія карантина, крім:

  • документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ (щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 000 гривень),
  • фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:
  • обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів,
  • цільового використання пального та спирту етилового платниками податків,
  • обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками,
  • здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.

 

Реєстрацію РК на зменшення суми компенсації вартості товарів доцільно здійснювати з урахуванням термінів, визначених п. 201.10 ст. 201 ПКУ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунку коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН).

Норми визначені п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Реєстрацію ПН та/або РК у ЄРПН необхідно здійснювати з урахуванням граничних строків, а саме:

► для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

► для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

► для зведених ПН та/або РК до таких зведених ПН, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом       20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

► для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем) (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

З метою недопущення помилок при складанні ПН та уникнення непорозумінь при обрахунку у системі електронного адміністрування ПДВ суми перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником ПДВ у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником ПН та РК, зареєстрованих в ЄРПН (SПеревищ), доцільно реєстрацію РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг здійснювати з урахуванням термінів, визначених п. 201.10 ст. 201 ПКУ.

 

Житлова нерухомість непридатна для проживання: які документи надаються для підтвердження?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Статтею 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР від 30 червня 1983 року        № 5464-X із змінами та доповненнями та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.

Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.

На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації (п. 4 Положення).

У разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання (п. 5 Положення).

Згідно з п. 11 Положення якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.

При цьому додаються такі документи:

а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання;

б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку.

Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).

Враховуючи вищевикладене, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.


від 06.07.2020

Про підвищення податкової культури та рівня обізнаності молодого покоління – на пресконференції

В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» 03.07.2020 відбулася пресконференція на тему «Підвищення податкової культури та рівня обізнаності молодого покоління – це робота на перспективу».

У заході прийняла участь заступник начальника управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Любов Комліченко.

Вона звернула увагу на те, що важливим напрямом діяльності податкової служби є турбота про підростаюче покоління – майбутніх платників податків, виховання у молоді високої податкової культури. Стаючи громадянами держави, молодь має бути обізнана з вимогами законодавства та дотримуватись його.

Майбутнім платникам податків зі шкільної лави необхідно усвідомлювати, що податки відіграють важливе соціальне значення, тому їх сплата є почесним обов’язком кожного громадянина. Формування у молодих людей розуміння ролі, вагомості та місця податків у житті держави і суспільства, усвідомлення того, що своєчасна сплата податків забезпечує соціальний захист громадян України – це пріоритетна і важлива задача, адже прагнення представників податкової, щоб наша молодь отримала фундаментальні податкові знання, які стануть основою їх високої податкової культури.

Податкова культура, як одна з головних ознак громадянського суспільства, є складовою загальнонаціональної культури, а отже, містить:

1) знання своїх прав і обов’язків у процесі сплати податків (складова правової культури), удосконалення знань і розуміння податкових наслідків господарської діяльності (складова економічної культури);

2) усвідомлення громадянами всієї важливості для держави сплати податків, оцінювання соціальної корисності податкового законодавства і формування власного ставлення до податкової політики, діяльності податкових органів як представників держави;

3) уміння користуватися правовим інструментарієм у практичній діяльності, своєчасне представлення податкової звітності (складова фінансової культури), а також дотримання етичних норм у спілкуванні з працівниками контролюючих органів.

Любов Комліченко зауважила, що сьогоднішня зустріч – це необхідність, покликана потребою акцентувати увагу на тих питаннях, які найбільше турбують молодь.

На пресконференції розглядались питання, пов’язані з отриманням права на податкову знижку за навчання, щодо віку, з якого можливо займатись підприємницькою діяльністю та як отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків, якщо дитині не виповнилося 14 років.

«Підвищення рівня обізнаності молодого покоління – це робота на перспективу і тому діяльність у цьому напрямку податкова служба продовжує і надалі, адже від виховання сьогоднішньої молоді залежить економічне і соціальне становище нашої країни і кожного її громадянина у майбутньому», – підсумувала Любов Комліченко.

 

Про надання електронних довірчих послуг за першу половину 2020 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України (далі – ІДД ДПС) на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням повідомив, що набирає обертів сервіс повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом, яким з 01.01.2020 по 30.06.2020 скористалось близько    35,2 тис. фізичних осіб, а також більше ніж 35,6 тис. юридичних осіб. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість користувачів сервісу збільшилась: на 67,2 % (фізичних осіб) та на 1,0 % (юридичних осіб).

ІДД ДПС – єдиний в Україні кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, який надає електронні довірчі послуги усім без винятку суб’єктам господарювання, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності та фізичним особам на безоплатній основі.

Не наражайтесь на небезпеку, залишайтесь вдома. Скористайтесь електронним сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом. Детальна інформація за посиланням

 

Платники Дніпропетровщини за перше півріччя 2020 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску 29,5 мільярдів гривень

За перше півріччя 2020 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 21 млрд 522,7 млн гривень.

Так, до державного бюджету надійшло 10 млрд 237,7 млн грн, до місцевих бюджетів регіону – 11 млрд 285 млн гривень.

За підсумками шести місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 7 млрд 967,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 209 млн гривень.

 

Закон України № 466: інформація для постійних представництв нерезидента

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податку на прибуток підприємств, що змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», з   п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починаючи з 23.05.2020, вилучено норми, які надавали можливість визначати суму прибутку постійного представництва нерезидента, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, або у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, визначати оподатковуваний прибуток контролюючим органом як різницю між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Підпункт 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ передбачає єдиний порядок оподаткування податком на прибуток, відповідно до якого постійне представництво оподатковується в загальному порядку та визначає обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до положень ст. 39 ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, постійним представництвам нерезидента рекомендовано подавати, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями, та не застосовувати форму розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 544.

Відповідні роз’яснення надані листом ДПС України від 04.06.2020  № 8939/7/99-00-07-02-01-07.

 

Допомога по тимчасовій непрацездатності, виплачена ФОП Фондом соціального страхування України, підлягає оподаткуванню ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають, зокрема, фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Норми встановлені ст. 18 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1105).

Статтею 20 Закону № 1105 встановлено види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Зокрема за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надається такий вид матеріального забезпечення як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).

Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати визначені ст. 22 Закону № 1105.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Оподаткування доходів ФОП визначено ст. 177 та главою 1 розділу XIV ПКУ.

Доходом ФОП є доходи, отримані виключно від здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 ПКУ у разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

Підпунктом 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ передбачено, що до складу доходу ФОП – платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема суми коштів цільового призначення, що надійшли від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, дохід у вигляді матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною)), який виплачується Фондом соціального страхування України (далі – Фонд) не включається до доходу ФОП, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника ПДФО не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Однак слід зауважити, що винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО 18 %, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Разом з тим, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Ставка військового збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 161  підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), нарахована (виплачена) ФОП Фондом, є об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором, а Фонд є податковим агентом щодо такого доходу.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Податковий розрахунок за ф. № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності відображається податковим агентом у Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою «127».

 

До фізособи, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі неведення книги обліку доходів та витрат застосовуються штрафні санкції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику.

Норми визначені п. 178.6 ст.178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, форма Книги, яку ведуть фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.

Згідно зі ст. 121 ПКУ ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі  1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Статтею 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення від  17 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат громадянами, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Слід зазначити, що з урахуванням норми п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року № 255) зі змінами, що діяла до 21.05.2020, та п.п. 2 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» із змінами на період дії карантину тимчасово дозволено фізичним особам – підприємцям та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, вести облік доходів і витрат без використання книг обліку доходів і витрат (книг обліку доходів), якщо ведення зазначених книг повинно розпочатися після встановлення карантину, за умови подальшого подання такими особами книг обліку доходів і витрат (книг обліку доходів), до яких внесені дані про доходи і витрати, отримані (здійснені) ними, для реєстрації до контролюючих органів протягом трьох місяців з дня прийняття рішення про відміну карантину.

 

Юридична особа – «пільговик», яка надає в оренду земельні ділянки, сплачує земельний податок на загальних підставах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що органи місцевого самоврядування встановлюють, зокрема пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Норми встановлені п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 284.3 ст. 284 ПКУ якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7 ст. 287 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин).


від 03.07.2020

Урочиста нарада ДПС з нагоди Дня податківця України

Сьогодні, 02 липня 2020 року, відбулась урочиста нарада ДПС України у режимі відеозв’язку, присвячена професійному святу – Дню податківця України, встановленого Указом Президента України від 25 червня 2020 року № 252/2020.

У нараді прийняли участь фахівці ДПС України та її територіальних органів, представники Всеукраїнської громадської організації «Асоціація ветеранів державної податкової служби України», Всеукраїнської профспілки працівників органів ДПС, ВГО «Асоціація платники податків України», Громадської Ради при ДПС України, рад обласних організацій профспілок і ветеранських осередків Всеукраїнської громадської організації «Асоціація ветеранів державної податкової служби України».

Голова ДПС Олексій Любченко привітав усіх податківців з професійним святом.

Він зазначив, що провідна роль податкової служби має велике значення для нашої держави. Завдяки значному внеску ДПС у наповненні бюджетів усіх рівнів зберігається економічна стабільність в країні.

Олексій Любченко висловив подяку податківцям за гідне виконання своїх обов’язків, за розуміння важливості завдань, які ставить керівництво держави перед податковою службою.

Він побажав усім працівникам податкової служби міцного здоров’я, здійснення мрій, удачі, чудового настрою, добробуту та натхнення.

Стояти на сторожі добробуту держави – місія складна і почесна. Податківці успішно справляються зі своїми службовими обов’язками завдяки своєму величезному досвіду і знанням.

Основне завдання органів ДПС – зробити процес і результат сплати податків приємною і почесною місією для кожного громадянина України.

Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб щиро привітала з Днем податківця України колектив податківців Дніпропетровської області та ветеранів податкової служби регіону.

Вона відзначила високий професіоналізм і майстерність фахівців податкової служби, а також їх вагомий внесок у забезпечення реалізації податкової політики держави і висловила впевненість, що вони й надалі докладатимуть усіх зусиль, щоб державна скарбниця завжди була повною.

Звернувшись до ветеранів податкової служби області, Ганна Чуб висловила подяку за їх багатий досвід та той великий внесок, зроблений задля становлення та розвитку податкової служби.

Вона побажала колегам принциповості та відповідальності, оптимізму та наснаги у повсякденній роботі, міцного здоров’я, щастя, миру та благополуччя.

Податківець – це звучить гордо!

 

Законом України № 466 запроваджено зміни в оподаткуванні ПДВ, пов’язані з зовнішньоекономічною діяльністю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема у частині адміністрування ПДВ.

Так, базою оподаткування для операцій з експорту товарів є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена у митній декларації (п. 189.17       ст. 189 ПКУ).

У декларації з ПДВ, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 із змінами (рядки 2.1 та 2.2) зазначаються обсяги експортної операції (база оподаткування), яка визначається, як договірна (контрактна) вартість товарів, зазначена у графі 42 «Ціна товару» митної декларації.

Експорт соєвих бобів, насіння свиріпи та ріпаку з 23.05.2020 оподатковуються за нульовою ставкою.

Імпорт племінних чистопородних тварин за кодами УКТ ЗЕД, встановленими  п. 197.18 ст. 197 ПКУ, підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах, крім тих, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками, які звільняються від оподаткування. При цьому подальша поставка перелічених категорій тварин (у тому числі і сільськогосподарськими товаровиробниками) оподатковується у загальному порядку.

Слід зазначити, що податковий кредит при імпорті товарів також доступний за тимчасовими митними деклараціями при дотриманні умов, визначених п. 198.6 ст. 198 ПКУ.

 

Закон України № 466: зміни в оподаткуванні ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) передбачено низку змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які стосуються податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

Так, зокрема відповідно до статей 164 і 165 ПКУ не оподатковуються ПДФО:

► відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

► суми пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму;

► сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України (сума не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати).

Згідно з оновленим п. 170.2.2 ст. 170 ПКУ до продажу інвестиційного активу прирівнюються операції з повернення платнику ПДФО коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника ПДФО з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.

У разі продажу або придбання платником ПДФО інвестиційних активів до/у нерезидентів – пов’язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, доходи та витрати за такими операціями визначаються:

◄ у розмірі не нижче звичайної ціни – у разі продажу платником податку інвестиційного активу;

◄ у розмірі не вище звичайної ціни – у разі придбання платником податку інвестиційного активу.

Це положення не застосовується, якщо покупцем інвестиційного активу є прямо або опосередковано контрольована іноземна компанія, у якої продавець інвестиційного активу є контролюючою особою та яка залишається власником зазначеного інвестиційного активу станом на кінець звітного періоду, у якому відбулося відчуження інвестиційного активу.

Також Законом № 466 до ст. 170 ПКУ додано новий п. 170.13, яким визначено порядок оподаткування прибутку та доходів контрольованих іноземних компаній.

Так, платник ПДФО – резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто   18 %. Норма набере чинності з 01.01.2021.

Законом № 466 запроваджено зміни в оподаткуванні продажу нерухомості, а саме:

► оподаткування за ставкою 18 % доходу, отриманого платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості. Перший об’єкт на рік залишається за нульовою ставкою, другий – за ставкою 5 % (п. 172.2 ст. 172 ПКУ);

► звільняється від сплати 5 % ПДФО під час продажу об’єкт незавершеного будівництва за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки (п.172.1 ст.172 ПКУ).

 

Закон України № 466: новації податкового законодавства у разі стягнення податкового боргу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни щодо стягнення податкового боргу.

  1. Закріплено право центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів:

► аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою (п.п. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

► звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (п.п. 20.1.34 1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).

  1. Розширено підстави звільнення майна платника податків, які мають податковий борг, з під податкової застави ( п. 93.1 ст. 93 ПКУ), а саме:

► отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочення (відстрочення) (п. 93.1.1 ст. 93 ПКУ);

► отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання ( п. 93.1.4 ст. 93 ПКУ);

► отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 ПКУ (п. 93.1.6 ст. 93 ПКУ).

  1. Скорочено строк, протягом якого контролюючим органом не проводяться стягнення коштів та продаж майна боржників з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).
  2. Також скорочено строк, протягом якого боржник має право самостійно здійснити оцінку заставленого майна шляхом укладання договору з оцінювачем з двох місяців до одного місяця ( п. 95.12 ст. 95 ПКУ).
  3. Збільшено з 1 млн грн до 10 млн грн суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, що виходять за межі одного та/або більше бюджетних років, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником, або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 100.9 ст. 100 ПКУ).
  4. Розширено перелік безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню, згідно з ст. 101 ПКУ, а саме:

► податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку, або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (п.п. 101.2.6 ст. 101 ПКУ).

  1. Підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 11, відповідно до якого встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59 і 60 глави 4, статтями 87 – 101 глави 9 розділу II ПКУ.

 

Альтернатива легалізації праці відсутня

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що питання легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення є одним із важливих питань, якому контролюючі органи постійно приділяють увагу.

На різних заходах, які проводяться податковими органами спільно з Державною службою України з питань праці стосовно детінізації трудових відносин. роботодавцям рекомендується вживати всі можливі заходи з метою додержання діючого трудового законодавства щодо виплати заробітної плати не нижче від мінімального розміру.

Погоджуючись на «тіньову» зайнятість, найманим працівникам необхідно розуміти, що їх очікують ризики, пов’язані із захистом своїх трудових прав та соціальним захистом у разі різних життєвих обставин.

Адже роботодавець, ухиляючись від оформлення трудових відносин, позбавляє працівників права на основну та додаткову відпустки, на оплату лікарняного, на дотримання встановленої законодавством норми тривалості робочого часу, на допомогу по безробіттю, на соціальні гарантії, встановлені колективним договором, на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та пенсійне забезпечення.

Крім того, від незадекларованої праці бюджет недоотримує необхідні кошти.

Отже, альтернатива легалізації праці відсутня: зайнятість працюючих  повинна бути офіційно оформлена відповідно до законодавства, а заробітна плата повинна бути прозорою, зі сплатою усіх податків і зборів.

 

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ситуації з блокуванням податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) у кожного платника ПДВ різні.

Нагадуємо про нормативні акти, згідно з якими відбувається блокування ПН/РК.

Так, починаючи з 01.02.2020 основними нормативними документами, на підставі яких проводиться припинення реєстрації ПН/РК, є Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 1165), якою, зокрема затверджено Порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – Порядок), та наказ Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Порядком, зокрема, встановлено:

  • критерії ризиковості платника податку на додану вартість;
  • перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ;
  • критерії ризиковості здійснення операцій;
  • форма Рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку;
  • Таблиця даних платника податку на додану вартість;
  • форма Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість;
  • форма Рішення про неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість.

Постановою № 1165 також затверджено Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яким визначено форми Скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 1), Заяви про відкликання скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 2) та Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 3).

Це надає платникам ПДВ можливість адміністративного оскарження рішень про відмову у реєстрації ПН/РК.

 

Законом України № 466 змінено розмір деяких штрафних санкцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466-IX) внесено зміни, зокрема до ст. 119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків.

Відповідно до п. 119.1 ст. 199 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень (раніше  510 гривень).

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2 040 гривень (раніше 1 020 гривень).

Зазначені вище штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.

Оформлення документів, що містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, у випадку, коли законодавство вимагає від особи – резидента отримання такого номера, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених п. 119.1 ст. 119 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу у розмірі    340 гривень (раніше 170 гривень) (п. 119.2 ст. 119 ПКУ).

Штрафи, передбачені пунктами 119.1 та 119.2 ст. 119 ПКУ не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом    (п. 119.3 ст. 119 ПКУ).


від 02.07.2020

Роботодавцям про способи подання повідомлення про прийняття працівника на роботу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що  відповідно до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

► засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

  

Запровадження програмних РРО: відповіді на актуальні питання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що законами України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» із змінами запроваджено низку новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З урахуванням вищезазначеного Державною податковою службою України на офіційному вебпорталі за посиланням наведені відповіді на актуальні питання стосовно використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО).

  1. В який момент часу формується діапазон номерів для ПРРО і яким чином він поповнюється?

 Перша порція діапазону номерів (2 000) видається під час реєстрації ПРРО.

За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.

Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів.

Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.

  1. В який момент списуються фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного ПРРО?

 Засобами фіскального сервера ведеться облік виданих діапазонів для ПРРО із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані (видані, але не направлені до фіскального сервера), використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи з присвоєними фіскальними номерами з діапазону).

Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від ПРРО пакета створених розрахункових документів з фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус «використані».

  1. З якого часу здійснюється відлік 36 годин,дозволених для роботи ПРРО в режимі офлайн?

 Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.

 

  1. Чи накладається електронна мітка часу на розрахункові документи, що створюються ПРРО в режимі офлайн?

Під час роботи ПРРО в період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером та за наявності інтернет-зв’язку або мобільного інтернет-зв’язку електронна позначка часу на розрахункові документи накладається надавачем електронних довірчих послуг.

  1. Яким чином покупець зможе перевірити розрахунковий документ (чек), виданий ПРРО, що працює у режимі офлайн?

 У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.

Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.

Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання, для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.

  1. Чи може один суб’єкт господарювання реєструвати та застосовувати ПРРО поряд із класичними РРО?

 Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання ПРРО поряд із класичними РРО.

  

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Водночас, Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 528.

Відповідно до вимог п. 528  підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – завершується дія карантину), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18.03.2020. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених, зокрема ст. 56 ПКУ.

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Тобто, якщо скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) подана у період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину або не розглянута станом на 18.03.2020 і строк прийняття рішення по такій скарзі припадає на період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, то прийняття рішення по скарзі поза межами строків, визначених ст. 56 ПКУ, не призводить до задоволення скарги.

Водночас, з урахуванням того, що першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинилися, продовжується, то комісія центрального рівня має право прийняти рішення щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

 

За несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками поданої декларації про майновий стан і доходи передбачена відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 року добігла до кінця.

Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2019 рік і сплати податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору, зазначених у такій Декларації, відтерміновано.

Граничний строк подання Декларація за 2019 рік без застосування штрафних санкцій у 2020 році перенесено на 30.06.2020.

Податкові зобов’язання, визначені фізичними особами у такій Декларації, мають бути сплачені до 01 жовтня 2020 року.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

► при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

► при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником ПДФО або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

 

 Юрособа має право власності на нежитлове приміщення у багатоквартирному жилому будинку: коли сплачується земельний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на те, що земельний податок справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Норми визначені п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України   (далі – ПКУ).

Плату за землю сплачують власники землі та землекористувачі з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Відповідно до статей 125 та 126 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, право постійного користування, а також право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації таких прав.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6  ст. 287 ПКУ).

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 ПКУ).

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території державної або комунальної власності надаються у постійне користування підприємствам, які здійснюють управління такими будинками. Разом з тим, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 42 ЗКУ).

Враховуючи вищевикладене, обов’язок сплачувати земельний податок та подавати податкову декларацію з цього податку у юридичної особи, яка має право власності на будівлю, споруду (її частину), настає з дня виникнення права власності/користування земельними ділянками, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини).

Звертаємо увагу, що оскільки обов’язок сплачувати земельний податок та подавати податкову декларацію з цього податку настає з моменту набуття відповідного права на земельну ділянку, то власнику нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку необхідно оформити таке право.

 

Визначення платників екологічного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

► викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

► скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

► розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);

► утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

► тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

 Довідково: розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).


від 01.07.2020

Місцеві бюджети Дніпропетровщини за п’ять місяців 2020 року поповнилися на 6 млрд 66 млн гривень ПДФО

Основним бюджетоутворюючим податком є податок на доходи фізичних осіб.

Поступове збільшення надходжень цього податку дуже важливо для місцевих бюджетів області.

В умовах, коли країна проводить заходи з викликами пандемії коронавірусу, кошти, які надходять до місцевих бюджетів області, є важелем для цієї боротьби.

За підсумками січня – травня 2020 року платниками податків направлено до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб у сумі 6 млрд 66,4 млн грн, що на 344 млн грн більше надходжень відповідного періоду минулого року.

 

З початку року проведено 41 фактична перевірка

Протягом п’яти місяців 2020 року працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 41 фактична перевірка суб’єктів господарювання щодо контролю у сфері обігу підакцизних товарів, у ході яких виявлено 33 порушення законодавства. Загальна сума нарахованих фінансових санкцій – 10 млн 360 тис. гривень.

Найчастіше суб’єкти господарювання здійснювали роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії (19 випадків).

Крім того, виявлено: 1 факт оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії, 3 факти роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій, 3 факти торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін, 4 – торгівлі алкогольними напоями на розлив, 2 – торгівлі тютюновими виробами поштучно та 1 факт виробництва алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

 

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі – комісії контролюючих органів), права та обов’язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок зупинення).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку на додану вартість (далі – ПДВ), яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється (п. 6 Порядку зупинення).

Автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків – це сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації (п. 2 Порядку зупинення).

У разі встановлення відповідності платника ПДВ хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.

Платник ПДВ отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4 до Порядку зупинення).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника ПДВ, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом 7 робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників ПДВ критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником ПДВ, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких ПН/РК зупиняється (п. 7 Порядку зупинення).

Платник ПДВ отримує інформацію щодо ПН/РК, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Платник ПДВ отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п. 10 Порядку зупинення).

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення ПН/РК ;

2) критерій (критерії) ризиковості платника ПДВ та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник ПДВ;

3) пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку зупинення).

Платник ПДВ має право подати до контролюючого органу пояснення та копії документів до зупинених ПН/РК протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.

Комісія регіонального рівня розглядає подані пояснення та копії документів до зупинених ПН/РК та приймає одне з рішень: про реєстрацію ПН/РК, після чого ПН/РК реєструється в ЄРПН за умови наявного ліміту, або відмову у такій реєстрації.

У разі коли комісією регіонального рівня прийнято рішення про відмову у реєстрації ПН/РК, платник ПДВ має право оскаржити таке рішення в адміністративному порядку, шляхом направлення протягом 10 робочих днів скарги з поясненнями та копіями документів до комісії центрального рівня.

Комісія центрального рівня протягом 10 календарних днів розглядає скаргу з поясненнями та копіями документів та приймає одне з рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН, після чого ПН/РК реєструється в ЄРПН за умови наявного ліміту або залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін.

У разі, коли комісією центрального рівня залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін, платник ПДВ має право оскаржити зазначене рішення в судовому порядку. У разі надходження рішення суду, яке набрало законної сили про зобов’язання зареєструвати ПН/РК, такі ПН/РК підлягають реєстрації.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу зупиняється реєстрація ПН/РК на підставі встановлення, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, то платник ПДВ має право подати до ДПС Таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою – це додаток 5 до Порядку зупинення.

Таблиця – це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника ПДВ згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця розглядається комісією регіонального рівня протягом 5 робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику ПДВ у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (додаток 6 до Порядку зупинення).

У рішенні про неврахування Таблиці в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Таблиця враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

- така Таблиця подається платниками ПДВ – сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31.12.2016 застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 га включно станом на 1 січня та які відображені у податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій Таблиці зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

- зазначена Таблиця подається платниками ПДВ, в яких значення показників D (D = S/T) та P (P = Pм х 1,4), розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 Порядку зупинення, мають такі розміри: D > 0,02, P < Pм х 1,4, та у такій Таблиці зазначені товари/послуги, обсяг постачання яких згідно з ПН/РК, зареєстрованими за останні 12 календарних місяців в ЄРПН, становить більше 25 % загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.

У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником ПДВ недостовірної інформації, в Таблиці, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування Таблиці, яке надсилається платнику ПДВ у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (додаток 7 Порядку зупинення).

Таблиця враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування Таблиці, яке набрало законної сили.

Таблиця подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого Міністерством фінансів України.

ДПС постійно розміщує на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися Таблиця.

Довідково:

S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, сум єдиного внеску та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником ПДВ та його відокремленими підрозділами;

T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0 %, 20 % і 7 %, зазначеними платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК;

P – сума ПДВ, зазначена платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК;

Pм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником ПДВ в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК.

 

Умови, за яких зараховуються у зменшення податку на прибуток сплачені за митним кордоном України податки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у разі отримання доходу з іноземних джерел і сплати сум податку на прибуток підприємств (далі – податок) суб’єктами господарювання за кордоном, такі суми податку зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:

► податок на капітал/майно та приріст капіталу;

► поштові податки;

► податки на реалізацію (продаж);

► інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

Норми встановлені п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 14 ПКУ.

 

Врахування приватним нотаріусом у складі витрат єдиного внеску, фактично сплаченого за попередній звітний рік

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що оподатковуваним доходом осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Норми встановлені п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

На підставі положень Закону України від 02 березня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» із змінами та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 № 31-35/20, в якому наведено перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків, у тому числі на користь найманих працівників.

Враховуючи вищезазначене, сплата приватними нотаріусами єдиного внеску, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно з остаточним розрахунком у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.

 

З якого періоду юрособа – сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включена до четвертої групи платників єдиного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу сільськогосподарських товаровиробників на наступне.

Нормами п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

Сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи (п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Норми п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.

 

Протягом року термін використання легкового автомобіля досяг 5 років: сплата транспортного податку юрособою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.

Норми визначені п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, юридична особа, яка має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму транспортного податку за період, який починається з 01 січня звітного року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.


від 30.06.2020

Про актуальне на пресконференції в ІА «Мост-Днепр»

В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Деклараційна кампанія 2020. Списання недоїмки з ЄСВ».

У заході прийняла участь начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Вона акцентувала увагу, що добігає до завершення кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року, яка розпочалась з початком 2020 року та триватиме до 1 липня поточного року. Граничний термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за звітний (податковий) 2019 рік – 30.06.2020.

Станом на 24.06.2020 мешканцями Дніпропетровської області подано 24 тис. 875 Декларацій за 2019 рік. Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 3 млрд 472,3 млн гривень.

Доходи у сумі понад 1 млн грн задекларували 254 мешканці нашої області.

Вікторія Каліногорська також повідомила: «У 2020 році своїм правом на отримання податкової знижки вже скористалось 3 252 фізичні особи, якими заявлено до повернення 10,1 млн грн, з них вже повернуто 5,8 млн гривень».

Громадяни, які бажають реалізувати своє право на отримання податкової знижки за 2019 рік, можуть подати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації Декларацію протягом усього 2020 року.

Начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звернулась до мешканців Дніпропетровщини і закликала: «Задекларуйте доходи своєчасно та у повному обсязі!».

Фізичні особи, які отримали впродовж минулого року доходи, зобов’язані до 1 жовтня поточного року сплатити суму самостійно визначених податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору.

Під час пресконференції Вікторія Каліногорська також зазначила, що 03.06.2020 набрав чинності п. 5 розділу І Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592), яким розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» розділу Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» доповнено новим пунктом.

Відповідно до цього пункту за заявою платника підлягають списанню несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:

- фізичними особами – підприємцями (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування):

1) державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності

2) контролюючому органу – звітності по єдиному внеску за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

- особами, які провадять незалежну професійну діяльність контролюючому органу:

1) заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску;

2) звітності по єдиному внеску за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Наприкінці заходу Вікторія Каліногорська відповіла на питання представників засобів масової інформації, а також зауважила, що свідоме декларування доходів та сплата податків – вірний шлях до побудови європейського суспільства!

 

Змінено режим роботи Державної податкової служби України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила наступне.

На період дії карантину вносяться зміни в режим роботи Державної податкової служби України.

Оновлений графік роботи:

  • робочий день починається о 8 год. і триває до 17 год.;
  • у п’ятницю: з 8 год. до 15 год. 45 хв.;
  • перерва на обід – з 12 год. до 12 год. 45 хв.

На території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією прийом відвідувачів у центрах обслуговування платників здійснюється за таким графіком роботи:

з 10 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. (у п’ятницю з 10 год. 00 хв. до 15 год. 45 хв.) з обідньою перервою з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв., та з технічними перервами для санітарної обробки та провітрювання кожні дві години на 10 – 15 хв.

Такі зміни внесені в регламент роботи ДПС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України».

Звертаємо увагу платників податків, що надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС можна за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету. Лист має бути у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Звернення громадян також можна надіслати на електронну пошту zvernennya_dps@tax.gov.ua у вигляді сканкопій чи фотокопій письмових звернень з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання (реєстрації).

Отримати інформацію з питань оподаткування, стану обробки електронної звітності, роботи органів ДПС тощо можна за телефоном Контакт-центру ДПС 0800501007, а також у чатах популярних месенджерів Viber та Telegram.

Приєднатися до чатів ДПС можна:

- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;

- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.

 

Оприлюднено у новій редакції переклад низки міжнародних стандартів бухгалтерського обліку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням оприлюднено у новій редакції переклад низки міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та їх тлумачення.

Звертаємо увагу, що згідно з п. 1 ст. 121 Закону України від 16 липня 1996 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами для складання фінансової звітності за Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) застосовуються міжнародні стандарти, які викладені державною мовою та офіційно оприлюднені на веб-сторінці центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

 

ФОП – «єдинник», яка має борг понад 1 020 грн, зобов’язана перейти на загальну систему оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені

Норми встановлені п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Змінами, внесеними цим Законом до ПКУ, визначено суму податкового боргу, наявність якого зобов’язує, зокрема, фізичну особу – підприємця – платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування.

Так, відповідно до частини восьмої п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ (17 грн х 60 = 1 020 грн), на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Отже, при наявності податкового боргу більш ніж 1020 грн на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку зобов’язані змінити систему оподаткування на загальну.

 

Про обчислення податку на нерухомість для фізичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухомість з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку на нерухомість одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку на нерухомість;

б) за наявності у власності платника податку на нерухомість більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку на нерухомість;

в) за наявності у власності платника податку на нерухомість об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку на нерухомість;

г) сума податку на нерухомість, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку на нерухомість з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.11 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку на нерухомість об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку на нерухомість, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Згідно з п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухомість, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку на нерухомість контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку на нерухомість в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку на нерухомість податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

 

Затверджено форму попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 12.06.2020 набрав чинності наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19.05.2020 № 919, яким затверджено форму попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Наказ № 919 опубліковано 12.06.2020 у бюлетені «Офіційний вісник України» № 45.

 

На період карантину зупиняється перебіг строків надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій у письмовій формі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що відповідно до Закону України 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 591) зупиняється перебіг строків надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК) у письмовій формі, передбачених статтями 52 – 53 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, з 29.05.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, а саме:

► надання контролюючими органами на запити платників податків ІПК (ст. 52 ПКУ);

► надання контролюючими органами платникам податків нових ІПК, підготовлених з урахуванням висновків суду про скасування раніше наданої ІПК (ст. 53 ПКУ).

Також Законом № 591 передбачено, що з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків надання ІПК, які зупинялися, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Довідково: строки надання ІПК, передбачені ПКУ:

  • 25 календарних днів (з можливістю продовження на 15 календарних днів), що настають за днем отримання контролюючим органом звернення платника податків на отримання ІПК;
  • 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування раніше наданої ІПК.

 

Деякі умови, за яких РРО не застосовують ФОП, що обрали загальну систему оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – «загальносистемники» у разі здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл і селищ міського типу та яким згідно із Законом України від 15 лютого 1995 року № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні» із змінами та доповненнями надано статус гірських, мають право проводити розрахунки без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при умові, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) складає менше 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання.

Водночас застосування РРО є обов’язковим для таких ФОП при здійсненні ними роздрібної торгівлі підакцизними товарами та/або у разі перевищення зазначеного граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг).

Крім того, при реалізації продукції на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу), розрахункові операції можливо здійснювати без РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, за умови, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів складає менше 500 тис. грн на один суб’єкт господарської діяльності.

У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів ФОП зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО, та проводити розрахунки із застосовуванням РРО.

Відповідні норми встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій»» із змінами.

Попередня сторінка     Наступна сторінка

Comments are closed.