Офіційний веб-портал Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради


Головне управління Міндоходів 2020 рік

 

Попередня сторінка      Наступна сторінка

від 20.05.2020

Термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа можна перевірити

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі –  КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі  КН ЕДП ІДД ДПС наступним чином:

  1. За посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».

Для цього в полі:

  • «код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);
  • «Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);
  • «УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).

При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.

Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості про початок та закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

  1. За допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».

Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо терміну його дії.

 

Платникам податку на прибуток, у яких річний дохід не перевищує двадцяти мільйонів гривень, про коригування фінансового результату

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку на прибуток підприємств (далі – податок), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу  ІІІ ПКУ.

Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Для цілей п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

 

Продаж агентом (повіреним) авіаквитків на міжнародні авіаперевезення на підставі агентських договорів: оподаткування ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів авіаційним транспортом згідно із п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно до п. 186.2 ст. 186 ПКУ місцем постачання послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачання продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання, є місце фактичного їх постачання.

Згідно із п.п. «а» п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ операції з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються ПДВ за ставкою 0 %.

Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

У разі здійснення продажу агентом (повіреним) авіаквитків на міжнародні авіаперевезення на підставі агентських договорів з авіакомпанією – резидентом або авіакомпанією – нерезидентом, операції з продажу таких квитків підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 0 %.

При цьому, винагорода, отримана агентом (повіреним) на підставі агентських договорів з авіакомпанією – резидентом або авіакомпанією – нерезидентом, оподатковується ПДВ за ставкою 20 %.

 

Деякі особливості заповнення декларації у разі переходу права власності на транспортний засіб протягом звітного року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Норми встановлені п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року транспортний податок обчислюється попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» зі змінами.

Рядок 1 заголовної частини Декларації передбачає заповнення форми Декларації з типом: «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча».

Згідно з примітками 2 та 3 інформації до Декларації:

- поле «починаючи з» заповнюється у разі подання Декларації щодо транспортних засобів, придбаних протягом звітного року або отриманих у разі переходу права власності на транспортні засоби протягом звітного року (зазначається номер місяця арабськими цифрами);

- поле «з урахуванням уточнень з» заповнюється у разі уточнення податкових зобов’язань (зазначається номер місяця арабськими цифрами).

Враховуючи зазначене, при поданні Декларації з типом «Уточнююча», у разі переходу права власності (набуття/втрати права власності) на транспортні засоби протягом звітного року, заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», де зазначається арабськими цифрами номер місяця звітного року, в якому виникло/втрачено право власності на транспортні засоби.

Враховуючи зазначене, при поданні Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», яке означає, що у платника протягом року змінюється кількість об’єктів оподаткування (відбувся перехід права власності (набуття/втрата права власності) на транспортні засоби).

Поле «починаючи з» заповнюється у Декларації з типом «Звітна» у разі виникнення протягом року об’єкта оподаткування (до цієї дати у платника об’єктів оподаткування не було).

 

За які земельні ділянки юрособа – платник єдиного податку четвертої групи сплачує земельний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників єдиного податку – сільськогосподарських товаровиробників на наступне.

Нормами п. 2921.1 ст. 2921 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Згідно із ст. 22 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року  № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Частинами другою – четвертою ст. 59 ЗКУ визначено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.

Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

За інші земельні ділянки, у тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних підставах.


від 19.05.2020

На Дніпропетровщині триває робота по самостійному погашенню заборгованості по податках

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області постійно проводиться робота у напрямку самостійного погашення платниками заборгованості по податках.

Завдяки проведеним заходам, а саме: проведення бесід з платниками – боржниками у телефонному режимі, публікування презентацій тощо, платниками Дніпропетровщини самостійно погашено заборгованість по податках на загальну суму 163,5 млн гривень.

Податковий борг виникає в результаті несплати у встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки узгодженого зобов’язання.

Несплата до бюджету суми узгодженого грошового зобов’язання може призвести до опису майна в податкову заставу, стягнення коштів боржника, продаж його майна, стягнення дебіторської заборгованості. Крім того, в деяких випадках на майно боржника може бути накладено арешт.

Платник самостійно може дізнатись про наявність податкового боргу в такий спосіб:

- звіривши розрахунки у Центрі обслуговування платників за місцем його реєстрації;

- скориставшись власним «Електронним кабінетом» з використанням кваліфікованого електронного підпису;

- скориставшись послугою «Дізнайся більше про свого бізнес партнера» на вебпорталі ДПС України та субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».

Відповідно до ст. 59 ПКУ з дня виникнення податкового боргу контролюючий орган надсилає платнику податкову вимогу, яка має містити відомості про розмір податкового боргу, що забезпечується податковою заставою, вимогу погасити податковий борг, а також повідомлення про наслідки його непогашення.

Факт появи податкового боргу призводить до передачі майна платника податків (балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу) у податкову заставу.

Податковий керуючий на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу складає акт опису майна  (п. 3 ст.89 ПКУ). Майно, описане у податкову заставу, контролюючий орган реєструє у відповідному державному реєстрі обтяжень (п. 8 ст. 89 ПКУ). Водночас платник податків зберігає право на користування майном, але без узгодження з контролюючим органом не може здійснювати його відчуження (ст. 92 ПКУ).

Не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надсилання (вручення) платнику податкової вимоги контролюючий орган матиме право стягувати кошти боржника (як з рахунків, так і готівкою), а якщо їх недостатньо для погашення податкового боргу – стягувати майно, що перебуває в податковій заставі, стягувати дебіторську заборгованість (ст. 95 ПКУ). Ці процедури проводяться за рішенням суду.

За деяких обставин на майно боржника може бути накладений адміністративний арешт у порядку, визначеному ст. 94 ПКУ.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 2 ст.126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, а також нараховується пеня, за правилами, визначеними  ст. 129 ПКУ.

 

Податковий календар на 20 травня 2020 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

середа, 20 травня 2020 року,

 останній день сплати:

- збору за місця для паркування транспортних засобів за I квартал 2020 року;

- туристичного збору за I квартал 2020 року;

- податку на прибуток підприємств за I квартал 2020 року;

- частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, за І квартал 2020 року;

- екологічного податку за I квартал 2020 року;

- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за I квартал 2020 року;

- рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за I квартал 2020 року;

- рентної плати за спеціальне використання води за I квартал 2020 року;

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за I квартал   2020 року;

- єдиного податку за I квартал 2020 року платниками – юридичними та фізичними особами, віднесеними до третьої групи;

- авансового внеску з єдиного податку на травень 2020 року платниками єдиного податку першої та другої груп;

- податку на додану вартість за I квартал 2020 року;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за найманих працівників за квітень 2020 року, крім гірничих підприємств;

останній день подання:

- податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2020 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю;

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за квітень 2020 року у разі неподання податкової декларації на 2020 рік;

- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма № Д4 (місячна)) за квітень 2020 року;

- податкової декларації з рентної плати за квітень 2020 року з розрахунком:

  • рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
  • рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
  • рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

- декларації акцизного податку за квітень 2020 року*

*Увага! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’яти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ)

 

Куди подається податкова декларація про майновий стан і доходи внутрішньо переміщеною особою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) подає декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за звітний податковий період у встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою.

Податкова адреса платника податків – фізичної особи – це місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

У разі якщо платник ПДФО проживає не за місцем реєстрації (прописки), Декларація подається до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

У разі якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстрована за іншою, Декларація подається до податкового органу за попередньою податковою адресою.

Пунктом 70.7 ст. 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за формою № 5ДР).

Відповідно до Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Така довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня    2014 року № 509 (із змінами та доповненнями).

Внутрішньо переміщені особи зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних, які вносяться до облікової картки, шляхом подання Заяви за формою № 5ДР. При пред’явленні платником податків довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до Заяви за формою № 5ДР вноситься інформація щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно до паспортного документа особи та адреса фактичного місця проживання/перебування відповідно до інформації, зазначеної в довідці.

Таким чином, платник податків – внутрішньо переміщена особа, який подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування Заяву за формою № 5ДР та пред’явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, і Декларацію подає до цього контролюючого органу.

Однак якщо такі дії не здійснено, то Декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.

Довідково: річна Декларація за 2019 рік, подається до 01 липня  2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така Декларація може бути подана пізніше цього строку.

Крім того, фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній Декларації за 2019 рік.

  

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби   (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, зокрема, п. 521 підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено у новій редакції.

Так, відповідно до п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

► порушення вимог законодавства в частині:

  • обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
  • цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
  • обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
  • здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
  • здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
  • порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

 

Про строки для подання податкової декларації з ПДВ та сплати ПДВ до бюджету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), календарний квартал.

Норми встановлені п. 202.1 ст. 202 ПКУ.

Відповідно до п. 49.18 ст. 49 та ст. 203 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

► календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

► календарному кварталу – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Пунктом 57.1 ст. 57 та ст. 203 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

 

Перейшли зі спрощеної системи на загальну систему оподаткування: що з податком на прибуток підприємств?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.

Норми визначені п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку третьої групи, зокрема юридичними особами, здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 ст. 298 ПКУ (п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Так, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів  (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Згідно з п. 294.1 ст. 294 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – період з дня державної реєстрації до  31 грудня того ж року.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств (далі – податок), крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Поряд з цим, п. 137.5 ст. 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

З урахуванням зазначеного, платники єдиного податку, які з 01 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, враховуючи положення абзацу «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ.

 

Податковим агентам про заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа при сплаті ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО, передбачений розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.

Норми встановлені п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, призначеного для сплати податків та зборів до бюджетів, здійснюється відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 із змінами (далі – Порядок № 666).

Згідно з п. 1 Порядку № 666 при заповненні реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа в полі 3:

► друкується розділовий знак ”;”;

► друкується один з нижченаведених реквізитів:

1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);

Тобто у полі 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, який складається податковим агентом щодо ПДФО, проставляється або код ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи, або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючим органом, такого податкового агента.


від 18.05.2020

Термін подання додаткової заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку подовжено

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що із врахуванням потреб та побажань суб’єктів господарювання щодо термінів подання додаткової заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку на липень термін подання форм J(F)1314402 продовжено до 25.05.2020.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням.

 

ДПС безкоштовно видано 410 тисяч кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила про наступне.

Протягом січня – квітня 2020 року послугами кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались 150 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано 410 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Найчастіше за ключами зверталися фізичні особи. За вказаний період майже 88 тис. осіб отримали 176,9 кваліфікованих сертифікатів.

Кількість юридичних осіб склала 62 тис. осіб. Їм видано   233 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися майже 50,5 тис. клієнтів, з яких 24,9 тис. – юридичних та 25,6 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано  102,2 тис. сертифікатів.

Усього з початку діяльності надавача видано майже 8,6 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадуємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, а  головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк дії до 2 років.

Таким чином, клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.

Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть користувачі, які мають:

► чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);

► незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

► особистий ключ, доступний лише користувачу та не скомпрометований.

 

Надходження ЄСВ за чотири місяці поточного року перевищили минулорічний показник на 271,6 млн гривень

Протягом січня – квітня 2020 року надходження по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) від платників податків Дніпропетровщини склали 5 млрд 296,4 млн гривень.

Цей показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 271,6 млн гривень.

Протягом квітня 2020 року фактичні надходження єдиного внеску склали    1 млрд 302,3 млн гривень.

Кількість платників єдиного внеску станом на 01 травня 2020 року становить 361,7 тисяч.

 

 Деклараційна кампанія 2020 року триває

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з початку поточного року триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року.

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) розподіляються на дві категорії:

  • особи, які зобов’язані подати річну Декларацію,
  • особи, які мають право подати Декларацію з метою отримання податкової знижки.

Фізична особа – платник податків може обрати зручний для себе спосіб подання Декларації та подати її до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання) в один із таких способів:

  • особисто або уповноваженою на це особою;
  • надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
  • засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Граничний термін подання Декларації за звітний 2019 рік для громадян, які зобов’язані подати річну Декларацію, – до 01 липня 2020 року.

У разі надсилання Декларації поштою платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової Декларації, а при поданні податкової Декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

При направленні Декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті» (cabinet.tax.gov.ua), який передбачає часткове автоматичне заповнення Декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Звертаємо увагу, що обов’язок подання Декларації у платників податків виникає при отриманні:

  • доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).

До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено ПДФО та військовий збір тощо;

  • доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.

До таких доходів відноситься, зокрема дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року, а також інвестиційні доходи;

  • іноземного доходу;
  • доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі, якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га;
  • в інших передбачених ПКУ випадках.

Крім того, фізичні особи – платники ПДФО мають право відповідно до  ст. 166 ПКУ задекларувати право на податкову знижку шляхом подання Декларації по 31 грудня 2020 року (включно).

 

Про порядок стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом        90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.

У таких випадках:

► рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

► рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Норми встановлені п. 95.5 ст. 95 ПКУ.

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1244).

Пунктом 2 Порядку № 1244 визначено, що у випадках, передбачених пунктами 95.2 – 95.4 ст. 95 ПКУ, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 1244 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

У випадку, передбаченому п. 95.5 ст. 95 ПКУ, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 1244.

За результатами вилучення готівки складається акт за формою згідно з додатками 2, 4 до Порядку № 1244 (п. 5 Порядку № 1244).

Списання банком коштів з рахунків платників податків/суб’єктів господарювання визначено главою 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 22).

Згідно з п.п. 1 п. 11.2 глави 11 Інструкції № 22 стягувач ініціює стягнення коштів у випадках, визначених п. 11.1 глави 11 Інструкції № 22, з рахунків платників податків – на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених п. 95.5 ст. 95 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, стягнення готівкових коштів та коштів з рахунків платника податків в рахунок погашення податкового боргу, який виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені ПКУ строки, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду або за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на підставі рішення суду, за дотримання таких умов:

► податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень;

► не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати.

 

Перейменування назви вулиці – підстава для здійснення перереєстрації платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).

Норми встановлені п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Згідно з п. 183.15 ст. 183 ПКУ та пунктами 4.1, 4.2 розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, із змінами у разі зміни даних про місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ проводиться перереєстрація такого платника. Для цього платнику ПДВ необхідно подати додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ. У реєстраційній заяві платник ПДВ зазначає дані станом на дату заповнення заяви, у тому числі критерії, за якими станом на дату заповнення заяви особа відповідає статусу платника ПДВ згідно з розділом V ПКУ.

Отже, оскільки в результаті перейменування назви вулиці, міста, селища, зміни поштового індексу тощо вносяться зміни у відомості про місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи – підприємця, що містяться у Єдиному державному реєстрі, то це є підставою для здійснення перереєстрації платника ПДВ шляхом подання реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».

 

Чи збільшується фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт орендованих основних засобів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» (далі – П(С)БО 14), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181, та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (далі – Методичні рекомендації № 561).

Затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій № 561 (абзац другий п. 8 П(С)БО 14, п. 21 Методичних рекомендацій № 561).

Об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом (абзац перший п. 40 Методичних рекомендацій № 561).

Згідно з абзацом четвертим п. 138.1 та абзацом третім п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта та відповідно зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Вимоги підпунктів 138.1 – 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди (п. 138.4 ст. 138 ПКУ). Актив з права користування – це визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди (п.п. 14.1.12      п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, при визначенні фінансового результату до оподаткування у витратах враховується недоамортизована частина ремонту орендованого основного засобу по закінченню договору оперативної оренди.

При цьому при визначенні об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств – орендар на підставі положень абзацу четвертого п. 138.1 та абзацу третього п. 138.2 ст. 138 ПКУ має збільшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та зменшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.

 

Єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої фізособі згідно з договором оренди нерухомого (рухомого) майна

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Згідно з частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня  2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.

Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізособі згідно з договором найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.


від 15.05.2020

Дистанційне інформування платників про можливості субсайту та новації податкового законодавства 2020 рокукарантинні вимоги сьогодення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у зв’язку з оголошенням в Україні карантину рекомендує платникам використовувати дистанційний спосіб отримання інформації.

Так, ГУ ДПС підготовлено низку відеоуроків, присвячених можливостям субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України (далі – субсайт), а також нововведенням, запровадженим законами України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» та від 30 березня 2020 року      № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Зазначені відеоуроки розміщені на субсайті у розділі «Головна/МЕДІА-ЦЕНТР/Відеогалерея/Презентації та інші матеріали»; на офіційній сторінці    «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook, а також на сторінці «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» популярного відеохостингу YouTube.

Тож, переглянути відеоуроки можливо за наступними посиланнями:

Відеоурок № 1. Користуйтесь можливостями субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області»! (відеоінструкція щодо користування субсайтом):

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6015.html

https://www.youtube.com/watch?v=QNebpN7btKk

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/224609195403280/

Відеоурок № 2. (частина 1). Знайомтесь з основними податковими новаціями, запровадженими на період карантину – Закон № 533 (щодо перевірок, застосування штрафних санкцій та пені):

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6086.html

https://www.youtube.com/watch?v=wZ0lLD1cSQE

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/254886755551635/

Відеоурок № 2 (частина 2). Знайомтесь з основними податковими новаціями, запровадженими на період карантину – Закон № 533 (щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи):

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6149.html

https://www.youtube.com/watch?v=enyZOL0l9fE

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/235468487576797/

Відеоурок № 2 (частина 3). Знайомтесь з основними податковими новаціями, запровадженими на період карантину – Закон № 533 (щодо справляння плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки):

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6151.html

https://www.youtube.com/watch?v=xSuTcqMTLOc

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/3200426849991455/

Відеоурок № 3 (частина 1). Єдиний внесок: Законами № 533 та № 540 для бізнесу тимчасово запроваджено нові умови:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6212.html

https://youtu.be/zErqZBjnVZ4

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/256610412146768/

 Відеоурок № 3 (частина 2). Єдиний внесок: Законами № 533 та № 540 для бізнесу тимчасово запроваджено нові умови (продовження про єдиний внесок на період карантину):

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6218.html

https://youtu.be/pB-Ew8PX_c4

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/540555383271698/

Відеоурок № 4. Карантин: змінено терміни запровадження нових правил використання РРО – Закон № 533:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6236.html

https://youtu.be/mR8CnMIWs04

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/1548007318695829/

 

Про сплату податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств (далі – податок) визначено ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно із ст. 135 ПКУ (п. 137.1  ст. 137 ПКУ).

Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для нарахування податку, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податок розраховується наростаючим підсумком.

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п. 137.8 ст. 137 ПКУ платники податку на дохід – це суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

 

Коли, у разі самостійного виправлення помилки при нарахуванні ПДФО, податковий агент несе відповідальність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п. 169.4 ст. 169 якого визначено порядок проведення податковим агентом перерахунку сум нарахованих доходів та утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування.

Відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати визначено ст. 127 ПКУ.

Так, п. 127.1 ст. 127 ПКУ встановлено, що передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку ПДФО, передбаченого п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та виправляється у наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.

Крім того, ст. 129 ПКУ визначено порядок нарахування і сплати пені. Відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня.

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст.129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Також п. 119.2 ст. 119 ПКУ встановлена відповідальність податкового агента за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них ПДФО, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника ПДФО та/або до зміни платника ПДФО тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.

Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4       ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.

При цьому положеннями ст. 50 ПКУ врегульовано питання виправлення платниками податків помилок, допущених у податковій звітності, зокрема якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються.

 

РРО: новації 2020 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що            Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» вніс зміни, зокрема, до законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».

Так, до 01 серпня 2020 року перенесено запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), як альтернативу класичним РРО.

Також до 01 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – «єдинниками» другої, третьої та четвертої групи незалежно від обраного виду діяльності, якщо обсяг доходу у них протягом календарного року не перевищує   1 мільйон гривень.

Незалежно від обсягу доходу зазначеними «єдинниками» обовязково застосовуються РРО та/або програмні РРО, якщо вони здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 01 січня до 01 квітня 2021 року розширюється перелік видів діяльності, під час здійснення яких ФОП – «єдинники» другої, третьої та четвертої групи зобов’язані використовувати РРО та/або програмні РРО незалежно від обсягу доходу.

До них належать:

► реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► продаж лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

► продаж товарів та надання послуг через мережу Інтернет;

► реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

► роздрібна торгівлю вживаними товарами у магазинах;

► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;

► діяльність туристичних агентств та операторів;

► діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;

► реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до затвердженого переліку.

Таким чином, до 01 квітня 2021 року відтерміновано обов’язкове запровадження РРО та/або програмних РРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу.

Нагадуємо, що ФОПи – «єдинники» першої групи РРО та/або програмні РРО не застосовують.

 

Визначення об’єкта та бази оподаткування акцизним податком при реалізації пального або спирту етилового

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:

► отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН);

► ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

► вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування акцизним податком відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН.

Норми встановлені п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ст. 214 ПКУ).


від 14.05.2020

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що   ДПС України розпочато серію публікацій інформаційних листів. Теми для роз’яснення визначаються, спираючись на адміністративну практику, а також запити, які надходять від платників, а саме:

Інформаційний лист № 1. ДПС відповідає на запити платників податків.

Інформаційний лист № 2. Податкові рішення на користь платників.

Інформаційний лист № 3. Все про програмні РРО.

Інформаційний лист № 4. Багатостороння конвенція MLI – наслідки для українських платників податків.

Інформаційний лист № 5. Реєстрація ПН/РК. Що робити, якщо реєстрацію ПН/РК зупинено?

Інформаційний лист № 6. Земельний податок. Які нюанси треба знати?

Інформаційний лист № 7. Карантинні нововведення для бізнесу. Які нюанси треба знати?

Інформаційний лист № 8. Карантинні нововведення для бізнесу. Частина І. Податок на прибуток, обіг підакцизних товарів, ПДВ.

Інформаційний лист № 9. Карантинні нововведення для бізнесу. Частина 2. Податок на доходи фізичних осіб, місцеві податки, ЄСВ, адміністрування.

Інформаційний лист № 10. Карантинні нововведення для бізнесу. Частина 3. Практичні особливості застосування звільнення від ПДВ.

Інформаційні листи розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС України у банері «Інформаційні листи» за посиланням

 

 Електронні сервіси ДПС України на допомогу платникам податків

Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Електронні сервіси ДПС України на допомогу платникам податків».

На запитання громадян відповіла заступник начальника управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлана Пономарьова.

Питання 1. Як отримати довідку про відсутність заборгованості в електронному вигляді для участі у тендері?

 Відповідь: Для отримання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733.

Заява подається з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», в електронній формі на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

Заява повинна містити, серед іншого:

- обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;

- найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано;

- позначку про отримання довідки в електронній формі.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

 

Питання 2. Чи може фізична особа – підприємець надати запит на отримання довідки про доходи користуючись електронними сервісами ДПС України?

Відповідь: Сервіс Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою, а також через офіційний вебпортал ДПС. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Фізична особа – підприємець (далі – ФОП) може надати лист (запит) на отримання довідки про доходи в електронному вигляді за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету до відповідного органу ДПС.

Форма такого листа має містити наступні реквізити:

- регіон, в якому знаходиться орган ДПС;

- орган ДПС, до якого відправляється лист;

- тип документа;

- тематика звернення;

- короткий зміст листа;

- сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ).

Запит на отримання довідки про доходи (далі – Запит) складається у довільній формі та повинен містити достатню інформацію про особу, яка звертається із Запитом, а також предмет Запиту.

Датою подання Запиту є дата його реєстрації в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого Запиту до органу ДПС його автора буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації Запиту в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Питання 3. Чи можливо громадянам дізнатися про наявність податкового боргу в Електронному кабінеті?

Відповідь: Фізичні особи – громадяни, які не є суб’єктами господарювання, можуть отримати інформацію про наявність або відсутність у них податкового боргу, використавши Електронний кабінет, зайти до якого можна за адресою, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Приватна частина Електронного кабінету через режим «Стан розрахунків з бюджетом» відкриває доступ до особових рахунків користувача зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника).

Суми заборгованості перед бюджетом позначені червоним кольором.

До приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету вхід здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Питання 4. Як перевірити фіскальний касовий чек в Електронному кабінеті?

 Відповідь: Законом України «Про внесення змін до законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» передбачено можливість подання покупцями (споживачами) скарги щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій продавцями товарів (послуг).

Після здійснення покупки покупці (споживачі) можуть здійснити перегляд фіскального касового чеку, що формується як звичайними реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), так і програмними РРО, застосувавши електронний сервіс «Пошук фіскального чеку», який функціонує у відкритій частині Електронного кабінету.

У відкритій частині Електронного кабінету покупці матимуть можливість перевірити достовірність фіскального касового чеку, встановивши факт його наявності у базах ДПС. Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести фіскальний номер РРО, дату та час видачі чеку.

У разі відсутності або невідповідності реквізитів чеку даним інформаційних баз ДПС, покупці (споживачі) можуть надіслати до ДПС письмове звернення, додавши копії отриманих розрахункових документів.

ДПС вивчить причину відсутності чеку в інформаційних базах та застосує відповідних заходів.

Для подання скарги про недійсний фіскальний чек заявник має ідентифікувати себе через приватну частину Електронного кабінету.

Питання 5. Чи мають змогу неприбуткові організації подати Заяву № 1-РН через Електронний кабінет?

Відповідь: Неприбуткові організації мають змогу подати реєстраційну заяву за формою № 1-РН (далі – Заява) з позначками «Реєстрація», «Зміни», «Виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій», зокрема засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (пункт 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 440 зі змінами та доповненнями).

Заяву в електронному вигляді платник створює у строки та відповідно до порядку, визначеному законодавством, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), керуючись Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами), а також Договором.

Засобами електронного зв’язку Заява в електронній формі подається до контролюючих органів за ідентифікатором форми J1310502, зокрема з використанням режиму «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Протягом двох годин з часу отримання електронного документу платнику надсилається перша квитанція, а якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, платник повідомляється про результати такої перевірки.

За відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості, контролюючим органом друга квитанція не направляється.

У разі прийняття контролюючим органом за результатами розгляду Заяви рішення про відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або виключення неприбуткової організації з Реєстру, протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом Заяви платнику надсилається друга квитанція.

Платник зобов’язаний, зокрема, вести архів надісланих до контролюючого органу файлів електронних документів із накладеними на них КЕП і печатками платника та отриманих електронних документів з КЕП чи печаткою контролюючого органу. Зберігати цей архів протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання відповідних документів на паперових носіях.

Податковий календар на 15 травня 2020 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

п’ятниця, 15 травня 2020 року, останній день подання:

 

- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок ) (форма № ЗВР - 1) за квітень 2020 року;

- довідки про використані розрахункові книжки за квітень 2019 року.

  

Деклараційна кампанія 2020 року: граничний строк сплати податкових зобов’язань перенесено

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у  2020 році кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2019 році, триває до 01 липня 2020 року.

Звертаємо увагу, що граничний строк сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) у 2020 році відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року   № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» перенесено до 01 жовтня 2020 року.

Фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), яка зобов’язана подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує їх за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Платники ПДФО – фізичні особи, які відповідно до розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані сплатити ПДФО, але звільнені від подання Декларації (у разі нотаріального посвідчення договорів та/або у разі видачі свідоцтв про право на спадщину тощо) сплачують платежі за кодами :

«11010501» – «ПДФО, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;

«11011000» – «військовий збір».

Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» (tax.gov.ua/byudjetni-rahunki).

 

Заповнення звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску: в яких випадках консультує ПФУ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Відповідно до ст. 12, п. 3 частини 1 ст. 131, ст. 20 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями консультації з питань ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5 – 9 додатка 4, всіх таблиць додатка 5, додатка 6 та додатка 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, надають органи Пенсійного фонду України (далі – ПФУ).

Довідково: відповідні роз’яснення надано спільним листом Міністерства доходів і зборів України та ПФУ від 27.12.2013 № 21052/5/99-99-17-03-01-16, № 36398/05.10 «Про надання роз’яснень щодо єдиного внеску».

 

ФОП – «єдинники» – власники земельних ділянок у разі припинення діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Норми встановлені статтями 269 і 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).

Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Статтею 3 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями визначено, що господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.

Тобто, у разі припинення господарської діяльності, фізична особа – підприємець (далі – ФОП) не використовує у підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку.

Отже, ФОП – платники єдиного податку – власники земельних ділянок (землекористувачі на правах постійного користування земельними ділянками) у разі припинення господарської діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах.

  

Що є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Норми визначені абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2   ст. 44 ПКУ).


від 13.05.2020

Платники Дніпропетровщини задекларували за 2019 рік доходів майже на 1,8 млрд гривень

З початку року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 12 810 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2019 рік. Про це повідомила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Загальна сума доходів, зазначених у деклараціях – 1 млрд 755,5 млн грн, нараховано та підлягає сплаті до бюджетів 63,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 8,1 млн грн військового збору.

Доходи у сумі понад 1 млн грн задекларував 151 мешканець Дніпропетровщини. Сума задекларованого ними доходу склала  1 млрд 15,7 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 29,4 млн грн, сума військового збору – 2,9 млн гривень.

Основними декларантами є громадяни, які задекларували наступні види доходів:

- 246,1 млн грн – доходи, отримані від прийняття спадщини/дарунків              (1 183 громадяни);

- 179,2 млн грн – доходи від продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна (373 громадяни);

- 39,3 млн грн – іноземні доходи (57 громадян).

Разом з тим, 2 144 мешканці Дніпропетровщини надали декларацію з метою скористатися правом на податкову знижку, сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, складає 5,6 млн гривень.

Звертаємо увагу, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 523, яким встановлено, що річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік, визначена ст. 179 ПКУ, подається  до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така декларація може бути подана пізніше цього строку.

 

З 01 травня запроваджено марки акцизного податку нового зразка для алкоголю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 12 лютого 2020 року    № 74 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв» (далі – Постанова № 74) з 01.05.2020 запроваджено нові зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва.

Водночас з 01.05.2020 припиняється продаж марок, зразки яких затверджено постановою КМУ від 14 травня 2015 року № 296.

Постанова № 74 набрала чинності 18.02.2020.

 

Про інформаційну підтримку платників на період карантину

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що   ДПС України зацікавлена у наданні всебічної допомоги платникам податків, у тому числі й інформаційної. Тому ДПС України випустила шість відеоуроків, з якими платники можуть ознайомитись за наведеними посиланнями. У ДПС України роз’яснюють наступні питання:

Відеоурок 1. Як заповнити податкову декларацію про майновий стан і доходи:

https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/5977.html;

https://www.youtube.com/watch?v=YOhECvfE0Z4;

https://www.facebook.com/107383900636180/videos/1407838859418903/.

Відеоурок 2. Як заповнити квартальну декларацію фізичним особам – платникам єдиного податку, які перебувають на ІІІ групі:

 https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6018.html;

https://www.youtube.com/watch?v=SuFkpDOosB8;

https://www.facebook.com/107383900636180/videos/2564789020491.2.

Відеоурок 3. Як оформити запит на отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків:

 https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6067.html;

https://youtu.be/_SKY0auOjSk;

https://www.facebook.com/TaxUkraine/videos/284290552557638/.

Відеоурок 4. Як направляти до ДПС листи та звернення за допомогою Електронного кабінету:

 https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6094.html

https://youtu.be/wsGYmcOYScA

https://www.facebook.com/107383900636180/videos/2619608611618098/.

 Відеоурок 5. Як подати звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску:

 https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6124.html;

https://youtu.be/P7aWuNOIwM0;

https://www.facebook.com/107383900636180/videos/2167705590041914/.

Відеоурок 6. Як подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості:

 https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6153.html;

https://www.youtube.com/watch?v=g3M1TsVr1S8;

https://www.facebook.com/TaxUkraine/videos/685039742249060/

 

Про термін подання заяви за формою №1-ПДВ «єдинником» у разі добровільного переходу на загальну систему оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.

Норми встановлені п. 183.4 ст. 183 ПКУ.

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8     ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за    20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

 

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ на наступне. Відповідно до п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 зі змінами та доповненнями рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – це рахунок, відкритий платнику ПДВ в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство), на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ.

При цьому, при заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ:

- у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;

- у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;

- у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

- у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер електронного рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ за стандартом IBAN.

Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі –    Постанова № 22).

Згідно з п. 3.7 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ у полі «Призначення платежу» друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».

 

Про порядок подання уточнюючого розрахунку за формою № 1ДФ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Норми встановлені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами (далі – Порядок № 4).

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період так і за попередні періоди (п. 4.3 Порядку № 4).

У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка (п. 3.1 Порядку № 4).

Відповідно до п. 4.4 Порядку № 4 порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

Коригування показників розділу I «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку»:

► для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» – на виключення рядка;

► для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» – на введення рядка;

► для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього п. 4.4 Порядку № 4, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Коригування показників розділу II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір»:

► підрозділ «Оподаткування процентів»: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;

► підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

► підрозділ «Військовий збір»: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.


від 12.05.2020

Доходи, отримані від здачі в оренду гаражів та дачних будинків, необхідно задекларувати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 року триває.

Відповідно до вимог п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, доходи, отримані від здачі в оренду гаражів, дачних будинків, а також присадибних та інших земельних ділянок, підлягають декларуванню.

Якщо нерухомість або інше майно орендує юридична особа або фізична  особа – підприємець, то податковим агентом є орендатор. Орендатору необхідно утримати та перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18 %. Якщо ж нерухомість здається фізичній особі, то ПДФО за ставкою 18 % сплачує орендодавець.

Нагадуємо, що граничний строк подання декларації за 2019 рік продовжено до 01 липня 2020 року.

Кінцевий строк сплати зобов’язань, зазначених у декларації за 2019 рік, перенесено з терміну до 01 липня на термін до 01 жовтня поточного року.

 

Вартість товарів, придбаних у платників єдиного податку, при коригуванні фінансового результату не враховується

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, встановленою ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ.

Норми встановлені п. 137.1 ст. 137 ПКУ.

Базою оподаткування податком на прибуток підприємств є грошове вираження об’єкта оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПКУ з урахуванням положень ПКУ (п. 135.1 ст. 135 ПКУ).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

Отже, відповідно до норм ПКУ при коригуванні (збільшенні або зменшенні) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) вартість товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у платників єдиного податку, не враховується.

 

Отримуйте довідки про відсутність заборгованості в електронному вигляді!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок № 733).

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733, формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.

Заява подається платником (на його вибір):

► у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі –уповноважений орган);

► в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

Заява повинна містити, серед іншого:

- обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;

- найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Довідково: про подання заяви стосовно надання довідки про відсутність заборгованості можливо ознайомитись у відеоуроці від податкової № 6 на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням ;

на ютуб-каналі ДПС за посиланням ;

та сторінці ДПС у мережі Fаcеbook за посиланням .

 

Про розмір та порядок сплати за ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу виробників алкогольних напоїв та тютюнових виробів на наступне.

Частиною першою ст. 4 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) встановлено річну плату за ліцензії на виробництво, зокрема, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та для суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) первинного виноробства у розмірі 780 гривень.

Ліцензії видаються терміном на п’ять років, а плата за них справляється щорічно (частина друга ст. 4 Закону № 481).

Згідно з частиною третьою ст. 4 Закону № 481 плата за ліцензії справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.

Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії (частина п’ята ст. 4 Закону № 481).

Частиною шостою ст. 4 Закону № 481 встановлено, що сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених Законом № 481, і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензії.


від 08.05.2020

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що станом на 23.04.2020 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.8.0) станом на 23.04.2020:

Нові версії документів:

 З метою поліпшення сервісу прийому попередніх заявок-розрахунків про потребу в марках акцизного податку та звіту про використання марок акцизного податку (з 01.05.2020 року):

F/J1314302 – Попередня заявка-розрахунок про потребу в марках акцизного податку;

F/J1314402 – Попередня заявка-розрахунок (додаткова) про потребу в марках акцизного податку;

F/J1318201 – Звіт про використання марок акцизного податку.

  1. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів:

S1605308 – Обмеження фізичної особи – підприємця, що здійснює вантажні автомобільні перевезення на комерційній основі № 51-вант;

S1615207 – Обмеження фізичної особи – підприємця, що здійснює пасажирські автоперевезення на маршруті № 51-пас;

S2703009 – Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур № 37-сг (місячна);

S2703206 – Звіт про перероблення винограду на виноматеріали 1-виноград (річна).

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням.

 

Податковий календар на 12 травня 2020 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що

вівторок, 12 травня 2020 року, останній день подання:

 - звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за квітень 2020 року за формою № 1-РС;

- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за         квітень 2020 року за формою № 2-РС;

- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за квітень 2020 року за формою № 3-РС;

- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за квітень 2020 року за формою № 1-ОА;

- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за квітень 2020 року за формою № 1-ОТ;

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за I квартал     2020 року, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

- фінансової звітності за I квартал 2020 року до органів ДПС платниками податку на прибуток, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, за I квартал 2020 року;

- розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності, за I квартал 2020 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

- розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, за  I квартал 2020 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

- податкової декларації з податку на додану вартість за I квартал 2020 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

- податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за I квартал 2020 року  (форма № 1ДФ);

- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за I квартал 2020 року платниками, віднесеними до третьої групи;

- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за I квартал 2020 року платниками, віднесеними до третьої групи;

- податкової декларації екологічного податку за I квартал 2020 року;

- податкової декларації з рентної плати за I квартал 2020 року з розрахунком:

  • рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;
  • рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
  • рентної плати за спеціальне використання води;
  • рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

- податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за І квартал 2020 року;

- податкової декларації з туристичного збору за I квартал 2020 року.

Трудовий договір – основа легальних трудових відносин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу роботодавців та найманих працівників на наступне.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.

Працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, та дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір відповідно до ст. 23 КЗпП може бути безстроковим, що укладається на невизначений термін. Може укладатись на визначений термін, встановлений за погодженням сторін, або укладатись на час виконання певної роботи. Тобто норми зазначеної статті визначають терміни трудового договору.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановленими на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно з частиною 2 ст. 23 КЗпП можливість встановлення законодавчими актами випадків, коли допускається укладення строкових трудових договорів, не обмежена. Так, відповідно до ст. 7 КЗпП передбачена можливість укладення строкового трудового договору з тимчасовими та сезонними працівниками; суддями, сільським, селищним, міським головою тощо.

Статтею 23 КЗпП визначено також випадок укладення трудового договору на термін, що пов’язаний з інтересами працівника. В заяві про прийняття на роботу бажано вказати обставини, що спонукають працівника найматись на роботу за строковим трудовим договором.

Нормами статті 391 КЗпП визначено, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 ст. 23 КЗпП) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Крім того, якщо трудові договори були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою ст. 23 КЗпП, то такі договори вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

 

ФОП – провайдер має право застосовувати спрощену систему оподаткування

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 291.5  ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до ПКУ щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129) п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ викладено у новій редакції.

Так, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці (далі – ФОП)), які здійснюють таку діяльність: діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Частиною п’ятою п. 298.3 ст. 298 ПКУ визначено, що у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010), затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами.

Наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 визначено, що до КВЕД ДК 009:2010 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку» розділу 61 «Телекомунікації (електрозв’язок)» включається, зокрема надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет тощо.

Відповідно до понять, наведених у ст. 1 Закону України від 18 листопада  2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації» із змінами та доповненнями, розділяються поняття оператора телекомунікацій та провайдера телекомунікацій.

Так, провайдер є суб’єктом господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку.

Тобто ФОП, у разі надання провайдерських послуг доступу до мережі Інтернет має право здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування за умови, що таким провайдером не надаються послуги, визначені п.п. 8 п.п. 291.5   п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

 

Про витрати, які мають право враховувати приватні виконавці при визначенні сукупного доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ст. 16 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1403) визначено: приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому Законом № 1403. Приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності.

Приватні виконавці, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 ПКУ.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).

При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність приватних виконавців.

Крім того, положенням ст. 178 ПКУ не передбачено затвердження нормативно-правового акту щодо визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Слід зазначити, що п. 3 ст. 42 Закону України від 02 червня 2016 року  № 1404-VIII «Про виконавче провадження» із змінами (далі – Закон № 1404) визначено, що витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Відповідно до абзацу 3 п. 3 ст. 42 Закону № 1404 розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» (далі – Наказ № 2830/5) затверджено перелік та розмір витрат виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, при визначенні сукупного доходу до витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність приватних виконавців, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами законів № 1403 і № 1404 та  Наказу № 2830/5.

 

Про термін подання податковими агентами податкового розрахунку за формою № 1 ДФ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), а також суми утриманого з них ПДФО за формою № 1 ДФ, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами, до контролюючого органу за місцем свого обліку.


від 07.05.2020

Платники Дніпропетровщини протягом січня – квітня 2020 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску майже 19,5 мільярдів гривень

У січні – квітні 2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 14 млрд 165,6 млн гривень.

Так, до державного бюджету надійшло 6 млрд 782,5 млн грн., до місцевих бюджетів регіону – 7 млрд 383,1 млн гривень.

За підсумками чотирьох місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано  5 млрд 296,5 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 271,8 млн гривень.

 

 Затверджено Порядок функціонування єдиного рахунку для сплати податків, зборів, ЄСВ

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Кабінет Міністрів України 29 квітня 2020 року затвердив Порядок функціонування єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та виконання норм ст. 351 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральними органами виконавчої влади.

Єдиний рахунок впроваджується з 01 січня 2021 року. Він відкривається на ім’я Державної податкової служби України у Казначействі. Платник податків за його бажанням може використовувати такий рахунок для сплати платежів. Для цього він повинен подати повідомлення про використання єдиного рахунку в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 421 ПКУ.

Платник податків має право повідомити про використання або відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Через єдиний рахунок можна буде сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Нагадуємо, що Верховною Радою України прийнято закони України від  04 жовтня 2019 року № 190-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та від   13 квітня 2020 року № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням.

 

Мораторій не розповсюджується на фактичні перевірки щодо порушення вимог законодавства стосовно обігу підакцизних товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантів у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби   (COVID-19)» внесено зміни до п. 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так зазначеними змінами встановлено, що мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня    2020 року не розповсюджується також і на фактичні перевірки в частині порушення вимог законодавства щодо обігу підакцизних товарів та оподаткування акцизним податком, зокрема щодо:

► обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

► цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

► обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

► здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.

 

 Новий алгоритм формування індивідуального податкового номера для фізичних осіб – платників ПДВ

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з  п. 183.18 ст. 183 Податкового кодексу України особі, що реєструється як платник ПДВ, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати ПДВ.

Нормами п.п. 2 п. 1.6 розділу І Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, із змінами (далі – Положення № 1130) встановлено, що індивідуальний податковий номер для фізичних осіб становить 12-розрядний числовий номер такої структури: 1-10-й знаки – реєстраційний номер облікової картки платника податків, 11-й та 12-й знаки – контрольні розряди, алгоритм формування яких встановлює Державна податкова служба України.

Для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, стосовно яких замість реєстраційного номера облікової картки платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань внесено серію (за наявності) та номер паспорта, 1-10-й знаки 12-розрядного індивідуального податкового номера включають номер паспорта.

Зазначена норма передбачена з 09.03.2020 у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2020 № 30 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ № 30).

До внесених Наказом № 30 змін індивідуальний податковий номер для фізичних осіб становив 10-значний реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Новий алгоритм формування індивідуального податкового номера застосовується під час реєстрації ФОП платником ПДВ, починаючи з 09.03.2020.

Нормами п. 1.6 розділу І Положення № 1130 визначено, що індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ.

 

Помилково зараховані кошти на рахунок платника єдиного податку повернуто: чи виникає дохід?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Нормами п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що доходом платника єдиного податку є:

1) для фізичної особи – підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;

2) для юридичної особи – будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Водночас, до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (абз. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Отже, якщо здійснено зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок платника єдиного податку, і це відбулося в одному звітному періоді (за умови наявності письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів), такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку.

Якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок відбулося у наступному звітному періоді, то платнику єдиного податку необхідно врахувати їх у складі доходу.

При цьому такий платник може здійснити перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулось їх повернення, лише за умови наявності документів підтверджуючих помилкове зарахування коштів, зокрема, письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів.

 

До уваги молоді! Навчаєтесь платно – отримайте податкову знижку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 ПКУ.

Так, платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень          п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового року розраховується наступним чином.

  1. Визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця).
  2. На підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента, дозволених до включення до податкової знижки.

Важливо: до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1          п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Оригінали зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником ПДФО протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п. 166.2.2 п. 166.2           ст. 166 ПКУ).

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники ПДФО зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами, достовірність відомостей, зазначених у Декларації (п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, на вимогу контролюючого органу, крім декларації про майновий стан і доходи, надає: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; договір з навчальним закладом; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення) тощо.

Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до контролюючого органу копії зазначених документів.

  1. Розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку: з суми ПДФО, утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік, віднімається сума ПДФО, визначена як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником ПДФО витрат на оплату за навчання, та ставки ПДФО.

При цьому відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника ПДФО, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в Декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової Декларації.

Слід зазначити, якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, з метою отримання податкової знижки на суму коштів, сплачених платником ПДФО протягом 2019 звітного року на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти, Декларація за звітний 2019 податковий рік подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, по 31 грудня 2020 року (включно).

Шановні платники! У разі, якщо ви або ваша дружина/чоловік, дитина (у тому числі усиновлена) отримуєте/отримують послуги з навчання у вітчизняних закладах професійної (професійно-технічної), вищої, дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти на комерційній основі, компенсуйте частину коштів, сплачених за навчання, скориставшись правом на податкову знижку!


від 06.05.2020

Звернення громадян на контролі у податківців Дніпропетровської області

Впродовж січня – березня 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 116 письмових звернень громадян. Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо.

Колективних звернень надійшло 7, які розглянуті у визначені законодавством терміни.

«Створення комфортних умов для платників податків при виконанні ними своїх обов’язків по сплаті податків, зборів, платежів є пріоритетним напрямом роботи податкової служби області. Першочергова увага приділяється забезпеченню всебічного, кваліфікованого, об’єктивного розгляду звернень, оперативному і своєчасному вирішенню виявлених питань» – зауважив               в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович.

З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області створено спеціальну електронну поштову скриньку zvern436@tax.gov.ua, звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами.

 

Деякі особливості декларування доходу від продажу фізичною особою іншій фізособі вантажного автомобіля

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 року триває.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною у п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відсотків від розміру отриманого доходу.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Зазначимо, що дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника ПДФО).

Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (абзац перший п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Водночас дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац другий п. 173.2 ст.173 ПКУ).

У разі, укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів, зокрема у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник ПДФО під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету ПДФО з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна (абзац другий    п. 173.3 ст. 173 ПКУ).

Відповідно до абзацу шостого п. 173.4 ст. 173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому           ст. 173 ПКУ суб’єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату ПДФО сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.

Органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснюють у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату ПДФО сторонами договору, обчисленого в установленому ПКУ порядку, та щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку (абзац сьомий         п. 173.4 ст. 173 ПКУ).

Для цілей п. 173.4 ст. 173 ПКУ платник ПДФО самостійно визначає суму ПДФО і сплачує його до бюджету через банківські установи.

Фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу рухомого майна з іншою фізичною особою є відповідальною згідно з вимогами розділу IV ПКУ за нарахування та утримання ПДФО та сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем нотаріального посвідчення таких договорів, а в інших випадках – сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету за своєю податковою адресою (підпункти «б» та «в»        п.п. 168.4.5 п. 168.4. ст. 168 ПКУ).

Водночас, порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) визначено ст. 179 ПКУ, згідно з п. 179.2 якої обов’язок платника ПДФО щодо подання Декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – резидент (продавець) під час оформлення договору відчуження іншій фізичній особі рухомого майна у вигляді вантажного автомобіля в органі, який здійснює реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів або через товарну біржу, зобов’язана самостійно сплатити до бюджету за своєю податковою адресою ПДФО з доходу від продажу такого майна та подати податкову декларацію за відповідний звітний рік – до 1 травня року, що настає за звітним.

Довідково: річна Декларація за 2019 рік подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така Декларація може бути подана пізніше цього строку.

Крім того, фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею річній Декларації за 2019 рік.

 

Сума страхової виплати від страховика не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником ПДФО за договором страхування від страховика – резидента або страховика – нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання таких умов:

а) під час страхування життя або здоров’я платника податку у разі:

► дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором;

► викупна сума у частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя;

► у разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця);

б) під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій);

в) під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати;

Норми визначені п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

 

Сплачуєте податки і збори – правильно заповнюйте документи на переказ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за   № 974/27419, із змінами.

Так, при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

- поле № 1:

  • друкується службовий код (знак) "*" (ознака платежу);

- поле № 2:

  • друкується розділовий знак ";" ;
  • друкується код виду сплати (формат ссс – тризначне число);

- поле № 3:

  • друкується розділовий знак ";" ;
  • друкується один з нижченаведених реквізитів:

1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);

- поле № 4:

  • друкується розділовий знак ";" ;
  • друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу ";" не допускається.

У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов'язково вказується код класифікації доходів бюджету.

У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість     (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДПС України (далі – територіальні органи ДПС), поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:

- поле № 5:

  • друкується розділовий знак ";" ;
  • друкується дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;

- поле № 6:

  • друкується розділовий знак ";";
  • друкується номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється;

- поле № 7:

  • друкується розділовий знак ";".

Резервне поле. Заповнюється платниками податків та/або органами Державної казначейської служби України (територіальними органами ДПС) у разі здійснення розрахунків згідно з окремими рішеннями Кабінету Міністрів України тощо. Зазвичай не заповнюється.

У разі погашення податкових векселів (податкових розписок) коштами при заповненні розрахункового документа в резервному полі необхідно проставляти номер векселя.

При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.

Отже, при заповненні документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, щоб уникнути помилок, платникам необхідно враховувати вимоги Порядку.

 

Кошти, сплачені за розрахунково-касове обслуговування, відноситься до складу витрат ФОП – «загальносистемника»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Норми визначені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

До переліку інших витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належить, зокрема, плата за розрахунково-касове обслуговування  (п. п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Водночас, п. 1.37 ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями визначено, що розрахунково-касове обслуговування – це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов’язані з переказом коштів з рахунку (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором.

Отже, суми коштів, сплачені ФОП – платником ПДФО на користь банку за надані послуги з розрахунково-касового обслуговування, пов’язані з веденням господарської діяльності (відкриття, закриття, переоформлення рахунків, відкритих безпосередньо на ФОП, надання виписок з рахунків тощо), включаються до складу витрат такої ФОП на загальній системі оподаткування.


від 05.05.2020

З початку року анульовано 34 ліцензії за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім

У Дніпропетровській області станом на 01.04.2020 діє 16 318 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 6 291 суб’єкту господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7 549 ліцензій, на тютюнові вироби – 6 386, на право роздрібної торгівлі пальним – 664 ліцензії по 98 суб’єктах господарювання та 1 719 ліцензій на зберігання пального по 1 488 суб’єктах господарської діяльності.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області ведеться систематичний контроль за своєчасністю сплати суб’єктами підприємницької діяльності за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Так, з початку 2020 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 278 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 268 ліцензій – тютюновими виробами.

Анульовано з початку 2020 року 617 ліцензій, з яких 34 ліцензії – за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

 

Надання в оренду земельної ділянки (паю): порядок сплати ПДФО і військового збору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що  податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з доходів резидентів та нерезидентів зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Норми встановлені п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ.

Абзацом 5 п. 2 ст. 64 Бюджетного кодексу України передбачено, що ПДФО, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).

Отже, у разі отримання фізичною особою – орендодавцем доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної ділянки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен сплатити (перерахувати) ПДФО/військовий збір до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості).

Тобто, у разі отримання у 2019 році доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен визначити свої податкові зобов’язання у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік та сплатити ПДФО/військовий збір з таких доходів за своєю податковою адресою.

Звертаємо увагу, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»   (далі – Закон № 533) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 523, яким встановлено, що річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік, визначена ст. 179 ПКУ, подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така декларація може бути подана пізніше цього строку.

При цьому вимоги п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ у 2020 році не застосовуються, тобто граничний строк подання декларації за 2019 рік з терміну до 01 травня подовжується до 01 липня 2020 року.

Крім того, відповідно до Закону № 533 фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік.

 

Сервіс «Пульс» для платників – інструмент двостороннього зв’язку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс від ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).

У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0 800-501-007, з 09.00 – до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00 – до 09.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску.

 

Заповнення таблиці даних платника ПДВ, що подається у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок), Таблиця даних платника податку – зведена інформація, що подається платником ПДВ до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.

Згідно з п. 13 Порядку у Таблиці даних платника податку (далі – Таблиця) зазначаються:

  • види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;
  • коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України;
  • коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань (далі – ПН/РК), коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в ПН/РК – на рівні 12 цифр, то реєстрація такої ПН/РК може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника ПДВ права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.

Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

 

За донарахування єдиного внеску передбачені штрафи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема після 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від контролюючого органу або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону України від 08 липня      2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами накладається штраф у порядку та розмірах, визначених у абзацах четвертому – сьомому п.п. 3 п. 2 розділу VІI  Інструкції № 449.

Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відсотків) штрафу:

► визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені;

► визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, в яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи;

► здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.

До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до Інструкції № 449.

Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску.

Попередня сторінка      Наступна сторінка

Comments are closed.