Офіційний веб-портал Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради

Головне управління Міндоходів 2020 рік

Попередня сторінка    Наступна сторінка

від 18.02.2020

Справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів у 2020 році

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.

Плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Плата) відсутня у переліку загальнодержавних, місцевих податків та зборів, визначених статтями 9 та 10 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Законодавство, яким передбачено справляння платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, це:

  1. Інструкція про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Інструкція), затверджена спільним наказом Держкомрибгоспу, Мінекономіки, Мінфіну, Мінекобезпеки та ДПА України від 24.12.1999 № 167/156/299/300/650, зареєстрованим у Мін’юсті 14.01.2000 за № 17/4238.
  2. Порядок справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 449 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 449).
  3. Закон України від 13 грудня 2001 року № 2894-III «Про тваринний світ» із змінами.
  4. Закон України від 25 червня 1991 року № 1264-ХІІ «Про охорону навколишнього природного середовища» із змінами.

Збір за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів  (далі – Збір) – це сума авансового платежу за одержання користувачами квот вилову в розмірі 5 відсотків вартості квоти, щоквартальний збір за фактичний вилов рибних та інших водних живих ресурсів із зменшенням на суму авансового платежу і витрат на здійснення в попередні періоди рибоводно-меліоративні роботи та роботи з відтворення рибних та інших водних живих ресурсів (абз. 2 п. 5 Порядку № 449).

Довідково:

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 482 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 449» (далі – Постанова № 482) внесено зміни до Постанови № 449 та Порядку № 449, які набрали чинності з 20 травня 2011 року, зокрема, змінено назву платежу і замість плати він став збором за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів.

До 19 травня 2011 року (включно) застосовуються нормативи плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затверджені Постановою № 449, а з 20 травня 2011 року діють нові розміри збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затверджені Постановою № 482.

Звертаємо увагу! З метою правильності визначення задекларованих платниками зобов’язань з Збору та достовірного відображення нарахувань у інтегрованій картці платника податків, а також враховуючи, що Розрахунок платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Розрахунок) затверджено у 2000 році і в ньому відсутня колонка «нарахування з початку року за попередній звітний період», а зазначено лише колонку «нараховано за звітний період, грн», то платникам необхідно подавати звітність за квартал, а не з початку року, тобто поквартально, а не наростаючим підсумком.

Граничні терміни подання Розрахунку та сплати платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів у 2020 році:

Податковий (звітний) квартал Останній день подання Розрахунку (включно) Останній день сплати збору (включно)
ІV квартал 2019 року 20 січня 2020 року 24 січня 2020 року
I квартал 2020 року 17 квітня 2020 року 24 квітня 2020 року
ІІ квартал 2020 року 20 липня 2020 року 24 липня 2020 року
ІІІ квартал 2020 року 20 жовтня 2020 року 23 жовтня 2020 року
ІV квартал 2020 року 20 січня 2021 року 25 січня 2021 року

Детально про основні аспекти, які повинні знати платники збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

Довідку про суми виплачених доходів та утриманих податків можна отримати в Електронному кабінеті

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що триває період подання декларацій державними службовцями та особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Традиційно у ці дні зростає кількість користувачів Електронного кабінету. Сервіс дозволяє оперативно та у будь-який час отримати відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків, необхідні для заповнення декларації. Лише за останні три дні ДПС надано понад 32 тис. відповідей на запити про доходи громадян.

Щоб скористатися послугою «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків», користувачу необхідно мати кваліфікований електронний підпис. Запит на отримання такої інформації надсилається у приватній частині Електронного кабінету, вхід до якої здійснюється саме за допомогою такого електронного підпису.

Скористатися цією послугою можуть державні службовці або члени їх сімей при поданні щорічної декларації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відомості про отримані доходи також можна отримати у паперовому вигляді. Для цього необхідно звернутися до контролюючого органу.

Звертаємо увагу, що 10 лютого був останнім днем подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, а також сум утриманого з них податку, відповідно до якого здійснюється накопичення інформації про доходи громадян в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Згідно з Регламентом комп’ютерної обробки податкової звітності в контролюючих органах протягом дев’яти робочих днів після граничного строку подання звіту здійснюється обробка таких відомостей, тобто останній день обробки звітності – 21 лютого 2020 року.

Отже, вже з 22 лютого цього року громадяни, які зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, можуть отримати відомості про свої доходи за 2019 рік.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

ДПС запустила пілотний проєкт «Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт» 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила, що з метою запровадження нових електронних сервісів запущено пілотний проєкт електронного сервісу «Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий».

За допомогою цього електронного сервісу не лише співробітники уповноважених органів державної влади, але й пересічні громадяни зможуть перевіряти, чи законно транспортні засоби перевізників здійснюють переміщення пального або спирту етилового.

«Наш новий сервіс дозволяє об’єднати реальні зусилля громадськості та органів державної влади навколо нагальної проблеми подолання схем нелегального обігу пального та спирту. Це у свою чергу дозволить забезпечити додаткові надходження до бюджету, а також стимулюватиме розвиток чесного підприємництва», – прокоментував запуск нового сервісу Голова ДПС Сергій Верланов.

На сьогодні електронний сервіс «Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий» працює у тестовому режимі.

Ознайомитися з його роботою можна за посиланням.

Свої пропозиції щодо покращення та вдосконалення сервісу просимо надсилати на електронну адресу tax.excise@tax.gov.ua.

Раніше ДПС за підтримки Міністерства фінансів України також запустила пілотний проєкт електронного сервісу «Пошук акцизної марки».

 

Податковий календар на 19 лютого 2020 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що:

середа, 19 лютого 2020 року, останній день подання: 

- податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2020 рік;

- податкової декларації з транспортного податку на 2020 рік;

останній день сплати: 

- збору за місця для паркування транспортних засобів за ІV квартал 2019 року;

- туристичного збору за ІV квартал 2019 року;

- податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи фізичними особами – підприємцями, які застосовують загальну систему оподаткування, за 2019;

- податку на додану вартість за ІV квартал 2019 року;

- екологічного податку за ІV квартал 2019 року;

- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за ІV квартал 2019 року;

- рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за ІV квартал 2019 року;

- рентної плати за спеціальне використання води за ІV квартал 2019 року;

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за ІV квартал 2019 року;

- єдиного податку за ІV квартал 2019 року платниками єдиного податку третьої групи.

 

Оновлено довідники пільг 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що оновлено довідники пільг по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів станом на 01.01.2020, а саме:

№ 96/1 – Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

№ 96/2 – Довідник інших податкових пільг.

У цих довідниках надано перелік пільг із зазначенням їх кодів і термінів дії, зокрема, з податку на прибуток підприємств, ПДВ, з плати за землю, з акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, місцевих податків та зборів.

Звертаємо увагу, що Звіт про суми податкових пільг в останнє треба було подати за 2019 рік (граничний термін подання – 10.02.2020).

Довідники розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

Сім причин, чому «пРРОсто» зручне для бізнесу 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 19.04.2020 наберуть чинності нові норми у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), зокрема – запроваджуються програмні РРО.

Переваги застосування програмних РРО:

► виключно онлайн реєстрація та онлайн передача (отримання) даних;

► Z-звіт створюється в автоматичному режимі, без ризику санкцій за його не створення для платника;

► з’являється альтернатива класичним РРО, які коштують платникам мінімум 200 грн щомісяця для кожного РРО. Тепер користувачі зможуть користуватися безкоштовним рішенням;

► дозволяє працювати в режимі offline (до 36 годин разово та не більше     168 годин протягом календарного місяця), а потім надіслати звіт до ДПС;

► ДПС надаватиме інформаційну підтримку та допомогу у користуванні новими програмними РРО;

► суб’єкт господарювання на свій власний вибір може використовувати або класичний, або програмний РРО в залежності від своїх потреб;

► нові мобільні точки продаж (кава машини, мобільні продажі тощо).


від 17.02.2020

Подання звітності та сплата екологічного податку 

Платники екологічного податку (далі – податок) складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (п. 250.2 ст. 250 ПКУ).

Податкова декларація екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (можна переглянути на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням

Згідно з п. 250.2 ст. 250 ПКУ податок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Платники податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом (п. 250.5 ст. 250 ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:

19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;

19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;

19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;

19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;

19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення». 

Довідково: бюджетні рахунки для сплати податків, зокрема екологічного податку, розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням та на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням

 

Питання збільшення наповнення міського бюджету Дніпра розглянуто у Дніпровській міській раді

Підведення підсумків результатів сумісної роботи по наповненню дохідної частини бюджету міста Дніпра за попередній рік йшлося під час засідання робочої групи у Дніпровській міській раді на чолі з начальником управління доходів департаменту економіки, фінансів та міського бюджету ДМР Олександром Козіком.

У засіданні прийняли участь фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та представники інших департаментів Дніпровської міської ради.

Значну увагу на засіданні приділено взаємодії управління доходів з органами податкової служби по погашенню податкового боргу, зокрема запропоновано та узгоджено покроковий порядок взаємодії щодо подальшого відпрацювання переліків юридичних осіб, які при наявності у місті Дніпрі діючих структурних підрозділів, не сплачують ПДФО до муніципального бюджету.

З огляду на позитивні результати діяльності робочої групи наголошено на доцільності продовження сумісних заходів, спрямованих на залучення суб’єктів господарювання до оподаткування, вжиття заходів по забезпеченню повноти нарахування та сплати місцевих податків і зборів.

Зазначаємо, що протягом 2019 року платниками Дніпропетровщини до місцевих бюджетів спрямовано 25 млрд 447,1 млн гривень, що на 5 млрд 436,2 млн грн більше фактичних надходжень січня – грудня 2018 року.

 

 

Про погашення заборгованості з єдиного внеску йшлося на спільній нараді

За ініціативою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) відбулася спільна нарада керівників ГУ ДПС та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Одним із актуальних напрямків роботи органів ДПС є, зокрема взаємодія з органами виконавчої служби з питання стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Незважаючи на позитивну тенденцію по скороченню заборгованості з єдиного внеску, станом на початок поточного року по платниках м. Дніпра сума боргу складає понад 400 млн грн.

Найбільші суми боргу з єдиного внеску серед районів м. Дніпра зосереджені у Новокодацькому, Індустріальному і Самарському районах. Питома вага – 67 % припадає на фізичних осіб, решта – юридичні особи.

Протягом 2019 року ГУ ДПС передано до територіальних підрозділів державної виконавчої служби понад 30 тисяч вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску.

За 2019 рік надходження єдиного внеску в рахунок погашення заборгованості склали понад 166 млн грн, в тому числі: після виставлення вимог органами ДПС – 134 млн грн (або 81 %), решта – за результатами роботи органів Державної виконавчої служби – 32 млн грн (або 19 %), що на  6 млн грн більше ніж у 2018 році.

Захід пройшов конструктивно, за результатами наради вирішено продовжувати співпрацю.

 

Ми знайшли свою роботу. Приєднуйтесь до команди Головного управління ДПС у Дніпропетровській області! 

Відеоматеріали за темою розміщено:

► на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням, 

а також :

► на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням та

► на каналі популярного відеохостингу You Tube за посиланням.

 

«Гаряча лінія» начальника управління роботи з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлани Цегельської на тему «Актуальні питання щодо стягнення податкового боргу»

Питання 1. Чи є правомірним вилучення податківцями готівки з каси боржника у рахунок погашення його податкового боргу?

Відповідь. Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх   недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.4 ст. 95 Кодексу).

Питання 2. За яких умов контролюючий орган має право здійснити погашення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі?

Відповідь. Погашення податкового боргу платника податків здійснюється на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі та прийнятого на його підставі рішення контролюючого органу шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному підпунктами 95.7 – 95.21 ст. 95 Кодексу.

Питання 3. Чи може фізична особа - громадянин, не зареєстрований суб’єктом господарювання, переглянути інформацію про наявність податкового боргу?

Відповідь. Фізична особа – громадянин, не зареєстрована суб’єктом господарювання, у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків. Вхід до Електронного кабінету здійснюється через офіційний вебпортал ДПС.

При зверненні до зазначеного меню Електронного кабінету відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по відкритих інтегрованих картках платника. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Питання 4. Де розміщується інформація про перелік майна, яке перебуває у податковій заставі та підлягає продажу на аукціонах, а також про місце та час проведення таких аукціонів?

Відповідь. Під час продажу майна на товарних біржах контролюючий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), який вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції.

Інформація про перелік майна платників податків, призначеного для продажу, та про час та умови проведення торгів оприлюднюється відповідною біржею. Організатор аукціону оприлюднює оголошення у засобах масової інформації та на власній вебсторінці. Також інформація щодо укладених договорів-доручень на реалізацію майна підприємств –боржників з уповноваженими організаціями та перелік такого майна розміщується у рубриці «Переліки» на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС України (www.tax.gov.ua).

Питання 5. Чи потрібно сплачувати ЄСВ «неробочому» ФОП?

Відповідь. Так, єдиний внесок потрібно платити усім ФОП незалежно від системи оподаткування та наявності доходу, при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2020 році – 1039 грн 06 коп.).

Тож, до тих пір, доки фізична особа – підприємець зареєстрований в Єдиному державному реєстрі, йому будуть нараховуватись суми єдиного внеску (22 % від мінімальної заробітної плати щомісячно).

 

Інформаційний лист №3. Все про програмні РРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба продовжує серію публікацій у формі інформаційних листів для платників податків. Третій лист присвячений одній з найактуальніших тем – запровадженню програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО), що мають на меті зробити діяльність платників податків простішою та прозорішою.

ДПС України (далі – ДПС) визначила найпоширеніші запитання щодо програмних РРО і надає на них відповіді простою та зрозумілою мовою.

Як зазначила ДПС, цей документ допоможе розвіяти міфи навколо запровадження програмних РРО, а також значно підвищить обізнаність платників податків у цій важливій сфері.

Інформаційний лист можна завантажити за посиланням

 

Набрав чинності Закон України про функціонування ДПС та Держмитслужби у форматі єдиних юридичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 13.02.2020 набрав чинності Закон України від 14 січня 2020 року № 440-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» (далі – Закон № 440).

Основна мета Закону № 440 – забезпечити функціонування ДПС та Держмитслужби у форматі єдиних юридичних осіб.

Водночас Закон № 440 вносить зміни до Закону України від 08 липня   2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями.

Законом № 440, зокрема встановлено:

  • податкові органи повідомлятимуть не лише Пенсійний фонд України , а й фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування, про взяття на облік платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) із зазначенням податкового органу, в якому взято на облік такого платника;
  • від ДПС України до Міністерства фінансів України переходять повноваження щодо встановлення форм, строків і порядку прийняття та обробки звітності, зокрема в електронній формі, від платників щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;
  • до реєстру страхувальників буде внесено інформацію про реєстраційний номер платника єдиного внеску;
  • не підлягають оскарженню зобов’язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником;
  • якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у ній суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному або в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, тоді податковий орган надсилає до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів).

Закон № 440 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 12.02.2020 № 27.

 

Сільськогосподарські товаровиробники підтверджують статус платника єдиного податку до 20.02.2020 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку (далі – податок) подають до 20 лютого поточного року:

► загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація) на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ)), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

► звітну Декларацію на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

► розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва –контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок;

► відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Норми встановлені п.п. 298.8.1 п. 298.8. ст. 298 ПКУ.

Відповідно до п. 294.2 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік: починається він з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду. Попереднім податковим (звітним) роком для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників є період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

 

До уваги юридичних осіб – платників плати за землю! 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Норми встановлені п. 286.2 ст. 286 ПКУ.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом    20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.4 ст. 286 ПКУ).

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 із змінами.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПКУ податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

 

Щодо зберігання копій квитанцій платіжних терміналів 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що     ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила.

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПК) встановлено обов’язок платників податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Також платники податків зобов’язані, зокрема, забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст.44 ПКУ).

Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно зі ст. 2 Закону № 265 розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Отже, квитанція платіжного терміналу (копія такої квитанції) не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України встановлені Законом України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами (далі – Закон № 2346).

Так, ст. 1 Закону № 2346 визначені терміни та поняття, які застосовуються при здійсненні розрахунків та переказу коштів, зокрема:

  • документ за операцією із застосуванням електронних платіжних засобів – документ, що підтверджує виконання операції із використанням електронного платіжного засобу, на підставі якого формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються кошти на рахунки (п. 1.5 ст. 1 Закону № 2346);
  • електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ (п. 1.14 ст. 1 Закону № 2346).
  • платіжний термінал – електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу (п. 1.32¹ ст. 1 Закону № 2346).

Також Національним банком України (НБУ) на запит ДПС надано роз’яснення (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) щодо порядку здійснення з використанням електронних платіжних засобів (далі – ЕПЗ).

Враховуючи положення Закону № 2346 та відповідно до зазначеного листа НБУ, ЕПЗ є інструментом доступу до рахунку, який використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку, зокрема для оплати вартості товарів і послуг. При цьому ініціювання переказу за допомогою ЕПЗ має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням ЕПЗ (квитанція платіжного термінала).

Тобто квитанція платіжного термінала лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ, а не факт продажу товару (отримання послуг), тому квитанція платіжного термінала не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265.

Таким чином ДПС та НБУ мають однакову позицію щодо можливості віднесення квитанції платіжного термінала (копії такої квитанції) до розрахункового документа у розумінні Закону № 265.

З огляду на викладене ДПС повідомляє, що копія квитанції платіжного терміналу не є первинним документом у розумінні п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а тому на сьогодні відсутній обов’язок зберігання такої копії протягом терміну, встановленого п. 44.3 ст. 44 ПКУ.

Просимо суб’єктів господарювання взяти зазначену інформацію до відома та використовувати при здійсненні господарської діяльності.


від 14.02.2020

ДПС підтримує ініціативи СБУ щодо посилення боротьби з контрабандою та нелегальним ринком тютюну

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Державна податкова служба готова стати активним учасником спільних заходів Служби безпеки України та інших правоохоронних органів з ефективної протидії контрабанді та нелегальному ринку підакцизної продукції. Про це повідомив Голова ДПС Сергій Верланов за підсумками координаційної наради з проблемних питань тютюнового ринку, яка відбулася 11 лютого за ініціативи СБУ.

За словами Голови СБУ Івана Баканова, на сьогодні обсяг нелегального ринку тютюну становить близько 7 % від загального обсягу. Як наслідок, у 2019 році держбюджет недоотримав приблизно 5 млрд грн через несплачені податки.

«За цією цифрою стоять нереалізовані можливості для громадян – нові дороги, лікарні, дитячі садки… Зрештою, це місячна середня пенсія для більш ніж 1 млн 600 тис. українських пенсіонерів», – заявив очільник СБУ.

Голова СБУ також висловив переконання щодо необхідності впровадження ефективного контролю за переміщенням підакцизної продукції на внутрішньому ринку.

Зі свого боку Голова ДПС Сергій Верланов підтримав ініціативу очільника СБУ та наголосив, що податкова вже зараз посилює аналітичну складову контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів.

«Існування тіньового ринку підакцизної продукції породжує низку небезпек. З одного боку, держава недоотримує значні кошти від несплати акцизного податку та ПДВ, а з іншого – нелегальний бізнес створює перешкоди для розвитку чесного підприємництва та спотворює конкуренцію на цьому ринку. Більше того, контрабандна та фальсифікована продукція загрожує здоров’ю споживачів через неналежний контроль за її якістю та дотриманням всіх технологічних вимог до її виготовлення», – заявив очільник податкової Сергій Верланов.

На нараді також були присутні Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, Міністр фінансів Оксана Маркарова, Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, заступник Міністра економіки Світлана Панаіотіді, заступник Голови Держмитниці Роберт Зелді, генеральний директор асоціації «Укртютюн», а також представники бізнесу.

Учасники зустрічі, зокрема, наголосили на необхідності вдосконалення чинного законодавства у частині посилення контролю у сфері роздрібної та оптової торгівлі тютюновими виробами. Це дозволить унеможливити подальше ухилення від сплати податків та упередити нелегальний обіг підакцизних товарів.

Інформацією розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

Податковий календар на 17 лютого 2020 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що:

понеділок, 17 лютого 2020 року, останній день подання:

- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) за січень 2020 року;

- довідки про використані розрахункові книжки за січень 2020 року.

 

На офіційному вебпорталі ДПС розміщені електронні форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що               20.12.2019 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 (далі – Наказ № 481), яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Видання Наказу № 481 обумовлено змінами у податковому законодавстві, які набули чинності з 01.01.2019.

Отже платникам податку на прибуток підприємств рекомендовано подавати Декларацію за звітний (податковий) 2019 рік за оновленою формою.

Разом з тим п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларації (у тому числі уточнюючої):

  • Декларація за оновленою формою з ідентифікатором J0100118;
  • Декларація (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 19.10.2018 № 842, прийняття якої також буде забезпечено до 01.04.2020 з ідентифікатором форми J0100117.

 

Деклараційна кампанія 2020: оподаткування ПДФО іноземних доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 продовжується.

Нормами п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Водночас, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації.

У разі відсутності у платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк Декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника ПДФО:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО відповідно до законодавства України.

 

 Інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку у СЕА ПДВ платник може отримати через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платник податків має право реалізовувати через Електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Норми встановлені п.п. 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до вимог п.п. 14.1.56² п. 14.1 ст. 14 ПКУ з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов’язків, визначених ПКУ, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами, наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 із змінами затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету.

Вхід до інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) здійснюється за посиланням , а також через офіційний вебпортал ДПС.

У приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» платник має доступ до інформації з системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ), а саме: реєстру операцій, реєстру транзакцій, інформації про суму перевищення.

За допомогою опції «Реєстр транзакцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, пов’язаних з електронним рахунком у СЕА ПДВ (далі – електронний рахунок), в тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення електронного рахунку, списання коштів з електронного рахунку, суму всіх кредитових оборотів по електронному рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на електронному рахунку.

Крім того, згідно з абзацом третім п. 200¹.5 ст. 200¹ ПКУ на запит платника ПДВ йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ.

Отже, інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку платник ПДВ може отримати через Електронний кабінет за допомогою меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Реєстр транзакцій», а також шляхом подання за допомогою програмного забезпечення для подання податкової звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку сервісного запиту J1302301/F1302301 «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» та отримати у відповідь витяг J1402301/F402301 «Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку».

 

Обчислення та сплата фізичною особою транспортного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника транспортного податку.

Норми визначені п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику цього податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Відповідно до п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 ПКУ транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, зокрема фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.


від 13.02.2020

Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів

 Відеоматеріали по темі розміщено за посиланням, а також :

► на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням.

► на каналі популярного відеохостингу You Tube за посиланням.

 

Оновлена декларація з ПДВ з 07.02.2020 в Єдиному вікні подання електронної звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням розміщено доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.5.0 станом на 07.02.2020. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 07.02.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.5.0) станом на 07.02.2020:

Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:

Оптимізовано роботу наступних форм:

F/J 0200121 – Податкова декларація з податку на додану вартість;

F0200421, J0215221 – Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)»;

F/J 0215221 – Додаток 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»;

F0200521, J0200621 – Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)»;

F0299821 – Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)»;

F/J 0215121 – Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»;

F/J 0299321 – Додаток 6 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д6)»;

F/J 0215721 – Додаток 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7))»;

F/J 0215821 – Додаток 8 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8)»;

F/J 0215321 – Додаток 9 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9)»;

F/J 0215521 – Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;

F/J 0217021 – Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

F/J 0299721 – Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду. (Додаток 1 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 3 розділу II));

F/J 0215921 – Заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. (Додаток 3 до Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 9 розділу III));

J0215621 – Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування. (Додаток 2 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 9 розділу III)).

 

За використання незадекларованої праці законодавством передбачена відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що роботодавець порушує норми Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), якщо:

► не оформив із працівником трудовий договір і не повідомив про його найм органи Державної податкової служби;

► якщо офіційно виплачує лише частину заробітної плати, а решту або всю зарплату – у «конверті»;

► якщо укладено цивільно-правову угоду або договір із працівником, який фактично виконує певні трудові функції за посадою на постійному робочому місці і отримує за це винагороду на постійній основі;

► якщо роботодавець здійснює діяльність без реєстрації як юридична, або фізична особа – підприємець і при цьому наймає на роботу працівників.

У всіх вищезазначених випадках роботодавцем порушується чинне законодавство про працю (далі – КЗпП), а саме:

◄ здійснюється фактичний допуск до роботи працівників без укладання з ним трудового договору (контракту);

◄ заробітна плата (винагорода) виплачується без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків та зборів;

◄ оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;

◄ підміна трудових відносин цивільними – використовується праця працівника без укладання з ним трудового договору (контракту).

Статтею 265 КЗпП за такі порушення передбачено накладення на роботодавців штрафних санкцій.

 

З 19 квітня 2020 року у платників виникає право на використання альтернативних РРО – програмних РРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що з 19 квітня поточного року ДПС надасть безкоштовне рішення, яким можна буде користуватися в частині фіскалізації торговельних операцій.

ДПС запустила MVP (minimumviableproduct) для тестування безкоштовного програмного РРО «пРРОсто».

Забезпечення розробки програмного рішення та можливості його тестування здійснюється ДПС України на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2019 року № 837/2019 та Закону України від 20 вересня      2019 року № 128-IX.

Це лише MVP версія для тестування. Наступні релізи будуть відбуватись після опрацювання коментарів та пропозицій від тестувальників, а також з урахуванням вимог API.

Бізнесу податкова запропонує API, завдяки якому бізнес (девелопери, розробники) зможуть розробляти власні програмні рішення відповідно до бізнес-процесів кожного з секторів.

Запропоноване програмне РРО не є ексклюзивним, наявність відкритого програмного інтерфейсу (API) дозволить розробникам програмного забезпечення пропонувати для підприємців та застосовувати для власних потреб альтернативні розробки.

Розробка не потребує сертифікації, технічної експертизи, включення до Державного реєстру моделей – достатньо виконувати вимоги законодавства, формувати, підписувати та реєструвати чеки у встановленому форматі й надавати їх покупцям товарів та отримувачам послуг, в тому числі в електронному форматі.

 

Розрахунок за ф. № 1ДФ: виправлення помилки у рядку «Військовий збір»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у розділі ІІ податкового розрахунку за формою № 1ДФ у рядку «Військовий збір» зазначається загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору, які відображаються у грошовій формі у гривнях з копійками. Відомості про фізичну особу – платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

Коригування податкових розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

У разі необхідності проведення коригувань до закінчення строку подання податкового розрахунку за ф. № 1ДФ подається звітний новий податковий розрахунок.

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання.

Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються.

Так, у податковому розрахунку за формою № 1ДФ рядок «Військовий    збір – виключення****» призначено для коригування раніше поданої звітності.

У разі подання Податкового розрахунку з відміткою «Звітний новий» чи «Уточнюючий» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а у рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.


від 12.02.2020

До уваги платників! 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням розміщено реєстри форм електронних документів, а саме:

► Реєстр форм електронних документів;

► Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів);

► Реєстр форм електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків.

 

Основні випадки обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що продовжується деклараційна кампанія 2020.

Обов’язок подання податкової декларації про майновий стан і доходи у 2020 році виникає у фізичних осіб у випадках отримання доходів протягом  2019 року, а саме:

► від підприємницької діяльності (на загальній системі оподаткування)  (п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

► від провадження незалежної професійної діяльності (п. 178.4 ст. 178 ПКУ);

► від особи, яка не є податковим агентом (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ);

► від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);

► від операцій з майном відповідно до статей 172 – 173 ПКУ (відчуження майна) (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

► від операцій з інвестиційними активами (п.п. 17.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ);

► з іноземних джерел (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 та п.п. 170.11.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);

► від успадкування чи отримання в дарунок коштів, майна, майнових або немайнових прав від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення (п. 174.3 ст. 174 ПКУ);

► від відчуження рухомого майна за ухвалою суду, згідно з якою прийнято рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно (п. 173.4 ст. 173 ПКУ);

► від відчуження нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на нерухоме майно (п. 172.5 ст. 172 ПКУ);

► у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року, у 2019 – 1 043,25 грн*(п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2     ст. 164 ПКУ);

► у вигляді суми заборгованості, за якою минув строк позовної давності у сумі, що перевищує 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, у 2019 – 960,50 грн** (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

► у вигляді благодійної допомоги у сумі, що перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати. У 2019 – 2 086 500,00 грн* (п.п. «б» п.п. 170.7.8    п. 170.7 ст. 170 ПКУ);

► у вигляді цільової благодійної допомоги, не використаної та не поверненої благодійнику в строки, визначені законодавством (п.п. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);

► у вигляді нецільової благодійної допомоги, якщо загальна сума такої допомоги перевищує у 2019 році 2690 грн** (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);

► від продажу власної продукції тваринництва, якщо сума доходу сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У 2019 – 208 650 грн* (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);

► від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);

► суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

► з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 ПКУ);

► інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2    ст. 164 ПКУ).

 Довідково:

* мінімальна заробітна плата, встановлена на 01 січня 2019 року –  4 173 гривня;

** місячний прожитковий мінімум, діючий для працездатної особи станом на 01 січня 2019 року – 1 921 гривня.

 

До якого контролюючого органу потрібно звернутись для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкоголем та тютюновими виробами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що правовідносини, які пов’язані з ліцензуванням, зокрема обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Згідно з ст. 15 Закону № 481, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (ст. 15 Закону № 481).

Відповідно до п. 3 положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою КМУ від 06 березня 2019 року № 227 (далі – Положення № 227), основним завданням ДПС є, зокрема, реалізація державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Згідно з п.п. 27 п. 4 Положення № 227 ДПС відповідно до покладених на неї завдань, здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом.

Отже, для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, суб’єкту господарювання необхідно звертатись із заявою до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві або до центрів обслуговування платників за місцем провадження діяльності суб’єкта господарювання.

 

Податок на прибуток підприємств: врахування сум ПДВ при визначенні об’єкта оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Норми визначені п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму ПДВ. Отже, такі суми відображаються при формуванні фінансового результату за правилами бухгалтерського обліку.

 

При самостійному виправленні помилок у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску передбачена відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що страхувальники – це роботодавці, та інші особи, які відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Норми встановлені пунктом 10 частини 1 ст. 1 Закону № 2464.

Відповідно до частини 11 ст. 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Пунктами 3 та 5 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 передбачено відповідальність зокрема, за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

За неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 ст. 26 Закону № 2464 визначено, що посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність:

► за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску;

► неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску;

► подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр), інших відомостей, передбачених Законом № 2464.

У відповідності до ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за порушення порядку нарахування єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, – на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, накладається штраф від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165¹ КУпАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Про збільшення суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що складовою формули щодо суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) є загальна сума поповнення, зокрема, з поточного рахунку платника ПДВ рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ).

Норми встановленні п. 200¹.3 ст. 200¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Крім того, згідно з п. 200¹.4 ст. 200¹ ПКУ, на рахунок у СЕА ПДВ платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника ПДВ в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ ПКУ;

б) з поточного рахунку такого платника ПДВ в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ.

Збільшення суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН шляхом поповнення рахунка в     СЕА ПДВ з інших джерел чинним законодавством не передбачено.


від 11.02.2020

Затверджено порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 01.01.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від      22 травня 2019 року № 565 (далі – Постанова № 565), якою затверджено Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Порядок).

Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених Міністерством аграрної політики та продовольства України у державному бюджеті за програмою «Фінансова підтримка фермерських господарств», які спрямовуються на додаткову фінансову підтримку фермерських господарств із статусом сімейних фермерських господарств через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – доплата).

Право на отримання доплати мають члени/голова сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи, яке утворене відповідно до статті 8¹ Закону України «Про фермерське господарство» та зареєстроване платником єдиного податку четвертої групи згідно із главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Члени/голова сімейного фермерського господарства, які підлягають страхуванню на інших підставах або звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, не мають права на отримання доплати.

Для отримання доплати голова сімейного фермерського господарства подає не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку місяця до територіального органу ДПС за місцем свого обліку як платника єдиного внеску відповідні заяви від себе та усіх членів сімейного фермерського господарства (крім осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку) за формою згідно з додатками 1 і 2.

До заяв голова фермерського господарства додає копію договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства.

Право на отримання доплати виникає у членів/голови сімейного фермерського господарства з 1 числа місяця, наступного за місяцем подання заяви.

Постанова № 565 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 18.07.2019 № 135.

 

Справляння екологічного податку у 2020 році

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням  повідомила, що порядок справляння екологічного податку у 2020 році не змінився та як і раніше регламентується статтями 240 – 250 Розділу VІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Разом з тим, нагадуємо, що в 2019 році відбулись зміни стосовно визначення платників, які справляють екологічний податок в частині зобов’язань за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (далі – Викиди двоокису вуглецю) та розміру ставок цього податку, а також, передбачено обов’язковість складання платниками екологічного податку окремого додатка 1 до Декларації, в частині зобов’язань за Викиди двоокису вуглецю за кодом 19011000.

Довідково: Зміни передбачені Законом України від 23 листопада 2018 року       № 2628-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Тож під час справляння екологічного податку в частині зобов’язань за Викиди двоокису вуглецю, платнику слід врахувати пропозиції, які викладені у листах ДФС:

- від 16.01.2019 № 1422/7/99-99-12-03-04-17 «Про адміністрування екологічного податку» (розміщено на офіціному вебпорталі ДПС за посиланням;

- від 26.04.2019 № 13932/7/99-99-12-03-04-17 «Про особливості адміністрування у 2019 році екологічного податку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря в частині викидів двоокису вуглецю» (розміщено на офіціному вебпорталі ДПС за посиланням .

 

Отже, основні аспекти, які повинні знати платники екологічного податку:

Інформаційна пам’ятка для платникаекологічного податку
Платники

Суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк

Згідно з

п. 240.1

ст. 240 ПКУ

Об’єкт та база оподаткування

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:

- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;

- обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;

- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ)

Згідно з

п. 242.1

ст. 242 ПКУ

Ставка податку

Ставки екологічного податку встановлені статтями 243, 245-248 ПКУ (можна переглянути на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: http://tax.gov.ua/nk/rozdil-viii--ekologichniy-poda/):

- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення   (ст. 243 ПКУ);

 

- за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);

- за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);

- за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);

- за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ)

Згідно з

ст. 243,

245 – 248 ПКУ

Подання звітності

Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.

Податкова декларація екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (можна переглянути на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням

Згідно з

п. 250.2

ст. 250 ПКУ

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звітності

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання

Згідно з

п. 120.1

ст. 120 ПКУ

Порядок сплати податку

Сплачується податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Платники податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом      (п. 250.5 ст. 250 ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:

19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;

19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;

19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;

19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;

19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».

Довідково: бюджетні рахунки для сплати податків, зокрема екологічного податку розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням

Згідно з

п. 250.2   ст. 250 ПКУ

Відповідальність за несвоєчасну сплату

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Водночас передбачено, що починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), розпочинається нарахування пені (п.п.129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ)

Згідно з

п. 126.1

ст. 126 ПКУ

Де дізнатися більше про транспортний податок

1. Офіційний вебпортал ДПС – Головна/Податки, збори, платежі/Загальнодержавні податки/Екологічний податок – https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/ekologichniy-podatok/;

2. Податковий кодекс України – Розділ VIІI. Екологічний податок – http://tax.gov.ua/nk/rozdil-viii--ekologichniy-poda/;

3. Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) –http://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques (обрати категорію 117 «Екологічний податок»);

4. Контакт-центр – тел. 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) з 8.00 до 20.00 (крім суботи та неділі).

Громадяни, які перебувають за межами України, мають можливість зателефонувати до Контакт-центру зі стаціонарного або мобільного телефону за номером: +380 44-454-16-13.

 

Граничні терміни подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з екологічного податку в 2020 році:

Податковий (звітний) квартал Останній день подання податкових декларацій Останній день сплати податкових зобов’язань
ІV квартал 2019 року 10 лютого 2020 року 19 лютого 2020 року
I квартал 2020 року 12 травня 2020 року 20 травня 2020 року
ІІ квартал 2020 року 10 серпня 2020 року 19 серпня 2020 року
ІІІ квартал 2020 року 09 листопада 2020 року 19 листопада 2020 року
ІV квартал 2020 року 09 лютого 2021 року 19 лютого 2021 року

 

Інформаційний лист № 2 від ДПС: податкові рішення на користь платників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.

Державна податкова служба України зацікавлена у наданні всебічної допомоги платникам податків, у тому числі й забезпечує реалізацію на високому рівні права платників податків оскаржувати в адміністративному порядку рішення територіальних офісів, які вони вважають помилковими.

Право на адміністративне оскарження рішень контролюючих органів є важливим та необхідним механізмом досудового врегулювання спору між платником податків і контролюючим органом, який дає можливість захистити інтереси платника податків, виявити недоліки в роботі контролюючих органів та своєчасно їх усунути, зекономити час та зусилля, оминаючи звернення до суду.

На продовження рубрики інформаційних листів ДПС України висвітлює останні яскраві приклади рішень, прийнятих на користь платників податків у процедурі адміністративного оскарження, зокрема із залученням інспекторів Ради бізнес-омбудсмена.

Інформаційний лист можна завантажити тут

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

Про види розрахунків, на які не поширюється обмеження щодо граничних сум готівкових розрахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148) суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

  • між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Згідно з п. 7 розділу ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Платежі на суму, що перевищує 50 000 грн, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;

2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження, установлені в підпунктах 6 та 7 розділу II Положення № 148, не стосуються:

1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження;

4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;

5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої ст. 24 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України» із змінами та доповненнями.

Сума, сплачена роботодавцем за договором добровільного медичного страхування на користь працівника, включається до його доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається, зокрема, сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника ПДФО чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем – резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника ПДФО, якщо така сума не перевищує 15 відсотків нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику ПДФО протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.

Норми встановлені п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.


від 10.02.2020

Кам’янським управлінням проведено кущовий семінар для платників податків

 З метою інформування платників податків про зміни податкового законодавства та практичне застосування норм Податкового кодексу України днями за організацією управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Кам’янським управлінням ГУ ДПС проведено кущовий семінар для платників податків – юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

На семінарі, зокрема розглядалися зміни у податковому законодавстві, які набрали чинності з 01 січня 2020 року.

Перш за все акцентовано увагу суб’єктів господарювання, що триває процес підготовки до застосування з 19.04.2020 програмних РРО, а саме: проводиться тестування першого релізу безкоштовного додатку «пРРОсто». Програмне рішення для смартфонів та планшетів з операційними системами Android та iOS вже доступне для зареєстрованих тестувальників. Незабаром, додаток буде доступний для завантаження з Google Playmarket та App Store без додаткових запитів.

Податківці докладно зупинилися на питаннях адміністрування та змінах, що відбулися в адмініструванні податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, акцизного та екологічного податків, місцевих податків і зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Також учасників семінару проінформовано про обов’язкове подання платниками фінансової звітності, як додатку та невід’ємної частини до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та внесені зміни до форм податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, про скасування Звіту про суми податкових пільг тощо.

Працівниками ГУ ДПС також акцентовано увагу платників на необхідності дотримуватися порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» в платіжних документах відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами, щоб не порушувати платіжну дисципліну і платежі своєчасно спрямовувались до відповідних бюджетів.

Особливу увагу на семінарі приділено питанням легалізації найманої праці. Держслужбовці зазначили, що для роботодавців з лютого 2020 року зменшено штрафи за порушення законодавства про працю, але сплата штрафу не звільняє роботодавця від усунення порушень, пов’язаних з легалізацією трудових відносин.

Крім того, фахівці податкової служби нагадали, що з початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року і декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок. Деклараційна кампанія 2020 триває до 01 травня, а для громадян, які мають право на отримання податкової знижки за 2019 рік – по 31 грудня 2020 року включно.

Семінар пройшов в атмосфері спілкування платників і представників податкової служби – учасники отримали відповіді на питання, які виникають під час проведення господарської діяльності.

Слід зазначити, що такі заходи удосконалюють рівень знань податкового законодавства суб’єктів господарювання, а також сприяють покращенню партнерських відносин між платниками та контролюючими органами.

За неналежне ведення або неведення Книги обліку доходів і витрат передбачена відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник ПДФО зобов’язаний відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) подавати декларацію про майновий стан і доходи або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Норми встановлені п.п. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ.

Форма Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2017 № 591.

Відповідно до ст. 164¹ Кодексу України про адміністративне правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП), зокрема неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164¹ КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Сплата податковим агентом ПДФО: заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.

Заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, призначеного для сплати податків та зборів до бюджетів, здійснюється відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419, із змінами (далі – Порядок № 666).

Згідно з п. 1 Порядку № 666 при заповненні реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа у полі 3:

  • друкується розділовий знак «;»;
  • друкується один з нижченаведених реквізитів:

1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має   10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр).

Отже, у полі 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, який складається податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб, проставляється або код ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи, або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючим органом, такого податкового агента.

 

Векселедержателем ведеться відокремлений податковий облік при продажі/придбанні векселя, у тому числі з дисконтом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що вексель – це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Норми визначені ст. 14 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» із змінами та доповненнями.

Статтею 4 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2374-ІІІ «Про обіг векселів в Україні» із змінами та доповненнями передбачено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов’язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – податок) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів встановлені п. 141.2 ст. 141 ПКУ.

Підпунктом 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 ПКУ визначено, що платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Водночас п.п. 141.2.6 п. 141.2 ст. 141 ПКУ встановлено, що положення      п. 141.2 ст. 141 ПКУ не поширюються, зокрема на:

► операції платників податку з розміщення, погашення, викупу та наступного продажу, конвертації цінних паперів власного випуску, а також векселедавців, заставодавців та інших осіб, що видали неемісійний цінний папір, під час видачі та погашення таких цінних паперів;

► операції з врахування векселів, інші операції з цінними паперами, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку визнаються кредитними.

Згідно з п. 1.2 глави 1 постанови Правління Національного банку України від 16 грудня 2002 року № 508 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» із змінами врахування векселя – це придбання банком векселя до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дисконтом.

Отже, векселедержатель за операціями з продажу або іншого відчуження векселів, у тому числі з дисконтом, визначає окремо загальний фінансовий результат та здійснює коригування фінансового результату до оподаткування у відповідності до положень п. 141.2 ст. 141 ПКУ.

При цьому, операції з видачі та погашення векселів платник податку відображає у складі фінансового результату до оподаткування, визначеного на підставі даних бухгалтерського обліку, без визначення різниць за такими операціями, встановленими п. 141.2 ст. 141 ПКУ.

 

В Електронному кабінеті можна переглянути інформацію щодо реквізитів рахунка у СЕА ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, шляхом, зокрема перегляду у режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, дані системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ).

Норми встановлені п. 42¹.2 ст. 42¹ Податкового кодексу України ПКУ.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Інформацію щодо реквізитів рахунка у СЕА ПДВ платники податків мають можливість переглянути у приватній частині Електронного кабінету у вкладці «Дані про банківські рахунки» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ».


від 07.02.2020

Податковий календар на 10 лютого 2020 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що:

понеділок, 10 лютого 2020 року, останній день подання:

- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за січень 2020 року за формою № 1-РС;

- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за січень 2020 року за формою № 2-РС;

- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за січень 2020 року за формою № 3-РС;

- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за січень 2020 року за формою № 1-ОА;

- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за січень 2020 року за формою № 1-ОТ;

- податкової декларації з податку на додану вартість за IV квартал 2019 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

- заяви про вибір квартального звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість у 2020 році;

- податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за IV квартал 2019 року (форма № 1ДФ);

- податкової декларації про майновий стан і доходи, отримані фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, за 2019 рік;

- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 2019 рік;

- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за 2019 рік платниками, віднесеними до третьої групи;

- податкової декларації екологічного податку за ІV квартал 2019 року;

- податкової декларації з рентної плати за ІV квартал 2019 року з розрахунком:

  • рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;
  • рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
  • рентної плати за спеціальне використання води;
  • рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за ІV квартал 2019 року;

- податкової декларації з туристичного збору за ІV квартал 2019 року;

- звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма № Д5) фізичними особами – підприємцями, в тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, за себе, за 2019 рік.

 

Про запровадження єдиної звітності з єдиного внеску та ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що з 01 січня 2021 року наберуть чинності закони України від         19 вересня 2019 року № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» та № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».

Обидва закони опубліковані в офіційному виданні «Голос України» від 25.09.2019 № 183.

Нову єдину звітність з ПДФО та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування вперше потрібно буде подавати за І квартал 2021 року.

 

Інформація для ФОП – платників єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків:

► податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку, зокрема, першої – третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ;

► податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, фізичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ;

► податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності.

Згідно з 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).

 

Включення неприбуткової установи до Реєстру неприбуткових установ та організацій: чи надсилається рішення до такої організації?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня  2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 440).

Включення неприбуткових організацій до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) здійснюється згідно з положеннями пунктів 3 – 8 Порядку № 440.

Абзацом восьмим п. 8 Порядку № 440 встановлено, що у разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.

У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 440 у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а другий залишається в контролюючому органі (абзац дев’ятий п. 8 Порядку № 440).

Враховуючи зазначене, у разі включення неприбуткової установи (організації) до Реєстру контролюючий орган вносить до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої установи (організації) до Реєстру. При цьому рішення про включення (повторне включення) до Реєстру такій неприбутковій установі (організації) не надсилається.

З переліком неприбуткових установ (організацій), включених до Реєстру, можна ознайомитись у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua).

 

Орендар, який продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, продовжує сплачувати орендну плату

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Орендна плата – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ), а платником орендної плати – орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Відповідно до ст. 31 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) договір оренди землі припиняється у разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст. 33 Закону № 161 по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Враховуюче вищевикладене, якщо платник продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від орендодавця щодо використання земельної ділянки, то до поновлення дії договору оренди такий платник буде сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору оренди землі. При цьому річна сума платежу не може бути меншою розміру, встановленого       п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ.


від 06.02.2020

Платники Дніпропетровщини за січень 2020 року перерахували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску майже 4,8 мільярдів гривень 

За перший місяць 2020 року платники податків Дніпропетровщини спрямували до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 3 млрд 465,5 млн грн, що на 260,6 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.

Так, до державного бюджету впродовж січня 2020 року спрямовано 1 млрд 573,9 млн грн, що на 15,7 млн грн більше надходжень січня минулого року.

До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 1 млрд 891,6 млн гривень. Це на 244,8 млн грн більше фактичних надходжень січня 2019 року.

За підсумками першого місяця поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано 1 млрд 307,1 млн грн, що перевищує минулорічні показники на  151,8 млн гривень.

 

Близько 3 000 користувачів вже тестують програмний РРО «пРРОсто» 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС України повідомила, що триває тестування першого релізу безкоштовного додатку «пРРОсто», розробленого Державною податковою службою спільно з Офісом ефективного регулювання (BRDO).

Додаток працює тільки в режимі «онлайн». Наступні релізи будуть виходити після затвердження нормативної бази та опрацювання пропозицій і зауважень тестувальників.

Програмне рішення для смартфонів та планшетів з операційними системами Android та iOS вже доступне для зареєстрованих тестувальників.

Незабаром, додаток буде доступний для завантаження з Google Playmarket та App Store без додаткових запитів.

Запис на тестування відбувається на сайті https://prrosto.kmu.gov.ua/

Пропозиції та зауваження можна надіслати безпосередньо через додаток «пРРОсто».

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

Відповідальність за несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи відповідно норм ПКУ.

Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Так, несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).

Крім того, відповідно до ст. 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, наведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податку на прибуток підприємств, що відповідно до п.п. 140.5.9        п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення   п.п. 140.5.13 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відсотка оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Підпунктом 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

При цьому, згідно з п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:

► бюджетні установи;

► громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

► спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;

► житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

► об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

► професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;

► сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

► інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Коригування фінансового результату до оподаткування на суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перерахованих (переданих) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, положеннями ПКУ не передбачено.

 

Що відноситься до обладнання та приладів, які містять ртуть, з метою застосування ставок по екологічному податку? 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що       п.п. 246.1.1. п. 246.1 ст. 246 Податкового кодексу України передбачено ставку податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів, зокрема обладнання та приладів, що містять ртуть.

Перелік відходів, що містять ртуть, визначено в класифікаторі відходів    ДК 005-96 із змінами та доповненнями, затвердженому наказом Держстандарту України від 29 лютого 1996 року № 89 із змінами.

Для отримання висновку щодо об’єкту оподаткування з метою сплати екологічного податку за обладнання та прилади, що містять ртуть, слід звернутись до органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

 

Використовуєте працю найманих осіб без належного оформлення: контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право здійснювати фактичні перевірки і у разі наявності або отримання інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцям доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету. Під час проведення таких перевірок посадові (службові) особи органів державної податкової служби повинні діяти у межах повноважень, визначених ПКУ.

Так, згідно з п. 81.1 ст. 81 ПКУ посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених ПКУ, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ, таких документів:

► направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

► копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці – адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПКУ, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

► службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.


від 05.02.2020

Для роботодавців запроваджено нові штрафи за порушення законодавства про працю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 12 грудня 2019 року № 378-ІХ «Про внесення змін до Кодексу Законів про працю України» (далі – Закон № 378), який набрав чинності 02.02.2020, внесено зміни, зокрема до ст. 265 Кодекса законів про працю України (далі – КЗпП).

Так, відповідно до внесених змін ст. 265 КЗпП викладено у новій редакції, а саме: юридичні та фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:

► фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження;

► вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;

► порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

► недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;

► недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження;

► недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

► вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, – у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

► порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим – восьмим цієї частини, – у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення;

► вчинення порушення, передбаченого абзацом дев’ятим цієї частини, повторно протягом року з дня виявлення порушення – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою ст. 265 КЗпП, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій ст. 265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 «Про затвердження Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» із змінами.

У разі сплати юридичною особою або ФОП, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого ст. 265 КЗпП, така постанова вважається виконаною.

Слід зауважити, що сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Закон № 378 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 01.02.2020 № 20.

 

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 1165).

Зокрема, Постановою № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також Постановою № 1165 затверджені критерії ризиковості платника ПДВ, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ та критерії ризиковості здійснення операцій.

З набранням чинності Постанови № 1165 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Постанову № 1165 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 23.01.2020 № 13.

 

В Єдиному вікні доступні нові форми Таблиці даних платника ПДВ та Скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» станом на 30.01.2020 додано нові форми документів.

 

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.4.0) станом на 30.01.2020

Нові версії документів:

У зв’язку з набранням чинності 01.02.2020 постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» додано наступні форми:

F/J 1313203 – Додаток 1. Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

F/J 1313303 – Додаток 2. Заява про відкликання скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

F/J 1413203 – Додаток 3. Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

F/J 1412601 – Додаток 4. Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

F/J 1312303 – Додаток 5. Таблиця даних платника податку на додану вартість;

F/J 1412306 – Додаток 6. Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;

F/J 1413304 – Додаток 7. Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;

F/J 1314901 – Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

ПДВ – декларація: зміни 2020

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що ДПС України у зв’язку із набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2019 № 488 «Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2011 року № 167» (далі – Наказ № 488) листом від 31.01.2020 № 1617/7/99-00-07-03-02-07 (далі – Лист № 1617) надала опис основних змін, внесених Наказом № 488 до податкової звітності з ПДВ.

Так, Наказом № 488 внесено зміни до форми податкової декларації з ПДВ (далі – Декларація), форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Внесені зміни деталізують порядок відображення у розділі І «Податкові зобов’язання» Декларації обсягів операцій з вивезення товарів за межі митної території України. Разом з цим, з рядка 5 Декларації, виділено окремий рядок 5.1 для зазначення обсягів операцій, які звільнені від оподаткування.

У новій редакції викладено також додаток 6 Декларації (далі – Д6). Так скасовано «Звіт про суми податкових пільг» та встановлено, що суб’єкти господарювання мають відображати інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності.

Замість частини третьої таблиці 1, в якій відображалися операції, що звільнені від оподаткування, впроваджено таблицю 2 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг».

Таблиця 2 (Д6) заповнюється у разі здійснення у звітному (податковому) періоді операцій з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування ПДВ. Інформація зазначається у розрізі податкових пільг, які використовуються платником ПДВ.

Нову редакцію отримала Таблиця «Розрахунок показників щодо належності підприємства (організації) до підприємства (організації) інвалідів».

У новій редакції викладено форму Розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ для осіб, не зареєстрованих платниками податку на додану вартість. Вона, зокрема, передбачає нарахування самостійно платником суми штрафу у зв’язку з виправленням помилок у разі, якщо внаслідок уточнення збільшується сума нарахованих податкових зобов’язань.

Так, особам, не зареєстрованим як платники ПДВ, надана можливість відкоригувати задекларовані податкові зобов’язання з ПДВ, що нараховані отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Нагадуємо, що вищезазначені нововведення набрали чинності з 01.01.2020.

Детальніше про зміни у формі та заповненні Декларації у Листі № 1617, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

Система електронного адміністрування реалізації пального в Електронному кабінеті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що в Електронному кабінеті представлено меню «Система електронного адміністрування реалізації пального», яке надає користувачам Електронного кабінету доступ до інформації з Системи електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕА РП), а саме до:

  • Реєстру операцій обсягів пального;
  • Реєстр сум акцизного податку;
  • Реєстр транзакцій.

Реєстр операцій обсягів пального

У цьому вікні користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, зареєстрованих в СЕА РП – акцизних накладних, розрахунків коригування тощо за обсягами реалізації відповідного виду пального. Реєстр операцій будується за календарною черговістю реєстрації відповідних операцій від новіших до старіших та дозволяє отримати інформацію про актуальні ліміти та інші показники Реєстру.

Реєстр сум акцизного податку

У цьому вікні користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, зареєстрованих в СЕА РП – акцизних накладних, розрахунків коригування тощо за сумами акцизного податку. Реєстр операцій будується за календарною черговістю реєстрації відповідних операцій від новіших до старіших та дозволяє отримати інформацію про актуальні ліміти та інші показники Реєстру.

Реєстр транзакцій

У цьому вікні користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій з ПДВ-рахунком, в тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення рахунку, списання коштів з рахунку, суму всіх кредитових оборотів по ПДВ-рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на рахунку. Реєстр транзакцій будується за календарною черговістю реєстрації відповідних транзакцій від новіших до старіших.

 

Особливості застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 53.

Відповідно до вищевказаного пункту, до 01 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО та/або програмні РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

З 01 жовтня 2020 року до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

При перевищенні платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

 

Про ставки та коефіцієнти до ставок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 254.4 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – рентна плата) встановлені за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот.

При цьому для ширини смуги радіочастот до 30 МГц (15 х 2) у кожному регіоні окремо, що належить окремому платнику рентної плати – користувачу радіочастотного ресурсу, застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75 за такими видами радіозв’язку, як:

► радіозв’язок у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів, у діапазонах 1427 – 2400 МГц, 2400 – 2483,5 МГц та 5150 – 5850 МГц;

► стільниковий радіозв’язок, у діапазонах 300 – 791 МГц, 821 – 832 МГц, 862 – 880 МГц, 915 – 925 МГц, 960 – 1710 МГц, 1785 – 1805 МГц,                   1880 – 1920 МГц, 1980 – 2110 МГц та 2170 – 2200 МГц;

► радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації, в діапазонах 2 – 7 ГГц та 10 – 42,5 ГГц (примітка 1 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ).

Примітками 2 – 8 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ передбачені понижувальний коефіцієнт 0,75 і підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок рентної плати для стільникового радіозв’язку в залежності від діапазону радіочастот.

Слід зазначити, що передбачені примітками 1 – 8 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ підвищувальні та понижувальні коефіцієнти застосовуються окремо до об’єкта оподаткування шляхом додавання/віднімання грошового значення відповідного коефіцієнта до нього. Грошове значення коефіцієнта розраховується шляхом визначення різниці між об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт, помножений на коефіцієнт, та об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт.

Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з рентної плати (абзац дев’ятий п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ).

 

пРРОсто про РРО: актуальні питання та відповіді на них

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області надає до вашої уваги відповіді на актуальні питання стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

  1. Як вирішити проблему з відображенням у чеку округлення через неможливість видати здачу дрібними монетами, виведеними з обігу, якщо сервісний центр не спроможний програмувати РРО так, щоб у чеку відображалася сума до округлення і після округлення.

 Відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350, розрахункові документи, що друкуються РРО, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО.

Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:

- після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;

- у рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

При цьому, до підсумку розрахункових операцій Z-звіту та Х-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого        2002 року № 199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 4 постанови Правління Національного банку України від 15 березня 2018 року № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» (далі – Постанова № 25) під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю. При цьому, заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.

Якщо програмне забезпечення РРО не передбачає внесення додаткових рядків у фіскальний чек, радимо звернутися із цього питання до центру сервісного обслуговування або виробника такого РРО.

  1. По РРО:

 ► Що таке програмний РРО?

- Програмний РРО – це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.

► Дії користувача, який застосовує програмний РРО, у разі відсутності Інтернету. Чи зможе він продовжувати торгівлю?

На період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється у режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного РРО в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

► Як покупець може отримати електронний розрахунковий документ?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Довідково. Електронний розрахунковий документ – це:

а) документ, створений РРО, який переведено у фіскальний режим роботи, у момент проведення розрахункової операції, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;

б) документ, створений програмним РРО у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою.


від 04.02.2020

ДПС за підтримки Міністерства фінансів України запустила пілотний проєкт «Пошук акцизної марки»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з метою запровадження та вдосконалення нових електронних сервісів Державна податкова служба України за підтримки Міністерства фінансів України запустила пілотний проєкт електронного сервісу «Пошук акцизної марки».

За допомогою цього електронного сервісу українці зможуть перевіряти легальність походження алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також здійснювати громадський контроль за обігом підакцизних товарів.

Зокрема, послуга дає можливість самостійно визначити дату видачі марки акцизного податку, а також суб’єкта господарювання, який її отримав.

Нині електронний сервіс «Пошук акцизної марки» працює у тестовому режимі. Ознайомитися з його роботою можна за посиланням .

Свої пропозиції щодо покращення та вдосконалення сервісу просимо надсилати на електронну адресу excise@tax.gov.ua.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

Які особи мають обов’язок подати декларацію про майновий стан і доходи від імені платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що кампанія декларування доходів, отриманих громадянами протягом 2019 року, триває.

Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) заповнюється платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником ПДФО здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2   розділу II «Адміністрування податків» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 179.5 ст. 179 ПКУ).

Обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника ПДФО покладається на таких осіб:

► батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;

► спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником ПДФО, який помер;

► державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника ПДФО, визначеного в установленому порядку банкрутом.

Вищевказані норми визначені п. 179.6 ст. 179 ПКУ.

 

Оподаткування ПДВ дебіторської заборгованості у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Норми встановлені п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.

Отже, платник ПДВ, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

 

За тимчасове розміщення відходів на власній території у разі виробництва продукції тваринництва екологічний податок не справляється

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платників екологічного податку визначено п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом та базою оподаткування екологічного податку, що справляється за розміщення відходів, є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину, не є платниками податку за розміщення відходів (п. 240.5 ст. 240 ПКУ).

Згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України від 05 березня 1998 року      № 187/98-ВР «Про відходи» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 187) відходи – це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Термін «розміщення відходів» визначено п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ як постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Термін «відведені місця чи об’єкти» визначено абзацом шістнадцятим ст. 1 Закону № 187 як місця чи об’єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Відходи є об’єктом права власності. Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом (ст. 8 Закону № 187).

Отже, суб’єкти господарювання за обсяги відходів, які утворюються в процесі господарської діяльності, зокрема у разі виробництва продукції тваринництва, і тимчасово розміщуються на власній території та в подальшому передаються для утилізації спеціалізованим підприємствам на підставі укладених договорів, не є платниками екологічного податку.

 

Проведення рекламної акції із безоплатним розповсюджуванням алкогольних напоїв: чи потрібно придбавати ліцензію?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що роздрібна торгівля визначена як діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Норми визначені ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ст. 15 Закону № 481).

Згідно із п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Отже, при розповсюдженні алкогольних напоїв та тютюнових виробів шляхом безоплатного їх надання споживачеві право власності на них переходить до споживача. Тому такі операції розглядаються як операції з продажу і можуть здійснюватись лише за наявності ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Звертаємо увагу, що до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, якщо такі операції будуть здійснюватись без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, а саме: 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень (ст. 17 Закону № 481).

Попередня сторінка      Наступна сторінка

Комментарии закрыты.