Офіційний веб-портал Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради


Головне управління Міндоходів 2020 рік

Попередня сторінка     Наступна сторінка

 

Ми в інтернет-просторі

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA


від 30.07.2020

Податкова та митна служби інтегрують інформаційно-телекомунікаційні системи для якісного надання е-послуг 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує/

Для надання якісних е-сервісів платникам Державна податкова служба та Державна митна служба здійснюють інтеграцію своїх інформаційно-телекомунікаційних систем та інших інформаційних ресурсів.

Так, для спрощення ведення Держмитслужбою реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами, що входить до складу Єдиної автоматизованої інформаційної системи органів Держмитслужби, на сьогодні в автоматизованому режимі забезпечується взаємодія Реєстру з Єдиним банком даних про платників    податків – юридичних осіб та Державним реєстром фізичних осіб – платників податків, які ведуться ДПС.

При взятті на облік особи, яка здійснює операції з товарами, програмним забезпеченням передбачено отримання митницями відомостей в електронному вигляді про особу з Єдиного банку даних юридичних осіб та/або ДРФО, у тому числі відомостей, що надійшли до цих баз даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб − підприємців та громадських формувань.

Зміни у реєстраційних даних осіб (зміна керівника, бухгалтера, адреси (місця проживання) тощо) вносяться до Реєстру на основі даних з Єдиного банку даних юридичних осіб та/або ДРФО, у тому числі Реєстру самозайнятих осіб, отриманих у результаті взаємодії інформаційних систем ДПС та ДМС.

Порядок взаємодії інформаційних систем Державної податкової служби України та Державної митної служби України щодо обміну інформацією, необхідною для адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів, здійснення контрольних процедур щодо дотримання податкового та митного законодавства затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.06.2020 № 286, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2020 за  № 593/34876.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427669.html

 

Відеоурок № 7. Як сформувати сертифікат електронної печатки для РРО фізичною особою – підприємцем 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державна податкова служба України продовжує серію відеоуроків.

Відеоурок № 7 роз’яснює як правильно сформувати сертифікат електронної печатки для реєстратора розрахункових операцій фізичною особою – підприємцем.

Такі печатки почнуть діяти з 1 серпня 2020 року після набрання чинності Закону України від 20 вересня 2020 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».

Детальніше як сформувати сертифікат електронної печатки дивіться у відео.

Відео також доступне на ютуб-каналі ДПС.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427606.html

 

Відеоурок № 8. Як сформувати сертифікат електронної печатки для РРО юридичною особою 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427607.html повідомила наступне.

У відеоуроці від податкової № 8 ми детально розкажемо як сформувати юридичною особою сертифікат електронної печатки для використання у програмних реєстраторах розрахункових операцій, як заповнити форму реєстраційної картки, а також розповімо, що потрібно зробити для отримання електронних довірчих послуг відповідальною особою.

Детальніше як сформувати сертифікат електронної печатки дивіться у відео.

Відео також доступне на ютуб-каналі ДПС.

 

Списання боргу з єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що відеоматеріали з питань списання боргу з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування розміщені за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6449.html

а також:

► на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням:

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/758197048332382/

та

► на каналі популярного відеохостингу YouTube за посиланням:

https://youtu.be/LHz40G9teG4

 

На Дніпропетровщині запрацював мобільний ЦОП

Для комфортного сервісного обслуговування платників, які бажають отримати податкові консультації та інші адміністративні послуги, що належать до компетенції органів податкової служби, створені Центри обслуговування платників.

Для наближення послуг до фізичних та юридичних осіб, забезпечення зручних і доступних умов для отримання сервісів Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вирушило до платників податків на мобільному ЦОПі.

«Мобільний ЦОП створено з метою вирішення невідкладних питань з оподаткування, забезпечення зручних та доступних умов для декларування та отримання послуг і сервісів фізичними та юридичними особами, поліпшення іміджу податкових органів, підвищення ефективності умов роботи», – наголосила в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.

На мобільний ЦОП покладені наступні задачі:

- надання адміністративних послуг та консультацій у найкоротший строк;

- поліпшення якості надання адміністративних послуг;

- приймання звітності;

- інформування про порядок надання адміністративних послуг;

- інформування про впроваджені електронні сервіси податкової служби та привілеї «Електронного кабінету».

Мобільний ЦОП, як ланка сервісного обслуговування, також забезпечує надання платникам безкоштовного програмного забезпечення для формування та подання звітності платників в електронному вигляді.

Від сьогодні мобільний ЦОП запрацював і надає послуги.

«Головне управління ДПС у Дніпропетровській області долучилось до Волонтерського руху щодо надання адміністративних послуг і консультацій особам з обмеженими можливостями та іншим особам з особливими потребами та мобільний ЦОП вирушив до Дніпропетровського учбово-виробничого об’єднання українського товариства сліпих «ЛУЧ»», – повідомила начальник управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Свірська.

Мобільний ЦОП – це вперше, коли не Ви рушили за адміністративними податковими послугами, а адміністративні послуги рушили до Вас!

Слідкуйте за новинами на сайті Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та на сторінці у Фейсбук!

Додатково:

ФОТОМАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ (https://dp.tax.gov.ua/media-ark/fotogalereya/inshi-zahodi/8617.html)

ВІДЕО ПО ТЕМІ (https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6460.html)

 

Для аудиторів Дніпропетровського регіону проведено семінар-навчання в он-лайн режимі 

За організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області  (далі – ГУ ДПС) та Дніпропетровського територіального відділення Всеукраїнської Професійної Громадської організації «Спілка аудиторів України» (далі – ДТВВПГО «Спілка аудиторів України») 27 липня 2020 року проведено семінар-навчання у режимі он-лайн для членів ДТВВПГО «Спілка аудиторів України».

Тема семінару-навчання – «Зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку».

У заході взяли участь начальник управління комунікацій ГУ ДПС Осипова Манушак, начальник відділу перевірок інших галузей економіки управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС Дядченко Юлія, головний державний ревізор-інспектор відділу організації роботи боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, аналітичної роботи та ведення баз даних управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС Курило Сергій, член Громадської ради при ГУ ДПС та представник ДТВВПГО «Спілка аудиторів України» Барановська Олена, а також члени ДТВВПГО «Спілка аудиторів України».

Семінар-навчання присвячено актуальним для бізнесу питанням, що пов’язані із зупиненням податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та особливостями заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця).

Захід відкрила Барановська Олена, яка побажала усім результативної роботи.

Дядченко Юлія нагадала присутнім, що механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року    № 1165 (далі – Постанова № 1165). Вона звернула увагу на причини такого зупинення, дії платників ПДВ у подібних ситуаціях, повідомлення щодо розблокування зупинених податкових накладних та на особливостях заповнення Таблиці.

Про окремі положення Постанови № 1165 повідомив Курило Сергій.

Захід пройшов у форматі енергійного спілкування, адже тематика, пов’язана із зупиненням податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є сьогодні найбільш хвилюючою бізнес.

Члени ДТВВПГО «Спілка аудиторів України» отримали відповіді на значущі питання, пов’язані із процедурою зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Аудитори подякували податківцям за спілкування, вони і надалі розраховують на діалог з представниками податкової служби.

 

До уваги платників податків! 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з листом Державної казначейської служби України від 10.07.2020 № 18-08-06/11996 та відповідно до «Технологічного регламенту роботи системи електронних платежів Національного банку України», затвердженого Рішенням Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 25.02.2020 № 142 (зі змінами), з 03.08.2020 учасник системи електронних платежів НБУ Казначейство ЕАП (код банку 899998) буде працювати в режимі 23/7.

Згідно з пунктом 1 Рішення правління НБУ «Дата банківського дня в СЕП у робочі дні за п’ятиденного робочого тижня відповідатиме календарній даті, а у вихідні дні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством України, – календарній даті першого робочого (операційного) дня після них».

 

У разі отримання доходів у 2019 році фізичні особи зобов’язані подати декларацію  

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що кампанія декларування доходів, отриманих у 2019 році, закінчилася 01.07.2020.

Звертаємо увагу, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено Податковим кодексом України (далі – ПКУ),

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).

Також ст. 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від     07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку,

– тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, згідно з п. 521 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з            01 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності штрафні санкції не застосовуються.

Крім того нагадуємо, що відповідно до Закону України від 17 березня        2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами строк сплати податкових зобов’язань, визначених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за результатами декларування доходів, отриманих у 2019 році, продовжено.

Так, громадяни та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, сплачують ПДФО та військовий збір не пізніше 30 вересня 2020 року.

Платник ПДФО – фізична особа, який зобов’язаний подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями, а саме:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Нормами п. 179.1. ст. 179 ПКУ встановлено, що платник ПДФО зобов’язаний подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи відповідно до ПКУ.

Отже фізичним особам, які зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік і ще не подали таку декларацію, необхідно виконати свій конституційний обов’язок – задекларувати отримані протягом    2019 року доходи та сплатити ПДФО і військовий збір.

 

Оновлено типи об’єктів оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України оприлюднила оновлений Довідник типів об’єктів оподаткування станом на 27.07.2020.

Перелік доповнено двома новими об’єктами оподаткування:

  • 715 – «ПТКС»;
  • 716 – «ВАГОН».

Нагадаємо, що Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою        № 20-ОПП подаються протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Формою вказаного повідомлення передбачено заповнення типу об’єкта оподаткування.

Довідник типів об’єктів оподаткування станом на 27.07.2020 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html

 

Передача резидентом – платником ПДВ майнових прав інтелектуальної власності нерезиденту не оподатковується ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.

Згідно з п.п. «а» п. 186.3 ст. 186 ПКУ місцем постачання послуг з надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць) вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Оскільки при постачанні резидентом послуг з надання майнових прав інтелектуальної власності нерезиденту місцем поставки таких послуг є країна нерезидента, то така операціє не є об’єктом оподаткування ПДВ.

 

Умови коригування фінансового результату при наданні безповоротної фіндопомоги платниками податку на прибуток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – податок) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

При цьому абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ у редакції, що діяла до 23.05.2020, встановлено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Згідно з абзацом першим п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

 

Четверта група єдиного податку: обрання або перехід на спрощену систему оподаткування ФОП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до частини п’ятої ст. 1 Закону України від 19 червня 2003 року № 973 «Про фермерське господарство» із змінами (далі – Закон № 973) фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується на основі діяльності фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) і має статус сімейного фермерського господарства за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно ФОП та члени її сім’ї відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ із змінами та доповненнями.

Особливості створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи регулюються положеннями ст. 8Закону № 973.

Державна реєстрація ФОП здійснюється згідно з вимогами Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

ФОП може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 ПКУ (п. 291.3 ст. 291 ПКУ).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмова від спрощеної системи оподаткування регулюється ст. 298 ПКУ, згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 якої для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Підпунктом 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ зазначено, що зареєстровані в установленому порядку ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.

ФОП, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи (далі – Заява), вперше подають визначену п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ звітність протягом   20 календарних днів з дня подання такої Заяви (п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами і доповненнями (далі – Декларація).

Враховуючи вищезазначене, ФОП може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 ПКУ. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку, встановленою для четвертої групи, така особа зобов’язана подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою Заяву та протягом    20 календарних днів з дня подання такої Заяви Декларацію.


від 29.07.2020

Податки, збори та єдиний внесок для фізичних осіб – через Електронний кабінет 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427530.html повідомила, що фізичні особи мають змогу засобами Електронного кабінету сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок, скориставшись однією з платіжних систем.

Для фізичних осіб також реалізована можливість автоматичного заповнення платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджету.

Зазначений електронний сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам):

► скоротити час при заповненні платіжних документів;

► мінімізувати помилки при заповненні;

► сплатити податки.

Для користування електронним сервісом необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету обрати податок (платіж), який необхідно сплатити, та одну з платіжних систем: Portmone.com, EasyPay, Liqpay.

Після переходу на сайт платіжної системи платнику необхідно завершити заповнення платіжного документа та підтвердити операцію.

Звертаємо увагу, що оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку.

Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники податків мають можливість звернутися до ДПС за телефоном 0 800 501 007.

  

Податковий календар на 30 липня 2020 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що:

четвер, 30 липня 2020 року, останній день сплати:

- плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за червень        2020 року;

- податку на додану вартість за червень 2020 року ;

- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за червень 2020 року;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за червень 2020 року;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за червень 2020 року;

- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за червень 2020 року;

- єдиного податку платниками четвертої групи за ІІ квартал 2020 року;

- податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за червень 2020 року;

- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за червень 2020 року;

- податку на доходи фізичних осіб із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за червень 2020 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;

- акцизного податку за червень 2020 року.

 

Закон України № 466: зміни в адмініструванні частини чистого прибутку (доходу)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема у частині адміністрування контролюючими органами частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку.

  1. До п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ внесено зміни, відповідно до яких зобов’язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку є грошовим зобов’язанням платника.
  2. Розширено функції контролюючих органів, визначені ст. 191 ПКУ.

Так, на контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету:

  • частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність (п.п. 191.1.51 п. 191.1 ст. 191 ПКУ);
  • дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків (п.п. 191.1.52 п. 191.1 ст. 191 ПКУ).
  1. Уточнено порядок самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов’язань, передбачених іншим законодавством (зміни до підпунктів 54.3.2 та 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ), зокрема, якщо:
  • дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, заявлені у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках;
  • контролюючий орган згідно з іншим законодавством є особою, відповідальною за нарахування сум іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені.
  1. Розширено поняття «податкова декларація», визначене п. 46.1 ст. 46 ПКУ, та викладено у новій редакції п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

Так, податковою декларацією, розрахунком є документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюється до податкової декларації (абзац другий  п. 46.1 ст. 46 ПКУ).

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Розрахунку та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2  ст. 46 ПКУ).

Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ (абзац шостий п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

  1. Визначено базовий звітний (податковий) період для складання та подання до контролюючих органів Розрахунку.

Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

При цьому для платників частини чистого прибутку (доходу) – господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік (абзац п’ятий п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

  

До уваги фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за результатами звітного року відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Норми встановлені п. 178.4 ст. 178 ПКУ.

При цьому Декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників ПДФО, подаються до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18     ст. 49 ПКУ).

Водночас, строки подання податкової Декларації і сплати податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору, зазначених у такій Декларації, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами, відтерміновано.

Так, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, необхідно було подати Декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 01 липня 2020 року.

Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у Деклараціях, мають бути самостійно сплачені до 01 жовтня 2020 року.

 

Хто є податковими агентами при справлянні туристичного збору?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що перелік податкових агентів при справлянні туристичного збору визначений п.п. 268.5.2    п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння туристичного збору може здійснюватися такими податковими агентами:

а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному вебсайті сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

 

Операції з експорту товарів у межах договорів комісії: оподаткування ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників ПДВ, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 та 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 189.4 ст. 189 ПКУ.

Однак, слід враховувати те, що норми пунктів 189.3 – 189.5 ст. 189 ПКУ не поширюються на операції з експортування товарів за межі митної території України (п. 189.6 ст. 189 ПКУ).

Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника ПДВ, такого експортера або імпортера (п. 187.11 ст. 187 ПКУ).

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).

Отже, за операцією з експортування (вивезення) товарів за межі митної території України податкові зобов’язання з ПДВ визначаються на дату фактичного здійснення такого вивезення, тобто на дату оформлення вантажної митної декларації митним органом.

Експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

У разі якщо платник ПДВ експортує товари за межі митної території України, отримані від іншого платника ПДВ на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари від такого іншого платника ПДВ до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник ПДВ. При цьому комісійна винагорода, отримана платником ПДВ – експортером від такого іншого платника ПДВ, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються     (п. 200.16 ст. 200 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції – її власник (комітент).

При отриманні комітентом авансової оплати вартості товарів, що експортуються комісіонером, жодних податкових наслідків не виникає.

 

Надміру сплачені суми єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Норми визначені п.п. 1 частини 2 ст. 6 Закону України від 08 липня  2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені у порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.

Частиною 13 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

 

Трансфертне ціноутворення: за яких умов господарські операції визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Підпунктом 39.2.1.8 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України встановлено умови, за яких господарські операції визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки»:

► якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, ціна вважається такою, що відповідає принципу «витягнутої руки», якщо вона встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна (максимальна) ціна (націнка) продажу або індикативна ціна. У такому разі ціна операції, що відповідає принципу «витягнутої руки», визначається відповідно до цієї статті, але не може бути меншою за мінімальну ціну (націнку) або індикативну ціну та більшою за максимальну ціну (націнку);

► якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для встановлення відповідності принципу «витягнутої руки» для цілей оподаткування;

► у разі проведення аукціону (публічних торгів), обов’язковість проведення якого визначена законом, умови, які склалися за результатами такого аукціону (публічних торгів), визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки»;

► якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, умови, сформовані під час такого продажу, визнаються такими, що відповідають принципу «витягнутої руки».

 

Дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від продажу нерухомого майна: оподаткування військовим збором

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Норми встановлені п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з  п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ.

Згідно з п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ ставка збору становить 1,5 % від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10    розділу XX ПКУ.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Враховуючи викладене, оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи – резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ, то сума такого доходу оподатковується збором за ставкою 1,5 %.

Разом з тим, не є об’єктом оподаткування військовим збором сума доходу, отримана фізичною особою – резидентом від операцій з продажу нерухомого майна у порядку та відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ.


від 28.07.2020

Актуальні питання, пов’язані із запровадженням програмних РРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України представила відповіді на актуальні питання, пов’язані із запровадженням програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?

Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО.

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

Чи вже працює «Програмний РРО» в Електронному кабінеті?З 15.07.2020 розпочато тестування безкоштовного програмного рішення: Програмний РРО (тестова версія) розміщено за посиланнями:

ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_instal…/Android.zip   ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_instal…/Windows.zip

Фіскальний додаток пРРОсто (тестова версія) розміщено за посиланням: ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_instal…/pRROsto.zip.

Зареєструвати ПРРО (касу) можна, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.

Реєстрація ПРРО здійснюється шляхом подання заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій (форма J/F 1316602), що розміщена за посиланнями:

ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym…/j1316602.arj

ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym…/f1316602.arj

Тестування триватиме до 31.07.2020.

 

Як зареєструвати касира для програмного РРО?

Реєстрація касира здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (форма J/F 1391801), що розміщена за посиланнями:

ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym…/j1391801.arj

ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym…/f1391801.arj

Повідомлення можна подати, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.

Чи відносяться до розрахункового документу фіскальній чек, який друкується через «Програмний РРО»?

Визначення розрахункового документу встановлено Законом України від     20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», згідно з яким: розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Що таке «офлайн-режим» для застосування Програмного РРО?

Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що на період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Як працювати з Програмним РРО в «офлайн-режимі»?

Порядок застосування РРО у тому числі під час роботи в режимі офлайн встановлений Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних РРО, що розроблений відповідно до статті 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Ознайомитись з порядком можна тут: https://tax.gov.ua/b…/programni-rro/normativno-pravovi-akti/.

Які основні вимоги при підписанні електронного

розрахункового документа у форматі XML в API?

Підписання електронних розрахункових документів можливе за умови дійсності відповідного сертифіката відкритого ключа.

Чи може СГ самостійно створити для себе «Програмний РРО» та використовувати його у своїй діяльності?

Основними законодавчо встановленими вимогами для будь-якого ПРРО, є забезпечення виконання ним фіскальної функції через фіскальний сервер контролюючого органу та обов’язкове включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій. Якщо ці умови виконуються ПРРО, то такий ПРРО може застосовуватись для проведення розрахункових операцій не залежно від того, хто його виробник.

Більше інформації про програмні РРО https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/

 

Податковий календар на 29 липня 2020 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що:

середа, 29 липня 2020 року, останній день сплати:

- авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами за IІ квартал 2020 року;

- авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за IІ квартал 2020 року.

 

Звернення громадян є пріоритетним напрямком роботи податківців Дніпропетровської області

Впродовж січня – червня 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 186 письмових звернень громадян. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо.

Колективних звернень надійшло 9, які розглянуті у визначені законодавством терміни.

«Створення комфортних умов для платників податків при виконанні ними своїх обов’язків по сплаті податків, зборів, платежів є пріоритетним напрямом роботи податкової служби області. Першочергова увага приділяється забезпеченню всебічного, кваліфікованого, об’єктивного розгляду звернень, оперативному і своєчасному вирішенню виявлених питань», – зауважила в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.

З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює спеціальна електронна поштова скринька dp.zvern436@tax.gov.ua, звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами.

 

 До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 05 по 16 серпня 2020 року відбуватиметься впровадження в промислову експлуатацію оновленого програмного забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

З 18.00 год. 07 серпня 2020 року функціонування діючого програмного забезпечення Єдиного державного реєстру буде припинено. У період впровадження оновленого ЄДР прийом документів, що подаються для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, не здійснюватиметься.

Водночас, протягом періоду перенесення даних, Колегія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації продовжуватиме працювати, матиме доступ до ЄДР та зможе оперативно реагувати на потенційні рейдерські атаки.

 

Загальний оподатковуваний дохід особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, формується за касовим методом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподатковуваним доходом особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Норми встановлені п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі невзяття на облік у контролюючому органі особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документально.

Отже, датою при формуванні загального оподатковуваного доходу у особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій, тобто застосовується касовий метод.

Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється таким платником самостійно згідно з даними, зазначеними у податковій декларації про майновий стан і доходи (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

 

Сезон польових робіт: тимчасові працівники оформлюються на загальних підставах 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області  інформує про наступне.

Укази Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.1974 № 310-ІХ «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» із змінами (далі – Указ № 310) та № 311-ІХ «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» із змінами (далі – Указ № 311) є чинними (у частині, що не суперечить Конституції України та законодавству України).

Нормами п. 1 Указу № 310 встановлено, що сезонні роботи – це роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не увесь рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців.

Такі роботи виконують сезонні працівники.

Тимчасовими вважаються працівники, які прийняті на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їх місце роботи (посада), – до чотирьох місяців (п. 1 Указу № 311).

На сезонних та тимчасових працівників розповсюджуються умови і положення, передбачені правилами трудового розпорядку та колективного договору, що діють на підприємстві (тривалість робочого часу і відпочинку, оплата праці, матеріальне стимулювання, умови і охорона праці тощо).

Оформлюють тимчасових, сезонних працівників у загальному порядку: працівник пише заяву, на підставі заяви видається наказ про прийняття на роботу і робиться запис до трудової книжки. При цьому роботодавцю необхідно повідомити контролюючі органи про прийняття такого працівника на роботу до її початку.

Відповідно до ст. 23 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Звертаємо увагу, що у наказі або розпорядженні про прийняття на роботу має бути зазначено, що працівник приймається на сезонну або тимчасову роботу, вказується строк, на який приймається такий працівник на роботу, а працівника ознайомлюють з наказом під підпис.

Відповідно до ст. 6 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» із змінами відпустка сезонним працівника надається пропорційно до відпрацьованого часу, це стосується і компенсації за невикористану відпустку.

У разі звільнення тимчасовим і сезонним працівникам у загальному порядку виплачується вихідна допомога при звільненні (ст. 44 КЗпП).

 

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник ПДВ, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування (далі – ПН/РК), відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника ПДВ, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.

Норми встановлені п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року  № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).

При цьому, критерії ризиковості платника ПДВ визначено Додатком 1 до Порядку зупинення.

Платник ПДВ отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через Електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4 до Порядку зупинення).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника ПДВ.

Питання відповідності/невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня (далі – Комісія).

Зокрема, у разі отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, Комісією розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів, призначені для вирішення питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку подаються платником ПДВ до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від   22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами, від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами.

Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі – Повідомлення) подається за формою J/F13149.

Зазначена форма Повідомлення містить поле «Інформація», яке підлягає заповненню платником ПДВ.

У полі «Інформація» Повідомлення стисло наводяться дані, які свідчать про те, що такий платник не відповідає критерію ризиковості платника податків, який став підставою для включення його до переліку ризикових платників.

 

Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи має право бути управителем майна 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що правові засади операцій по управлінню майном регламентуються Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).

Згідно з частиною першою ст. 1029 ЦКУ за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно (п. 1 ст. 1030 ЦКУ).

Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов’язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку (п. 3 ст. 1030 ЦКУ).

Майно, набуте управителем у результаті управління майном, включається до складу отриманого в управління майна (п. 4 ст. 1030 ЦКУ).

Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління (п. 5 ст. 1033 ЦКУ).

Договір управляння майном укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 1031 ЦКУ).

Управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв’язку з управлінням майном, безпосередньо з доходів від використання майна, переданого в управління          (ст. 1042 ЦКУ).

Відповідно до п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ), на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ, повинні перебувати на обліку у контролюючих органах.

Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.

Управителям майна при взятті на облік договорів управління майном контролюючими органами надається Реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який є податковим номером платника податків

Норми встановлені п.п. 2 п. 2.4 розділу ІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011        № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Підставою для взяття на облік договору є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ управителя майна та отримання документів, визначених п. 4.7 розділу IV Порядку № 1588.

Пунктом 4.7 розділу IV Порядку № 1588 визначено, що для взяття на облік договору управління майном управитель майна до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку документи подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ.

Крім цього, поняття «управитель майна» може розглядатися в контексті укладання договору послуг, згідно з яким надаються послуги з управління об’єктом нерухомості та певну винагороду. При цьому управитель майна за договором послуг не має права укладати договори від імені власника майна. Всі договори укладаються самим власником або його представником.

Враховуючи вищевикладене, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи має право бути управителем майна згідно з договором управління майном за умови дотримання вимог ПКУ (в частині взяття договору на облік, реєстрації управителя платником ПДВ та застосування ставки єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу), або згідно з договором надання послуг з управління майном.

 

Електронні сигарети, кальяни і системи нагрівання тютюну не належать до підакцизних товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській доводить до відома, що операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є об’єктом оподаткування акцизним податком.

Норми визначені п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування (п.п. 14.1.252 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до підпунктів 215.3.2, 215.3.21, 215.3.3 п. 215.3 ст. 215 та п. 17 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ до підакцизних товарів належать тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну за кодами згідно з УКТ ЗЕД:

- 2401 (тютюнова сировина, тютюнові відходи);

- 2402 10 00 00 (сигари, включаючи сигари з відрізаними кінцями, та сигарили (тонкі сигари), з вмістом тютюну);

- 2402 20 90 10 (сигарети без фільтра, цигарки);

- 2402 20 90 20 (сигарети з фільтром);

- 2403 (тютюн та замінники тютюну, інші, промислового виробництва; тютюн «гомогенізований» або «відновлений»; тютюнові екстракти та есенції).

Отже, електронні сигарети та змінні картриджі, рідини для них, кальяни, трубки, гільзи, фільтри, папір, системи нагрівання тютюну (IQOS, GLO та ін.) та інші засоби та аксесуари для куріння (паління) не є виробами з тютюну чи його промислових замінників, що відносяться до відповідних кодів УКТ ЗЕД, не належать до підакцизних товарів, а отже операції з їх реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі акцизним податком не оподатковуються.

При цьому, тютюнові стіки (HEETS, NeoSticks та ін.) для систем нагрівання тютюну є тютюновими виробами (відносяться до коду УКТ ЗЕД 2403), а отже належать до підакцизних товарів, операції з реалізації яких суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі є об’єктом оподаткування акцизним податком.


від 27.07.2020

Олексій Любченко: Податковий сервіс має бути доступним та якісним для всіх категорій платників податків 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Голова Державної податкової служби Олексій Любченко проінспектував роботу ЦОП ДПІ Печерського району м. Києва, де зустрівся з громадським діячем Миколою Подрезаном.

Головним питанням для обговорення стало поліпшення сервісу податкової у розрізі інклюзивності та доступності обслуговування для усіх категорій платників.

«ДПС як сервісна служба має забезпечувати доступні та якісні послуги. Це – наш пріоритет. Ми оперативно реагуватимемо на будь-які факти неналежного надання послуг нашими фахівцями. Адже високий податковий сервіс та максимальна кількість електронних послуг – це показник ефективної роботи з платниками податків. І якщо є скарги на цю роботу, то це означає, що є недоліки і їх потрібно виправляти», – наголосив Олексій Любченко.

Він також подякував Миколі Подрезану за порушену проблему щодо обслуговування громадян з обмеженими фізичними можливостями. Це сигнал для податківців щодо необхідності певних змін в обслуговування платників.

За словами Олексія Любченка, наразі вже здійснюється робота щодо проведення профільного аудиту приміщень Центрів обслуговування платників з огляду на доступність надання послуг, зокрема, для громадян з обмеженими фізичними можливостями. Крім того, розпочато активну роботу з платниками податків щодо можливості електронного спілкування з податковими органами та отримання необхідних послуг онлайн. Так, роз’яснюється функціонал Електронного кабінету, робота з яким дозволяє отримувати послуги дистанційно, на вебпорталі ДПС розміщено низку відеуроків, в яких доступно висвітлено як користуватися сервісами тощо.

Також вже сьогодні для податківців столиці розпочато перші семінари практичних рекомендацій щодо особливостей обслуговування різних категорій відвідувачів. Їх організовано за підтримки Спілки громадських організацій людей з інвалідністю Києва.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

Пропонуємо юридичним особам завчасно подбати про отримання електронних довірчих послуг 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням  повідомила наступне.

У зв’язку з проведенням робіт з технічного обслуговування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) у період з 07 по 16 серпня 2020 року ЄДР працювати не буде (https://nais.gov.ua/article/v-ukraini-z-17-serpnya-2020-roku-zapratsyue-onovleniy-ediniy-derjavniy-reestr).

Зазначаємо, що відповідно до п. 5.1 Регламенту кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС для перевірки інформації, наданої заявником, у тому числі відомостей про керівника юридичної особи, його повноважень на представництво юридичної особи та право вчиняти дії від її імені без довіреності, адміністратор реєстрації використовує дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

У зв’язку з цим пропонуємо юридичним особам завчасно подбати про отримання електронних довірчих послуг.

Також рекомендуємо в зазначений період скористатись онлайн сервісом «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом» на офіційному інформаційному ресурсі кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, у разі наявності чинних сертифікатів, незмінних реєстраційних даних та особистого ключа, доступного лише користувачу та який не є скомпрометованим (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates).

 

На Дніпропетровщині з платниками ПДВ проведені зустрічі у форматі дистанційних комунікацій 

З метою надання роз’яснень платникам ПДВ деяких положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», фахівцями управлінь, які утворені на правах відокремлених підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області а саме: Західно-Донбаського (16.07.2020), Соборного (17.07.2020), Лівобережного (21.07.2020) та Дніпровсько-Новомосковського (22.07.2020), протягом двох тижнів липня організовані та проведені з платниками ПДВ – представниками бізнесу (аграрний бізнес, транспортна галузь та інші), зустрічі на тему «Зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість» у режимі он-лайн.

У заходах також прийняли участь фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС): начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС Каліногорська Вікторія, начальник управління комунікацій ГУ ДПС Осипова Манушак, начальник управління податкового моніторингу ГУ ДПС Сіданченко Вікторія та начальник відділу супроводження судових спорів за представництвом інтересів ДПС управління правового забезпечення ГУ ДПС Кабак Сергій.

Платникам ПДВ надані роз’яснення щодо причин зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, дій суб’єктів господарювання у таких ситуаціях, особливостей заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) та надання пояснень про фінансово-господарську діяльність платника ПДВ.

Зустрічі проходили у форматі конструктивного діалогу, під час якого платники ПДВ отримали відповіді від фахівців ГУ ДПС на актуальні питання з цієї тематики, зокрема, по заповненню Таблиці, інформаційного наповнення пояснень та наявності відповідних документів.

Представники бізнесу висловили подяку за організовані заходи та сподівання на проведення і у подальшому таких зустрічей для розгляду нагальних питань, що виникають у суб’єктів господарювання під час проведення діяльності.

 

Податковий календар на 28 липня 2020 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що:

вівторок, 28 липня 2020 року, останній день подання:

- єдиного внеску гірничими підприємствами за червень 2020 року.

Внесено зміни до переліку лікарських засобів, медичних виробів та медичного обладнання, які звільнено від оподаткування ПДВ на час карантину

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що Кабінет Міністрів України постановою від 22 липня  2020 року № 620 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224» (далі – Постанова № 620) вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» (далі – Постанова № 224). Постанова № 620 набула чинності 23.07.2020.

Відповідно до змін, внесених Постановою № 620 до Постанови № 224 з назви та по тексту Постанови № 224 виключено слова «які звільняються від сплати ввізного мита та».

У Переліку товарів підрозділ «Медичні вироби, лабораторне обладнання, розхідні матеріали, реагенти для лабораторних досліджень» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» доповнено такими позиціями:

902780 – Станція автоматична для екстракції рибонуклеїнової кислоти;

3002, 3006, 3822 00 00 00 – Тест-система, призначена для якісного виявлення IgA антитіл до нуклеокапсидного антигена коронавірусу SARS-CoV-2 у зразках сироватки та плазми крові людини методом імуноферментного аналізу;

3002, 3006, 3822 00 00 00 – Тест-система, призначена для якісного виявлення IgM антитіл до нуклеокапсидного антигена коронавірусу SARS-CoV-2 у зразках сироватки та плазми крові людини методом імуноферментного аналізу;

3002, 3006, 3822 00 00 00 – Тест-система, призначена для якісного виявлення IgG антитіл до нуклеокапсидного антигена коронавірусу SARS-CoV-2 у зразках сироватки та плазми крові людини методом імуноферментного аналізу;

3002, 3006,3822 00 00 00 – Тест-система, призначена для якісного виявлення сумарного IgM та IgG антитіл до нуклеокапсидного антигена коронавірусу SARS-CoV-2 у зразках сироватки та плазми крові людини методом імуноферментного аналізу.

Постанова № 620 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 23.07.2020 № 140.

 

Термін подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ), подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

Підпунктом 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Поряд з цим п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділу ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.

Тобто, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, Звіт подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

 

В якому випадку призупиняється дія ліцензії на виробництво спирту?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.

Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво)відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

 

Електронний кабінет надає можливість сформувати та відправити повідомлення за ф. № 20-ОПП, заяви за ф. № 1-ОПП, ф. № 17-ОПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що, платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяви за формою № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) (далі – заява за ф. № 1-ОПП) з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» та про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (далі – заява за ф. № 17-ОПП), а також повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Норми встановлені п. 7.2 розділу VII, п. 8.4 розділу VIIІ, п. 9.3 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557).

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову інструкцію щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення та подання до відповідного контролюючого органу податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у тому числі повідомлення за ф.№ 20-ОПП (J/F1312002) та заяв за ф. № 1-ОПП (J1312101), ф.№ 17-ОПП (J/F1312201).

 

Про здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами у разі експорту та імпорту товарів, робіт, послуг 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з частиною першою ст. 3 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2473) відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом № 2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Частиною другою ст. 5 Закону № 2473 передбачено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:

1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;

2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;

3) операціями з надання фінансових послуг, визначених пп. 1 – 5 частини другої та частиною третьою ст. 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України (далі – НБУ) на здійснення валютних операцій;

4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);

5) операціями з купівлі – продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;

6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами НБУ.

Розрахунки за операціями, визначеними частиною другою ст. 5 Закону № 2473, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.

Відповідно до п. 28 розділу IV Положення про здійснення операцій із валютними цінностями (далі – Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України  від 02 січня 2019 року № 2, із змінами і доповненнями, у розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями та операціями, пов’язаними з рухом капіталу (крім операцій зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (уключаючи дивіденди) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій), використовуються як засіб платежу іноземна валюта і гривня.

Розрахунки, а також перекази за валютними операціями, зазначеними в пунктах 27 – 30 розділу IV Положення, здійснюються виключно через банки (п. 31 розділу IV Положення).

При цьому, згідно з останнім абзацом п. 4 розділу І Положення, до поточних торговельних операцій належать операції, зазначені у п.п. 1 п. 4 розділу I Положення, а саме: розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.

Крім того, п. 2 ст. 1 Закону № 2473 визначено, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами, відповідно до ст. 1 якого товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Враховуючи вищевикладене, розрахунки між резидентами і нерезидентами за такими валютними операціями як експорт та імпорт товарів, послуг, робіт здійснюються виключно через банки в іноземній валюті та гривні.

 

Нагадування платникам екологічного податку! 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що якщо платник екологічного податку (далі – податок) з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 250.9 ст. 250 ПКУ.

Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не подають до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.

В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.


від 24.07.2020

Олексій Любченко: Платники податків не відчують незручностей у зв’язку з впровадженням адміністративно-територіальної реформи 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням  повідомила наступне.

Платники податків не відчують незручностей у зв’язку з впровадженням заходів адміністративно-територіальної реформи, пов’язаних з укрупненням районів. Про це заявив в коментарі виданню «Цензор.НЕТ» Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко.

Державна податкова служба України здійснює комплекс заходів з метою імплементації норм законодавства, які передбачають впровадження функціонування ДПС в рамках єдиної юридичної особи. Цей процес відбувається на фоні чергового етапу реформи децентралізації в країні.

«Контролюючі органи можуть утворюватися незалежно від адміністративно-територіального поділу. Натомість якість обслуговування платників податків та здійснення відповідних функцій має бути забезпечена на належному рівні», – повідомив Олексій Любченко.

У рамках реформи мережа новостворених державних податкових інспекцій по всій Україні складе 522 одиниці, які будуть діяти з урахуванням вимог статті 67 Конституції України, яка передбачає, що кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно за місцем проживання мають подавати до податкових інспекцій декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Утворені державні податкові інспекції будуть здійснювати сервісне обслуговування платників податків (на сьогодні ці функції покладено на ЦОПи) у відповідності до вимог чинного законодавства.

Територія їх обслуговування залишиться сталою.

Натомість нагадуємо, що ДПС має централізовану інформаційну телекомунікаційну систему, що дає можливість, у разі необхідності, забезпечити обслуговування платників податків у будь-якому центрі надання послуг. Такий підхід вже застосовано при реалізації ряду послуг, які надаються податковими органами.

Також Державна податкова служба України працює над вдосконаленням і спрощенням електронних сервісів для громадян та інтеграцією з додатком державних онлайн-послуг «Дія».

 

Уряд затвердив постанови про функціонування програмних РРО 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

На засіданні Уряду, 22 липня, затверджено низку постанов, якими визначаються вимоги до програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) та приведено до вимог чинного законодавства діючі акти Кабінету Міністрів України, що регулюють сферу застосування РРО.

По-перше, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199, якою затверджено Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, дія яких поширюється на ПРРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Вимогами визначено основні режими роботи ПРРО (режим попереднього програмування, режим реєстрації та режим звітування), умови блокування роботи ПРРО тощо.

По-друге, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від           02 березня 2016 року № 149. Відповідні зміни визначають вимоги щодо реалізації фіскальних функцій ПРРО, що застосовуються під час здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, та під час здійснення операцій з приймання готівкових коштів для подальшого переказу через програмно-технічні комплекси самообслуговування.

По-третє, змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 збільшено час з трьох діб до трьох робочих днів, протягом яких виконуються роботи з введення РРО в експлуатацію центрами сервісного обслуговування з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера РРО, що виключає необхідність суб’єктам господарювання – користувачам РРО повторно подавати заяву й ініціювати реєстрацію РРО у разі подання заяви в останній робочий день тижня – п’ятницю або в період пікових навантажень обробки документів ДПС.

По-четверте, відповідно до змін, внесених до постанов від 27 грудня 2010 року № 1224 та від 23 серпня 2000 року № 1336, норми цих нормативно-правових актів будуть застосовуватися не лише до класичних РРО, а й до ПРРО.

Окрім того Урядом прийнято постанову «Про затвердження Переліку текстилю, під час реалізації якого (крім реалізації за готівкові кошти на ринках) застосовуються реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та Переліку деталей та приладдя до автотранспортних засобів, під час реалізації яких застосовуються реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій».

Постановою затверджено:

- Перелік текстилю, під час реалізації якого (крім реалізації за готівкові кошти на ринках) застосовуються РРО та/або ПРРО;

- Перелік деталей та приладдя до автотранспортних засобів, під час реалізації яких застосовуються РРО та/або ПРРО.

Постанова набирає чинності з 01 січня 2021 року.

Нагадаємо, що ПРРО було запроваджено законами України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» із змінами та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» із змінами.

Використання РРО, для певних видів діяльності ІІ-IV груп фізичних осіб – підприємців, стане обов’язковим вже з 01 січня 2021 року. А з 01 серпня 2020 року фіскальний додаток для ПРРО буде доступний для повноцінного використання для всіх бажаючих на безоплатній основі.

Запровадження ПРРО є важливим кроком до детінізації економіки та створення рівних умов ведення підприємницької діяльності. Програмне забезпечення «РРО в смартфоні» стане зручним і необтяжливим функціоналом для сумлінних платників податків.

Інформацію розміщено на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

 

Вдосконалено контроль обліку палива 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням  розміщено наступну інформацію.

Рішенням Кабінету Міністрів України від 22 липня внесено зміни до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Змінами положення вищезазначеного порядку приводяться у відповідність до норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку».

Документом передбачено, зокрема, привести у відповідність до закону:

- реєстрацію постійних представництв, які здійснюють реалізацію пального та/або спирту етилового платником акцизного податку;

- реєстрацію в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП СЕ) акцизної накладної у разі зміни власника пального або спирту етилового, що знаходяться в транспортному засобі;

- реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку пального з врахуванням повернутих платнику сум акцизного податку.

Крім того, зміни торкнулись оприлюднення інформації з реєстру платників із зазначенням даних щодо уніфікованих номерів та адреси місцезнаходження акцизних складів.

Також передбачено можливість відображення в СЕАРП СЕ різниці обсягу пального між даними бухгалтерського обліку та даними СЕАРП СЕ в наслідок коливання температур.

Довідково:

Акцизний податок – це податок на споживання певних товарів, таких як алкоголь, тютюн, пальне, транспортні засоби. Контроль за обігом цих товарів потребує особливої уваги.

Саме тому з 2016 року з метою забезпечення комплексного контролю за обігом пального в Україні запроваджено СЕАРП.

З цього часу будь-який суб’єкт господарювання при відвантаженні пального має оформити електронну акцизну накладну відобразити в ній обсяг відвантаженого пального та зареєструвати її в СЕАРП СЕ.

Платниками акцизного податку з пального є виробники пального та його імпортери. Будь-які операції з відвантаження пального його виробником або ввезення на митну територію України пального імпортером є об’єктом оподаткування акцизним податком.

 

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Новації у сфері застосування РРО» 

Відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Новації у сфері застосування РРО».

На питання платників відповідав заступник начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Роман Дудник.

Наводимо питання, які розглядались під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».

Питання 1. Що таке програмний РРО?

Відповідь. Програмний реєстратор розрахункових операцій – це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.

Питання 2. Дії користувача у разі відсутності Інтернету. Чи зможе він продовжувати торгівлю?

Відповідь. На період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Питання 3. Як буде видаватися покупцеві електронний розрахунковий документ?

Відповідь. Надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

- електронний розрахунковий документ – це:

а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, у момент проведення розрахункової операції, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою.

 

За перше півріччя 2020 року місцеві бюджети Дніпропетровщини поповнилися на 7 млрд 397 млн гривень ПДФО

Одним із основних бюджетоутворюючих податків є податок на доходи фізичних осіб. Поступове збільшення надходжень цього податку дуже важливо для місцевих бюджетів області.

В умовах, коли країна проводить заходи з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом, кошти. які надходять до місцевих бюджетів області. є вагомим важелем для цієї боротьби.

За підсумками першого півріччя 2020 року платниками податків направлено до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб у сумі 7 млрд 397,2 млн грн, що на 344,2 млн грн більше надходжень відповідного періоду минулого року.

 

Закон України № 466: зміни у процедурі оскаржень рішень органів ДПС 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» вніс зміни, зокрема до ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме щодо процедури оскаржень рішень контролюючих органів.

Термін на адміністративні оскарження рішень ДПС, як і раніше, становить   10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення (далі – ППР) або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Водночас, у платників податків, які пропустили цей термін з поважних причин, з’явилась можливість подати клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копії підтверджуючих документів поважності причин такого пропуску (за наявності).

Подати таке клопотання можна протягом шести місяців з дати закінчення пропущеного строку для подачі скарги. Скарги на рішення територіальних органів ДПС подають до центрального органу ДПС.

Крім того, ст. 56 ПКУ доповнена новим п. 56.31, відповідно до якого до контролюючого органу, який прийняв оскаржувані рішення відносно нерезидентів, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, можуть бути подані скарги щодо:

а) рішення про взяття на податковий облік нерезидента;

б) ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання у порядку, передбаченому п.п. 141.4.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ;

в) ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання у порядку, передбаченому пунктами 117.1 та 117.4 ст. 117 ПКУ;

г) ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання, передбаченого п. 133.3 ст. 133 ПКУ.

У разі прийняття контролерами рішення про відмову у задоволенні скарги щодо нерезидентів, платник може оскаржити рішення територіального органу ДПС, звернувшись до контролюючого органу вищого рівня.

 

До уваги платників туристичного збору! 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що туристичний збір – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевих бюджетів.

Норми встановлені п. 268.1 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)

Платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення      (п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ).

Платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (п.п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 ПКУ).

Перелік податкових агентів визначений п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:

  • юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
  • квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
  • юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація) за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (п.п. 268.7.1 ст.268 ПКУ).

Базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу. Декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

 

Фізична особа, яка має пільги щодо сплати земельного податку, подає до контролюючого органу заяву 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 281 Податкового кодексу України фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку (незалежно від кількості земельних ділянок у її власності), подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки або за місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок, що знаходяться у власності такої особи (якщо має у власності декілька земельних ділянок) заяву довільної форми про застосування пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 – 3 категорія); договір оренди землі, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства:

◄ до 01 травня поточного року – якщо станом на 01 січня поточного року фізична особа має у власності одну земельну ділянку або декілька;

◄ протягом 30 календарних днів з дня набуття права на пільгу та/або права власності – якщо право на пільгу у фізичної особи виникає протягом календарного року та/або фізична особа, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки.

 

Закон України № 540: які штрафні санкції діють під час карантину 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540) за порушення податкового законодавства, вчинені з 01 березня 2020 року по останній день місяця, в якому завершується карантин, штрафні санкції не застосовуються, але є винятки.

Так, зокрема штрафні санкції накладаються за:

► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії;

► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

► відповідно до Закону № 540 також застосовуються штрафні санкції за порушення вимог законодавства у частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- нецільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

- не обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- неправомірне здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Також звертаємо увагу, що упродовж періоду з 01 березня 2020 року по останній день місяця, в якому завершується карантин, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.

Норми встановлені оновленим п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.


від 23.07.2020

Олексій Любченко представив стратегію роботи ДПС представникам Посольства США в Україні 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України повідомила наступне.

Стратегію розвитку Державної податкової служби України, її основні напрями та завдання, першочергові акценти та плани обговорили під час зустрічі Голова ДПС Олексій Любченко та в. о. заступника Голови Місії Посольства США в Україні пан Джозеф Пеннінгтон.

Слід зазначити, що за багато років роботи податкової служби це була перша зустріч на рівні керівництва інституцій.

За словами Олексія Любченка, на сьогодні ДПС інституційно сформована і виконує свої основні завдання. Головою ДПС презентовано нову місію ДПС, що полягає у перетворенні органу на повністю транспарентну, сучасну та технологічну податкову службу, яка надає якісні та зручні послуги платникам, ефективно адмініструє податки, збори та платежі і виявляє нетерпимість до корупції.

«Наше головне завдання – ефективне адміністрування податків, зборів та платежів, надання якісних та зручних послуг платникам. Адже бюджет наповнюють саме платники податків та ми повинні зробити для них цей процес комфортним, легким та зрозумілим», – наголосив Голова Державної податкової служби України.

Так, наразі в ДПС визначено основні стратегічні цілі, над реалізацією яких триває активна робота. Це – створення єдиної юридичної особи та якісне управління діяльністю; ефективне адміністрування податків, зборів, платежів; формування іміджу ДПС як сервісної служби європейського зразка з високим рівнем довіри у суспільстві; протидія ухиленню від оподаткування шляхом запровадження міжнародних стандартів та вдосконалення аналітичних інструментів; формування кваліфікованої, ефективної та мотивованої команди.

Завдяки оптимізації роботи та зміни пріоритетів в ДПС за останні два місяці за рахунок посилення боротьби з ухиленням від оподаткуванням вдалося ліквідувати злочинні схеми з ПДВ, які коштували бюджету значних коштів.

«ДПС має високотехнологічну систему електронного адміністрування ПДВ. Це розробка ДПС і, за своєю суттю – глобальна система міжгалузевого балансу, яка дозволяє моніторити всі ітерації бізнесу та, за великим рахунком, прогнозувати економіку, інвестиційний розвиток країни, боротися з тіньовим ринком», – зазначив Олексій Любченко.

Крім того, важливим для роботи служби є запровадження статусу єдиної юридичної особи. На сьогодні здійснюються необхідні заходи для імплементації цього закону.

«Ми покладаємо великі очікування у контексті боротьби з корупцією на нову модель єдиної юридичної особи ДПС, яка безумовно зруйнує багато корупційних зв’язків в організації за рахунок нової системи прийняття рішень в розрізі функціональних блоків», – підкреслив Олексій Любченко.

Очільник ДПС також наголосив, що в податковій очікують на допомогу Посольства США в Україні, зокрема, у частині створення автоматизованої системи обліку справ антикорупційних підрозділів, системи електронного документообігу в ДПС, електронного аудиту, інформаційної безпеки.

У свою чергу, в. о. заступника Голови Місії Посольства США в Україні пан Джозеф Пеннінгтон запевнив у підтримці реформ у податковій службі, зокрема, заходів щодо боротьби з корупцією, модернізації ІТ-систем для запровадження нових сервісів, забезпечення захисту інформації та висловили готовність до подальшої співпраці, якщо відданість податкової служби реформам буде збережена.

Учасники зустрічі відвідали музей ДПС, ознайомились з експозицією, яка ілюструє віхи створення та 30-річну історію діяльності Служби.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

Електронна печатка для РРО фізичної особи – підприємця

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на сторінці Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового Департаменту ДПС за посиланням  розміщена інформація щодо подання документів, необхідних для отримання електронної печатки для РРО фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП).

Так, для отримання електронної печатки для РРО ФОП необхідно:

► заповнена та підписана «Реєстраційна картка для фізичної особи» встановленого зразка, у двох примірниках;

► оригінал та засвідчена копія* паспорта громадянина України (копії 1 – 2 сторінок (3 – 6 за наявності відміток та сторінки з відміткою про реєстрацію місця проживання), або копія з обох сторін безконтактного електронного носія (у випадку наявності паспорта громадянина України виготовленого у формі  ID-картки та паперового витягу з Єдиного державного демографічного реєстру про адресу реєстрації місця проживання, або Довідки про реєстрацію місця проживання фізичної особи), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі;

► оригінал та засвідчена копія* посвідчення біженця з відміткою про реєстрацію місця проживання, або посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання з відміткою про реєстрацію місця проживання, або копія, з обох сторін, безконтактного електронного носія (у випадку наявності посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання виготовленої у формі ID-картки та паперового витягу з Єдиного державного демографічного реєстру про адресу реєстрації місця проживання, або Довідки про реєстрацію місця проживання фізичної особи), або паспорта громадянина іншої країни з відміткою про реєстрацію місця проживання із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову;

► оригінал та засвідчена копія* документа про зміну прізвища заявника, виданого відповідним державним органом (якщо в поданих документах є невідповідність прізвища);

► оригінал та засвідчена копія* довідки про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи (для громадян, які відносяться до даної категорії осіб);

► засвідчена копія* реєстраційного номеру облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера). За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків, замість копії картки платника податків, може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорту з відміткою про таку відмову

ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ

* відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Використання факсимільного підпису на документах, що надаються при реєстрації та при завірянні документів не допускається.

До розгляду не приймаються документи та копії документів, які мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші незастережні виправлення або написи олівцем, а також мають пошкодження, внаслідок чого їх текст неможливо прочитати. Копії документів мають бути належної якості, відповідати оригіналу, тобто повністю відтворювати інформацію оригіналу (текст, фото та реквізити документів).

Для уникнення помилок при заповненні документів необхідно уважно ознайомтесь з Пам'яткою щодо заповнення Реєстраційної картки для фізичної особи .

УВАГА! Для недопущення помилок при заповненні «Реєстраційної картки» в форматі «.xls», окремі поля, які не потребують редагування, є заблокованими.

 

Програмні РРО: про відлік часу у режимі офлайн 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує платникам, що з 01.08.2020 запроваджуються нові правила застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

Законодавством заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання поряд із класичними РРО програмних РРО (далі – ПРРО), не визначено.

Отже, одним суб’єктом господарювання можливо з 01.08.2020 за бажанням застосовувати як РРО так і ПРРО.

На період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.

Під час роботи ПРРО в період відсутності зв’язку між ним і фіскальним сервером ДПС та за наявності інтернет-зв’язку або мобільного інтернет-зв’язку електронна позначка часу на розрахункові документи накладається надавачем електронних довірчих послуг.

 

Закон України № 466: нові умови анулювання реєстрації платника ПДВ 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, Законом № 466 п. 184.2 ст. 184 ПКУ доповнено абзацом другим, відповідно якого, якщо щодо особи, зареєстрованої платником ПДВ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) або якщо до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» або за даними реєстру платників єдиного податку.

Крім того, анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється на дату, зокрема державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності ФОП.

 

Фіскальний чек повинен містити обов’язкові реквізити

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома споживачів, що для захисту своїх прав, при здійсненні покупок необхідно, щоб продавець видав фіскальний чек, який повинен містити реквізити, визначені розділом ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами.

Так, фіскальний чек обов’язково містить такі реквізити:

- найменування господарської одиниці;

- адреса господарської одиниці;

- «ПН» – індивідуальний податковий номер платника ПДВ;

- «ІД» – податковий номер/серія та номер паспорта;

- кількість товару (послуги)/знак множення/вартість одиниці виміру›;

- код УКТ ЗЕД, назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ;

- форма оплати, сума коштів;

- СУМА загальної вартості придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком;

- ПДВ – літерне позначення ставки ПДВ, ставка ПДВ у відсотках, сума ПДВ;

- акцизний податок – ставка акцизного податку, сума акцизного податку;

- номер чека;

- поточна дата, час проведення розрахунку;

- «ФН» – фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій;

- «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК», найменування або логотип виробника.

У разі видачі касового чека невстановленої форми або відмови у його видачі, необхідно звертатися до ДПС України за номером телефону: 0 800 501 007 (напрямок 4).

 

Порядок уточнення податкового розрахунку за формою № 1ДФ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Норми визначені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі – форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами (далі – Порядок № 4).

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період так і за попередні періоди (п. 4.3 розділу IV Порядку № 4).

У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка (п. 3.1 розділу III Порядку № 4).

Відповідно до п. 4.4 розділу IV Порядку № 4 порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків за формою № 1ДФ є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

Коригування показників розділу I форми № 1ДФ:

► для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» – на виключення рядка;

► для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» – на введення рядка;

► для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого п. 4.4 Порядку № 4 та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Коригування показників розділу II форми № 1ДФ:

► підрозділ «Оподаткування процентів»:

  • для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;

► підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:

  • для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

► підрозділ «Військовий збір»:

  • для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

 

Визначення операцій з постачання товарів/послуг, які вважаються оподатковуваними операціями для цілей реєстрації платником ПДВ 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу України  (далі – ПКУ), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Норми встановлені п. 181.1 ст. 181 ПКУ.

Якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою    (п. 182.1 ст. 182 ПКУ).

Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ – 20 %, ставками ПДВ – 7 %, 0 % та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

 

Угода про розподіл продукції: що є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з частиною першою ст. 4 Закону України від 14 вересня 1999 року № 1039-XIV «Про угоди про розподіл продукції» зі змінами та доповненнями відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона – Україна доручає іншій стороні – інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов’язаних з угодою робіт, а інвестор зобов’язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.

Відповідно до п. 335.2 ст. 335 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор (оператор) сплачує, зокрема, податок на прибуток підприємств.

Особливості сплати податку на прибуток під час виконання угоди про розподіл продукції передбачено ст. 336 ПКУ.

Податок на прибуток сплачується інвестором (оператором) з прибутку, отриманого інвестором (інвесторами) від виконання угод про розподіл продукції, у розмірах, встановлених ПКУ на дату укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 ПКУ (п. 336.1 ст. 336 ПКУ).

Підпунктом «а» п. 336.1 ст. 336 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток інвестора (інвесторів), який визначається виходячи з вартості прибуткової продукції, визначеної відповідно до законодавства про розподіл продукції, набутої інвестором (інвесторами) та/або оператором у власність у результаті розподілу продукції, зменшеної на суму сплаченого інвестором єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також на суму інших витрат (включаючи накопичені витрати при виконанні робіт до появи першої прибуткової продукції), пов’язаних з виконанням угоди, але які не відшкодовуються (не підлягають відшкодуванню) компенсаційною продукцією відповідно до угоди.

Якщо вартість прибуткової продукції за угодою про розподіл продукції виражена в іноземній валюті, для цілей обчислення податку на прибуток підприємств така вартість перераховується в гривні в порядку, передбаченому угодою про розподіл продукції.

Будь-які інші доходи, отримані інвестором (оператором) протягом строку дії угоди від діяльності, пов’язаної з виконанням такої угоди, не розглядаються як об’єкт оподаткування та не враховуються під час його визначення.

 

ФОП, яка з початку року була «єдинником» та стала «загальносистемником», у поточному році не може повернутись на спрощену систему оподаткування 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників єдиного податку, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Норми встановлені п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

При цьому згідно з п. 299.6 ст. 299 ПКУ підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1  ст. 298 ПКУ.

Тобто фізична особа – підприємець (ФОП), яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 квітня, 01 липня або 01 жовтня, не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році.

Разом з тим, така фізична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 ПКУ.

 

Про порядок засвідчення перекладу українською мовою документа, що посвідчує особу іноземця з метою отримання РНОКПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (Облікова картка № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Іноземці та особи без громадянства подають документи до головних управлінь ДПС в областях та місті Києві. Іноземці та особи без громадянства, які мають посвідку на постійне проживання або посвідку на тимчасове проживання в Україні, можуть реєструватись як платники податків у державних податкових інспекціях у районах, містах, районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекціях, що відповідають місцю проживання в Україні, зазначеному в посвідці (п. 8 розділу III Положення № 822).

Іноземці та особи без громадянства для реєстрації додають до Облікової картки № 1ДР документ, що посвідчує особу іноземця чи особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) і копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).

Статтею 79 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» із змінами та доповненнями та главою 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 із змінами та доповненнями, визначено порядок нотаріального засвідчення вірності перекладу документа.

Зокрема, нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. При цьому, перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію.

Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається і закінчуватися підписами. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.


від 22.07.2020

До відома платників податків!

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області пропонує суб’єктам господарювання скористатись в тестовому режимі безкоштовним програмним рішенням для реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та проведення розрахункових операцій, яке може бути встановлене на будь-якому пристрої, що підтримує операційну систему Windows Vista SP2 і вище або Android 4.1 і вище.

Безкоштовне програмне рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» розміщене за адресами:

ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_install&update/Android.zip

ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_install&update/Windows.zip

Тестування безкоштовного програмного рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» триватиме щоденно з 8 год. 00 хв. до    20 год. 00 хв., починаючи з 15.07.2020 до 31.07.2020.

У разі наявності, зауваження/пропозиції щодо функціоналу програмного рішення, направляти на адресу: prro@tax.gov.ua.

При виникненні технічних, методологічних запитань необхідно звертатись до Контакт-центру ДПС за телефоном: 0 800 501 007.

 

Для малого та середнього бізнесу Дніпропетровської області – платників ПДВ проведено черговий он-лайн-семінар

Днями, за організацією КП «Центр підтримки малого та середнього бізнесу» Дніпропетровської обласної ради» та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено семінар-навчання у режимі он-лайн з представниками малого та середнього бізнесу Дніпропетровщини – платниками ПДВ на тему «Зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку». Такі семінари протягом червня – липня проводяться податківцями ГУ ДПС на постійній основі.

У заході прийняли участь начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС Каліногорська Вікторія, начальник управління комунікацій ГУ ДПС Осипова Манушак, керівництво і представники КП «Центр підтримки малого та середнього бізнесу» Дніпропетровської обласної ради».

Семінар присвячено актуальним питанням, які пов’язані із зупиненням реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), та особливостям заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця).

Осипова Манушак відкрила семінар-навчання, привітала присутніх та побажала всім корисного і конструктивного діалогу.

Каліногорська Вікторія акцентувала увагу на важливості наявності нагоди донести до присутніх проблеми, з якими стикається не тільки комісія ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в ЄРПН, а і платники ПДВ.

Вона наголосила, що усі ПН/РК, що надсилаються платниками ПДВ для реєстрації в ЄРПН, проходять автоматизований моніторинг їх відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, а саме:

- критеріям ризиковості платника ПДВ;

- критеріям ризиковості здійснення операцій.

Каліногорська Вікторія нагадала, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Постановою № 1165 (далі – Порядок № 1165), а Критерії ризиковості здійснення операцій – у додатку 3 до Порядку № 1165.

Начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС проінформувала про найпоширеніші причини, що призводять до зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Також Каліногорська Вікторія зупинилась, зокрема на поясненні, яке повинно надаватись платником ПДВ у разі зупинення ПН/РК на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, наданні і деяких особливостях заповнення Таблиці, форма якої затверджена Постановою № 1165 та яку платник ПДВ має право подати до ДПС разом з поясненням.

Платники подякували за отриману інформацію та висловили бажання продовжувати і надалі спілкуватись з податківцями у такому форматі.

 

З початку 2020 року на користь держави вирішено 219 судових справ

Станом на 01 липня 2020 року на розгляді у судах за участю податкових органів Дніпропетровської області перебувало 7 827 справ різних категорій на загальну суму 16,2 млрд гривень.

Із розглянутих судами у першому півріччі поточного року справ на користь податкових органів області вирішено 544 справи на загальну суму 2,3 млрд гривень.

Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень.

Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 4 957 таких справ на суму 9,8 млрд гривень. Із розглянутих справ на користь податкових органів вирішено 219 справ на суму 420,5 млн гривень.

 

Операції з транзитного перевезення вантажів звільняються від оподаткування ПДВ при наявності відповідних документів 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов’язаних із таким перевезенням (переміщенням).

Норми встановлені п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Транзитні послуги відповідно до ст. 7 Закону України від 20 жовтня 1999 року № 1172-XIV «Про транзит вантажів» із змінами (далі – Закон № 1172) призначаються для споживання та використання за межами митної території України та надаються на підставі до/або багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.

Транзит вантажів – це перевезення транспортними засобами транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а транзитні послуги (роботи) – це безпосередньо пов’язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо (ст. 1 Закону № 1172).

З метою застосування п. 197.8 ст. 197 ПКУ під час надання послуг, пов’язаних із транзитним перевезенням вантажів, однією з сторін договору, на підставі якого надаються такі послуги, обов’язково є вантажовласник (отримувач транзитних послуг).

Транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною (в залежності від обраного транспорту), складеною мовою міжнародного спілкування (ст. 6 Закону № 1172).

Враховуючи вищевикладене, операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також послуг, які безпосередньо пов’язані з транзитом вантажів, що здійснюються в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо, та операції з постачання додаткових (супутніх) послуг, пов’язаних із таким перевезенням (переміщенням), звільняються від оподаткування ПДВ за умови надання відповідних підтверджуючих документів.

Водночас, звільнення, передбачене п. 197.8 ст. 197 ПКУ, не поширюється на операції з постачання послуг, що виконуються для забезпечення транспортування природного газу транскордонними газопроводами (транспортування природного газу територією України в митному режимі транзиту).

Крім того, не підлягають звільненню від оподаткування ПДВ на підставі        п. 197.8 ст. 197 ПКУ послуги, які надаються суб’єкту господарювання сторонніми організаціями на підставі окремих договорів про послуги, пов’язані з транзитним перевезенням вантажів.

 

Повернення помилково або надміру сплачених сум єдиного внеску 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або повернення платникам, на яких згідно із Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) покладено обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (далі – Платник), надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі – Кошти), визначає Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок № 6).

Відповідно до п. 1 розділу II Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2016 № 54, із змінами ДПС України та її територіальні органи в областях, місті Києві, Офіс великих платників податків Державної податкової служби (далі – головні управління ДПС) відкривають в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство) небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» (далі – рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.

Рахунки 3719 відкриваються на ім’я ДПС, на ім’я головних управлінь ДПС та на ім’я головних управлінь ДПС у розрізі управлінь на правах відокремлених підрозділів (у тому числі державних податкових інспекцій у їх складі), державних податкових інспекцій у м. Києві на балансі Казначейства в розрізі категорій платників, визначених Законом № 2464.

У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунки 3719 контролюючим органом здійснюється зарахування цих Коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань Платника з цього платежу (п. 4 Порядку № 6).

Пунктом 5 Порядку № 6 встановлено, що повернення Коштів здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), на рахунок 3719.

Згідно з п. 6 Порядку № 6 повернення Коштів здійснюється на підставі заяви Платника про таке повернення (далі – Заява).

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 6, Заява подається до контролюючого органу, на рахунок якого сплачено Кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6.

У випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку № 6, Заява подається до контролюючого органу за місцем обліку помилково сплачених Коштів у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення.

Помилково сплачені суми у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 п. 5 Порядку № 6, підлягають поверненню з урахуванням положень ст. 43 ПКУ та п. 12 ст. 9 Закону № 2464.

У разі надходження заяви про повернення Коштів, що надміру сплачені страхувальниками, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, Платник додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), що підтверджує сплату Коштів на рахунок 3719.

Згідно з п. 7 Порядку № 6 у разі надходження Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ контролюючого органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації.

Заява залишається без задоволення у таких випадках:

► невідповідність Заяви формі, визначеній у додатку 1 до Порядку № 6;

► недостовірність викладеної у Заяві Платника інформації;

► подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;

► наявність у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій.

У разі відмови в задоволенні Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 Платнику єдиного внеску підрозділом контролюючого органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови.

У разі задоволення Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ контролюючого органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, передає Заяву з відміткою про підтвердження повернення Коштів на підставі даних інформаційної системи і готує висновок за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 6 (далі – Висновок) та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі – Реєстр висновків) за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 6. Висновки реєструються в журналі обліку висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 6 та протягом одного робочого дня від дати їх реєстрації разом з примірником Реєстру висновків передаються до підрозділу контролюючого органу, відповідального за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 8 Порядку № 6 на підставі Висновку та у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його реєстрації підрозділ контролюючого органу, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на повернення Коштів з рахунку 3719, на який їх було сплачено, та направляє його відповідному управлінню (відділенню) Державної казначейської служби України у районі, районі у місті, місті обласного, республіканського значення (далі – управління (відділення) Казначейства).

Управління (відділення) Казначейства на підставі розрахункового документа контролюючого органу нижчого рівня перераховує Кошти за рахунок поточних надходжень за день з відповідного рахунку 3719 на рахунок Платника, зазначений у Заяві, відкритий у банку або органі Казначейства.

Пунктом 9 Порядку № 6 визначено, що для повернення сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій, помилково сплачених на невідповідний рахунок 3719, підрозділ контролюючого органу, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на перерахування Коштів на відповідний рахунок 3719 за Заявою та передає управлінню (відділенню) Казначейства не пізніше двох робочих днів з дня надходження Висновку.

У разі помилкової сплати сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій на рахунок 3719 контролюючого органу, в якому Платник не перебуває на обліку, розрахунковий документ на перерахування таких Коштів на відповідний рахунок 3719 контролюючого органу, у якому Платник перебуває на обліку, оформлюється підрозділом контролюючого органу, відповідальним за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня за заявою Платника та передається управлінню (відділенню) Казначейства не пізніше двох робочих днів з дня надходження Висновку.

Відповідно до п. 10 Порядку № 6 повернення Платникам Коштів здійснюється підрозділом контролюючого органу, відповідальним за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня за рахунок поточних надходжень на рахунок 3719, на який сплачено Кошти, що повертаються.

У разі якщо дата повернення Платникам Коштів припадає на два останні робочі дні поточного місяця, то таке повернення переноситься на перший робочий день наступного місяця.

 

Закон України № 466: тимчасові митні декларації є підставою для формування податкового кредиту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними і розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими, та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми ПДВ до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 198.6 ст. 198 ПКУ, редакція якого з 23.05.2020 Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» змінена.

Отже, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником ПДВ сплачено суму ПДВ до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, у тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, платник ПДВ має право на включення такої суми ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.

Формування податкового кредиту за такими правилами здійснюється починаючи з 23.05.2020, тобто з дати набрання чинності оновленого п. 198.6  ст. 198 ПКУ.

 

Первинні документи – основа при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Норми встановлені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платникам податків забороняється формування показників, зокрема податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств (далі – податок) використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Платники податку, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно з ст. 1 Закону № 996 первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами першою та другою ст. 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

► назву документа (форми);

► дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ;

► зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

► посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

► особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Слід зауважити, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

 

До уваги платників екологічного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, якщо місце подання податкових декларацій екологічного податку не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, то до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються копії відповідних податкових декларацій протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Норми визначені п. 250.8 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015   № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є шість типів додатків (додатки 1 – 6).

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання з екологічного податку за відповідним видом об’єкта оподаткування екологічним податком – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Згідно з приміткою 3 до Декларації у разі подання копії Декларації відповідно до п. 250.8 ст. 250 ПКУ поряд з полем «копія» проставляється позначка.

У рядку 3 «найменування контролюючого органу, до якого подається Податкова декларація» Декларації з позначкою «копія» зазначається найменування контролюючого органу за основним місцем обліку до якого подається Декларація з позначкою «копія».

У додатках 1 – 3 до Декларації, зокрема, зазначається:

  • у рядках 3.1 – код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем обліку платника екологічного податку;
  • у рядках 3.2 – код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцем розташування джерела забруднення.

При цьому, у разі подання Декларації з позначкою «копія» в електронному або паперовому вигляді у рядках 3.1 та 3.2 додатків 1 – 3 до такої Декларації інформація не змінюється і відповідає інформації, зазначеній у відповідних рядках 3.1 та 3.2 додатків 1 – 3 Декларації з позначкою «звітна» або «звітна нова».

Попередня сторінка     Наступна сторінка

Comments are closed.