Офіційний веб-портал Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради


Головне управління Міндоходів 2020 рік

Попередня сторінка

від 21.01.2020

Під час проведення пресконференції в інформаційному агентстві    «Мост-Днепр» в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни Чуб на тему «Підсумки роботи податкової служби області за 2019 рік» від учасників надійшли питання стосовно застосування норм податкового законодавства.

До вашої уваги надаються відповіді на деякі актуальні питання.

 

Чому списання безнадійної дебіторської заборгованості у платника податку, який застосовує касовий метод для цілей оподаткування ПДВ, має бути розцінено як отримання інших видів компенсації товарів/послуг?

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до пункту 187.10 статті 187 розділу V ПКУ платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов’язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для житлово-експлуатаційних контор, управителів багатоквартирних будинків та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, до  1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня        2022 року.

Згідно з підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ касовий метод для цілей оподаткування – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Дебіторська заборгованість за надані, але не оплачені послуги, яка виникла у платників податку, які застосовують касовий метод, за операціями з постачання товарів/послуг, може бути списана у разі визнання її безнадійною.

Отже, з моменту списання дебіторської заборгованості у платника податку, який застосовує касовий метод, за операціями з постачання товарів/послуг припиняються правовідносини за договором постачання товарів/послуг та припиняється право вимагати від покупця оплати (або іншої компенсації) за таким договором постачання.

У зв’язку з вищенаведеним списання дебіторської заборгованості з метою оподаткування ПДВ вважається іншим видом компенсації вартості поставлених товарів (послуг).

Отже, у разі якщо оплата за поставлені товари/послуги постачальнику, який застосовує касовий метод, не надійшла, такий постачальник на дату списання дебіторської заборгованості за поставлені та не оплачені товари/послуги зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання таких товарів (послуг) та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. 

 

Щодо обчислення суми доходу від продажу інвестиційного активу, якщо його вартість номіновано у доларах США

Нормами п,п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України   (далі – ПКУ) передбачено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим фізичною особою від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 (крім операцій з деривативами).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються, зокрема, операції з:

- обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

- зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;

- повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний прибуток (дохід), отриманий фізичною особою – резидентом від продажу юридичній чи фізичній особі корпоративних прав у вигляді частки статутного капіталу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку.

Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року з урахуванням особливостей. визначених п.170.2 ст.170 ПКУ.

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року (п.п. 170.2.1 п. 170.2       ст. 170 ПКУ).

Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами. здійснюється у додатку 1 до податкової декларації про майновий стан і доходи.

Слід зазначити, що податкова декларація подається до податкової інспекції за місцем реєстрації фізичної особи за базовий звітний період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.

Якщо договір купівлі-продажу інвестиційного активу укладений у звітному році, а кошти від продажу інвестиційного активу фактично надійдуть у наступному році, то платник податку повинен задекларувати дохід у вигляді інвестиційного прибутку за підсумками року, в якому фактично отриманий такий дохід.

Під час отримання доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).

При визначенні інвестиційного прибутку враховується курсова різниця, яка у розумінні п.п.14.1.96¹ п.14.1 ст.14 ПКУ є позитивною різницею між офіційним обмінним курсом іноземної валюти до гривні, установленим Національним банком України на день придбання та на день продажу (погашення, іншого відчуження) цінного паперу, у разі якщо такий цінний папір номінований в іноземній валюті.

Після подачі податкової декларації фізична особа самостійно до  1 серпня року, що настає за звітним, сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5% .

Разом з цим, відповідно до положень п. 3.2 ст. 3 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до п. 13.4 ст. 13 ПКУ суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Звертаємо увагу, не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів в тому числі в іноземній валюті, якщо сума такого доходу перерахована у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент такого отримання, не перевищує: у 2018 році –     2 470 грн, у 2019 році – 2 690 грн (п.п. 170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ).

 

Платники Дніпропетровщини спрямували понад 628 мільйонів гривень акцизного податку 

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області здійснюється контроль за діяльністю 34 платників акцизного податку (виробників та імпортерів), у т.ч. 28 – юридичних осіб та 6 – приватних підприємців – фізичних осіб.

За ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами суб’єкти господарювання Дніпропетровської області за 2019 рік спрямували до державного та місцевих бюджетів 628 мільйонів 332,8 тисяч гривень.

«Протягом 2019 року підрозділом проведено 227 фактичних перевірок, в ході яких виявлено 257 порушень законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, серед яких:

- 85 фактів торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій;

- 49 фактів роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;

- 5 фактів оптової торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;

- 70 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін;

- 37 фактів торгівлі алкогольними напоями на розлив;

- 6 фактів торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від встановлених виробником або імпортером;

- 4 факти торгівлі тютюновими виробами поштучно;

- 1 факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку», – зазначив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.

Звертаємо увагу платників, що до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.

 

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників акцизного податку наступне.

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням повідомила, що Законом України від 18 грудня 2019 року № 391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», який набрав чинності 29.12.2019, підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п. 29 такого змісту, зокрема:

«Суб’єкт господарювання, який до 01 липня 2019 року не підпав під визначення платників податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 ПКУ, а з 01 липня 2019 року зареєстрований платником податку, має право одноразово, до 20 січня 2020 року включно, подати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового без сплати акцизного податку, окремо по кожному акцизному складу/акцизному складу пересувному, та заяву про проведення документальної перевірки контролюючим органом достовірності даних, зазначених у такій заявці, у разі:

1) якщо обсяги пального, зазначені в такій заявці, відповідають одночасно таким умовам:

  • знаходилися на зберіганні у такого суб’єкта господарювання на його акцизному складі станом на 01 липня 2019 року та належали іншому суб’єкту господарювання, який не підпадав під визначення платника податку до 01 липня 2019 року;
  • були зазначені в акцизних накладних, складених на операції з реалізації таких обсягів пального їх власнику, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 01 липня 2019 року;
  • не обліковувалися в системі електронного адміністрування реалізації пального станом на 01 липня 2019 року;

2) якщо обсяги пального, зазначені в такій заявці, відповідають одночасно таким умовам:

  • були отримані таким суб’єктом господарювання після 01 липня 2019 року, а реалізовані платником податку до 30 червня 2019 року включно;
  • були зазначені в акцизних накладних, складених на операції з реалізації таких обсягів пального їх власнику, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 01 липня 2019 року;
  • не обліковувалися в системі електронного адміністрування реалізації пального станом на 01 липня 2019 року.

У заявці на поповнення обсягу залишку пального, складеній платниками, зазначеними у підпункті 1 цього пункту, додатково зазначається код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) суб’єкта господарювання, пальне якого зберігається відповідно до укладених договорів на зберігання.

Контролюючим органом у формулі, визначеній пунктом 232.3 статті 232 ПКУ, протягом 10 календарних днів враховується обсяг пального, підтверджений результатами проведеної контролюючим органом документальної перевірки, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Документальна перевірка відповідності даних у поданій відповідно до цього пункту заявці на поповнення обсягу залишку пального фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства, факту постачання та відображення обсягів реалізації в системі електронного адміністрування реалізації пального до 01 липня 2019 року призначається контролюючим органом в порядку, визначеному законодавством, не пізніше 01 квітня  2020 року».

 

Про подання та заповнення Заявки на поповнення (коригування) залишку пального 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників акцизного податку на наступне.

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням у зв’язку з набранням чинності з 29.12.2019 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звернула увагу, що

  1. Код форми, за якою з __.01.2020 подається заявка на поповнення обсягу залишку пального (в т.ч. заявка на поповнення (коригування) залишку пального відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ) – J(F) 0210902.
  2. Формою заявки на поповнення (коригування) залишку пального (код форми J(F) 0210902) передбачено здійснення поповнення обсягу залишку пального окремо на кожному акцизному складі/акцизному складі пересувному. При цьому може бути заповнено тільки одне з полів – або поле «Акцизний склад, на якому виникає потреба поповнення» або поле «Пересувний акцизний склад, на якому виникає потреба поповнення».
  3. Термін подання та реєстрація Заявки на поповнення (коригування) залишку пального відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ без сплати акцизного податку – до 20.01.2020 (включно).
  4. Заявка на поповнення (коригування) залишку пального відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ без сплати акцизного податку подається окремо від інших заявок на поповнення обсягу залишку пального.
  5. Одночасно з поданням відповідно п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ Заявки на поповнення (коригування) залишку пального, до контролюючого органу подається заява на проведення документальної перевірки достовірності даних, зазначених у такій заявці.
  6. Коригування показників Заявки на поповнення (коригування) залишку пального, поданої відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не здійснюється.
  7. Особливості заповнення Заявки на поповнення (коригування) залишку пального, яка подається без сплати акцизного податку відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ:

- заявка складається та подається суб’єктами господарювання, які до 01 липня 2019 року не підпали під визначення платників податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а з 01 липня 2019 року зареєстровані платниками податку;

- дата складання – з 29.12.2019 року по 20.01.2020 року включно;

- у верхній лівій частині заявки відмітка «Х» може бути зазначена тільки в полі «Основна»;

- залежно від підстави для подання заявки (підпункт 1 або підпункт 2 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ) в одному з передбачених для цього полів у верхній правій частині заявки обов’язково зазначається відмітка «Х»;

- поле «коригування показників до заявки на поповнення (коригування) залишку пального» не заповнюється;

- у заявках, складених відповідно до п.п. 1 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у відповідному полі зазначаються реквізити особи, пальне якого зберігається. У заявках, складених відповідно до п.п. 2       п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вказане поле не заповнюється;

- у табличній частині заявки:

  • у графі «Умови оподаткування» може бути зазначено тільки умову оподаткування «5»;
  • показники, внесені до граф «Обсяг реалізованого пального у кілограмах» та «Обсяг реалізованого пального у літрах, приведених до температури 15 °C», можуть мати тільки додатне (а не від’ємне або нульове) значення;
  • у графах «Сума акцизного податку» та «Загальна сума акцизного податку» – зазначається цифра «0».

Обсяг пального у Заявках на поповнення (коригування) залишку пального відповідно п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ без сплати акцизного податку (з умовою оподаткування «5»), поданих платниками податку з 29.12.2019 року по 20.01.2020 року включно, враховується контролюючим органом у формулі, визначеній п. 232.3 ст. 232 ПКУ, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних:

- тільки за результатами документальної перевірка відповідності даних у поданій відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ заявці на поповнення обсягу залишку пального фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства, факту постачання та відображення обсягів реалізації в системі електронного адміністрування реалізації пального до 01 липня 2019 року протягом 10 календарних днів після такого підтвердження (за результатами документальної перевірки).

 

Інформація для платників податку на прибуток підприємств 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств листом від 16.01.2020 № 757/7/99-00-07-02-01-07 (далі – Лист № 757) повідомила таке.

Наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.12.2019 за      № 1217/3418815 (далі – наказ № 481) набув чинності 20 грудня 2019 року.

Наказ № 481, виданий з метою реалізації положень Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон), який набрав чинності з 01.01.2019, та постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233» (далі – постанова), які набирають чинності з 01 січня 2020 року.

У формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) передбачені такі зміни.

Основну частину декларації доповнено блоком «Податкові зобов’язання, інші штрафні санкції та пені, визначені відповідно до Податкового кодексу України, не пов’язані з виправленням помилок».

До цього блоку входять нові рядки, якими передбачено можливість визначення податкових зобов’язань для платників, які використовують пільги відповідно до пунктів 142.1 – 142.3 ст. 142 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» та п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів, у яких відображаються:

  • суми збільшення податкового зобов’язання, за порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів (рядок 35);
  • штрафні санкції (рядок 36);
  • пені (рядок 37).

Уточнено редакцію рядка 26 декларації щодо відображення сум збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється.

Звертаємо увагу, що блок «Наявність додатків10»:

  • доповнено новим додатком ПП «Інформація про суми податкових пільг»;
  • додаток ФЗ розділено на графи: П(С)БО та МСФЗ.

Декларацію доповнено новим додатком ПП «Інформація про суми податкових пільг».

Згідно з положеннями п.п. 1 п. 2 постанови, яка набирає чинності з 01 січня 2020 року, суб’єкт господарювання, який не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

У зв’язку з цією нормою суб’єкти господарювання, які не сплачують податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, не подаватимуть до контролюючих органів Звіт про суми податкових пільг, а вестимуть облік сум таких пільг, які відображатимуться у додатку ПП до декларації.

У додатку ПП відображаються відомості щодо:

  • коду пільги та найменування пільги за кожним видом податкових пільг з податку на прибуток підприємств згідно із довідником пільг, затвердженим Державною фіскальною службою України;
  • суми податку, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);
  • строку користування податковою пільгою у звітному періоді;
  • суми податкової пільги, що використана за цільовим призначенням.

Зауважимо, що додаток ПП вперше подаватиметься починаючи зі звітних періодів 2020 року.

Також до окремих додатків декларації внесено низку редакційних змін.

У додатку ПН до декларації:

  • у заголовній частині при заповненні рядків «Повне найменування нерезидента» та «Місцезнаходження нерезидента» платники зазначатимуть найменування та місцезнаходження нерезидента відповідно до контракту/договору;
  • вилучено рядок 12 щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом з джерелом їх походження з України у вигляді внесків та премій на страхування та перестрахування ризиків в Україні за ставкою у розмірі 15 відсотків у зв’язку з тим, що такі доходи оподатковуються за ставками, визначеними п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 ПКУ у розмірі 0,4 та 12 відсотків;
  • нумерацію рядків 13 – 28 змінено на 12 – 27.

Звертаємо увагу, що у зв’язку зі змінами, внесеними до основної частини декларації, у додатку ВП до декларації уточнюються такі показники:

  • таблиця 1 доповнена новим рядком 35, в якому відображається сума збільшення податкового зобов’язання, визначеного платником внаслідок порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів відповідно до пунктів 142.1 – 142.3 ст. 142 розділу ІІІ, п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ;
  • в таблиці 2 показник рядка 26 викладено у новій редакції;
  • доповнено таблицею 3 «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється9» та новими виносками «9» та «10» щодо подання уточненої фінансової звітності, що передбачає можливість подання платниками уточнюючої фінансової звітності за звітні періоди, показники яких уточнюються у складі декларації за будь-який наступний (податковий) період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

У додатку РІ до декларації назва різниць у рядках 3.1.6, 3.1.6.1, 3.1.6.2, 3.1.7 розділу 3 «Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій» приведена у відповідність до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ в частині непоширення цього підпункту на активи з права користування за договорами оренди.

Крім цього, додаток доповнено новим рядком 4.1.4.1 розділу 4 «Інші різниці» щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, що розраховані за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 141.1.3 п. 141.1  ст. 141 розділу ІІІ ПКУ).

Методику, якою визначаються витрати на виплати страховим посередникам, затверджено розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 13.08.2019 № 1530 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.11.2019 за № 1167/34138).

Враховуючи те, що видання наказу № 481 обумовлено змінами з 01 січня 2019 року в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, платникам податку на прибуток підприємств рекомендується за базовий звітний (податковий) період – 2019 рік подавати податкову декларацію за оновленою формою.

Лист № 757 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

НБУ скасував норму про перерахування коштів з рахунків ФОПів після сплати податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що норму щодо порядку використання поточних рахунків фізичних осіб – підприємців (ФОП) та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, скасовано.

Таке рішення прийнято Національним банком України (НБУ) для усунення маніпуляцій і можливих перешкод для діяльності ФОП.

Рішення про скасування норми містить постанова Правління Національного банку України № 7 від 15 січня 2020 року «Про внесення зміни до Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів». Воно набрало чинності з 17 січня 2020 року.

 

Затверджено зміни до деяких методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 14.01.2020 № 6 (далі – Наказ № 6) затверджено зміни до деяких методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку, а саме зміни до:

► Методичних рекомендацій обліку основних засобів № 561;

► Методичних рекомендацій обліку запасів № 2;

► Методичних рекомендацій обліку нематеріальних активів № 1327;

► Методичних рекомендацій обліку фінансових витрат № 1300;

► Методичних рекомендацій з обліку спільної діяльності без створення юридичної особи № 1873;

► Методичних рекомендацій щодо облікової політики № 635.

Наказ № 6 розміщено на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням

 

Довідник місцевих бюджетів викладено у новій редакції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 01.01.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 26.12.2019 № 572 (далі – Наказ № 572), яким внесено зміни до Довідника місцевих бюджетів, затвердженого наказом МФУ від 28.12.2009 № 1539 (у редакції наказу МФУ від 21.08.2019 № 353 ).

Зміни внесені Наказом № 572 у зв’язку з перейменуванням, утворенням нових об’єднаних територіальних громад та іншими змінами в адміністративно-територіальному устрої.

Наказ № 572 та Довідник місцевих бюджетів станом на 01.01.2020 розміщено на офіційному сайті МФУ за посиланням


від 20.01.2020

Профілактичні заходи з питань запобігання та виявлення корупції 

Одним з першочергових завдань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є виявлення та запобігання корупції, оскільки випадки вчинення неправомірних дій негативно впливають на імідж податкової служби та на взаємовідносини з платниками податків.

Протягом 12 місяців 2019 року відділом з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області забезпечено перевірку 135 кандидатів на посади державних службовців ГУ ДПС області, з яких відмовлено у призначенні – 3.

Відділом проведено 37 тематичних перевірок та 2 службових розслідування за приписом прокуратури. Розглянуто 115 запитів від правоохоронних органів щодо 228 суб’єктів декларування – працівників Головного управління ДПС області.

Проведено 17 перевірок щодо порушення антикорупційного законодавства та норм етичної поведінки державними службовцями за зверненнями громадян.

Відділом направлено 2 повідомлення до Національного агентства з питань запобігання корупції про несвоєчасне подання декларацій особами, що припиняють діяльність в органах державної податкової служби.

Також, працівниками відділу з питань запобігання та виявлення корупції ведеться постійна робота щодо безумовного дотримання вимог антикорупційного законодавства та Правил етичної поведінки в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області.

 

До уваги суб’єктів Е-декларування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2020 розпочався черговий етап щорічного електронного декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З 01.01.2020 такі суб’єкти декларування при заповненні Е-декларації мають зазначити відомості про свій унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – УНЗР) та вказати відповідні номери членів своєї сім’ї. Зміни внесено у ст. 46 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» із змінами Законом України від  02 жовтня 2019 року № 140-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції».

УНЗР – це унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – Реєстр). Його можна знайти на ID-картці та закордонному біометричному паспорті. Представлений такий номер двома послідовностями з восьми та п’яти цифр, розділених текстовим символом «–». Такий унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Оновлена Форма декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Е-декларації), містить окреме поле для зазначення УНЗР:

  • суб’єкта декларування – розділ 2.1 «ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУБ’ЄКТА ДЕКЛАРУВАННЯ> Е-декларації;
  • членів його сім’ї – розділ 2.2 «ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЧЛЕНІВ СІМ’Ї СУБ’ЄКТА ДЕКЛАРУВАННЯ» Е-декларації.

У разі відсутності у суб’єкта декларування або членів його сім’ї УНЗР –   Е-декларацією передбачена можливість проставляння позначки, що такий номер відсутній.

Якщо суб’єкт декларування не має ні ID-картки, ні закордонного біометричного паспорта, то він має можливість отримати витяг із Реєстру зі своїм УНЗР, звернувшись відповідно до відділення Державної міграційної служби.

Звертаємо увагу, що на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції розміщена корисна інформація, необхідна при заповненні та поданні Е-декларації суб’єктами декларування, зокрема:

► роз’яснення щодо заповнення Е-декларацій у 2020 році;

► інформаційна довідка щодо розширення кола суб’єктів господарювання;

► щодо внесення в Е-декларацію унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;

► загальні рекомендації при роботі з Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

► відповіді на поширені запитання.

Важливо: суб’єктам декларування необхідно завчасно перевірити актуальність адреси своєї електронної поштової скриньки та чинність кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

За телефоном +38(044)200-06-94 або e-mail: support@nazk.gov.ua працює технічна допомога щодо роботи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Графік роботи технічної допомоги по функціонуванню Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

- понеділок – четвер: з 9.00 до 18.00, обідня перерва з 13.00 до 13.45;

- п’ятниця: з 9.00 до 16.45, обідня перерва з 13.00 до 13.45.

Крім того, на офіційному вебсайті НАЗК діє електронна форма для повідомлення про помилки під час роботи з Е-декларацією «Технічна допомога».

 

Про офіційний переклад Міжнародних стандартів фінансової звітності для застосування малими та середніми підприємствами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням оприлюднено офіційний переклад Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) для застосування малими та середніми підприємствами у редакції    2015 року.

Цей МСФЗ призначений для застосування малими та середніми підприємствами (МСП). У розділі наводяться характерні риси МСП.

 

Про зразок заяви на отримання ліцензії на право зберігання пального

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що статтею 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) встановлено виключний перелік документів, на підставі яких видається, зокрема ліцензія на право зберігання пального.

Законом України від 18 грудня 2019 року № 391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» внесено зміни у   статтю 15 Закону України № 481.

Відповідно до внесених змін суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.

Зазначені зміни до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України набрали чинності з 29.12.2019.

Надаємо рекомендований зразок заяви для отримання ліцензій на право зберігання пального (додається).

 Заява

ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ

Zayava.doc (Завантажити)

 

Який дохід (нарахований чи виплачений) потрібно зазначати фізичній особі у податковій декларації про майновий стан і доходи? 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що деклараційна кампанія 2020 року розпочалась.

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177).

У рядку 10 графи 3 розділу II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації вказується сума річного оподатковуваного доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) протягом звітного (податкового) періоду, з урахуванням податків і внесків, які відповідно до закону утримуються з таких доходів (п.п. 1 п. 2 розділу ІІІ Інструкції).

Згідно з п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати Декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами розділу ІV ПКУ таке подання є обов’язковим.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники ПДФО зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації з цього податку.

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, при заповненні Декларації у розділі II «Доходи, отримані протягом звітного (податкового) року» у разі, якщо фізична особа зобов’язана подати Декларацію, то така особа зазначає суму нарахованих доходів (у тому числі у вигляді заробітної плати, дивідендів, орендної плати тощо).

 

Особливості оформлення розрахункових операцій з 19.04.2020 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» пункти 1 – 3 ст. 3 Закону України від  06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО) викладено у новій редакції.

Так, відповідно до внесених змін суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Норми наберуть чинності 19.04.2020.


від 17.01.2020

До уваги платників екологічного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що  ДПС України листом від 11.01.2020 № 422/7/99-00-04-04-01-07 надано рекомендації щодо справляння у 2020 році екологічного податку (далі – податок) в умовах дії Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок справляння податку регламентується статтями 240 – 250 ПКУ і у 2020 році не змінився.

Статтею 250 ПКУ для податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до пункту 250.2 статті 250 ПКУ платники податку складають податкові декларації екологічного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (далі – Декларація), та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів і сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової Декларації:

► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

► за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії  строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

При цьому, до внесення змін до форми Декларації, слід врахувати пропозиції, які викладені у листах ДФС:

  • від 16.01.2019 № 1422/7/99-99-12-03-04-17, стосовно обов’язковості складання платниками податку окремого додатка 1 до Декларації в частині зобов’язань за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (далі – Викиди двоокису вуглецю) за кодом 19011000;
  • від 26.04.2019 № 13932/7/99-99-12-03-04-17 щодо особливостей податкового адміністрування податку за Викиди двоокису вуглецю з умовним прикладом розрахунку (обчислення) обсягів Викидів двоокису вуглецю.

Платники екологічного податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, крім Викидів двоокису вуглецю, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України:

◄ 45 відсотків екологічного податку – до загального фонду Державного бюджету України (крім податку, що справляється за Викиди двоокису вуглецю, який зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі; податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, який зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі);

◄ 55 відсотків – до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім податку, що справляється за Викиди двоокису вуглецю та за утворення радіоактивних відходів), у тому числі:

- до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад – 25 відсотків;

- обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим –  30 відсотків;

- бюджетів міст Києва та Севастополя – 55 відсотків.

Граничними термінами подання податкових Декларацій та сплати податкових зобов’язань з податку вважаються за:

- IV квартал 2019 року – 10 лютого 2020 року, а останнім днем сплати податку – 19 лютого 2020 року;

- І квартал ц.р. – 12 травня та 20 травня 2020 року відповідно;

- ІІ квартал ц.р. – 10 серпня та 19 серпня 2020 року відповідно;

- ІІІ квартал ц.р. – 09 листопада та 19 листопада 2020 року відповідно;

- IV квартал ц.р. – 09 лютого та 19 лютого 2021 року відповідно.

 

Увага! З 13 січня 2020 року діють лише банківські рахунки міжнародного стандарту IBAN! 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що з 13 січня в Україні застосовуватимуться лише рахунки за стандартом IBAN.

ДПС України перейшла на міжнародні стандарти IBAN з 01 жовтня      2019 року. Такий перехід відбувся без збою в наповненні державного та місцевих бюджетів.

Національним банком України для забезпечення виконання бюджетних програм у повному обсязі було прийнято рішення про продовження до 12.01.2020 можливості заповнення пари реквізитів у документах на переказ коштів.

Відповідно до стандартів IBAN номер банківського рахунку складається з 29 символів, зокрема: коду України, контрольного розряду, коду банку, самого рахунку.

Дізнатися про реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів до бюджету в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України платники податків можуть на вебпорталі ДПС у розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням.

Крім того, реквізити рахунків можна дізнатися у контролюючого органу ДПС за місцем реєстрації або місцем здійснення діяльності.

 

Податковий календар на 20 січня 2020 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що:

понеділок, 20 січня 2020 року, останній день сплати:

- авансового внеску з єдиного податку на січень 2020 року платниками єдиного податку першої та другої груп;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) роботодавцями за найманих працівників за грудень   2019 року, крім гірничих підприємств;

- єдиного внеску, нарахованого за ІV кв. 2019 року фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування; особами, які провадять незалежну професійну діяльність та членами фермерських господарств;

останній день подання:

- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма № Д4 (місячна) за грудень 2019 року;

- податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2019 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю;

- заяви про вибір квартального звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість у 2020 році;

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за грудень 2019 року у разі неподання податкової декларації на   2019 рік;

- податкової декларації з рентної плати за грудень 2019 року з розрахунком: рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

- декларації акцизного податку за грудень 2019 року**. 

**Увага! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’яти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).

 

До спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності внесено зміни 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 11.01.2020 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.1.0) станом на 11.01.2020:

Додано нові версії документів:

  1. На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2019 № 481 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» додано нові документи:

J0100118 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств;

J0110318 – Додаток ЦП до рядків 4.1.3 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0110618 – Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111318 – Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111418 – Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111518 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111618 – Додаток АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111718 – Додаток ВП до рядків 26 – 29, 21 – 33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111818 – Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0112018 – Додаток ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0112818 – Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0100703 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств;

F0170303 – Додаток ЦП до рядків 4.1.3 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0170603 – Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0171303 – Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0171403 – Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0171503 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0171603 – Додаток АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0171703 – Додаток ВП до рядків 26-29, 21-33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0171803 – Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0172003 – Додаток ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0172803 – Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

  1. На виконання вимог Закону України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» додано нові документи:

F/J 0210902 – Заявка на поповнення (коригування) залишку пального.

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів:

S0210112 – № 1-Б (річна) Звіт про взаєморозрахунки з нерезидентами (наказ Держстату від 28.05.2019 № 174);

S0701113 – № 1-кб (місячна) Звіт про виконання будівельних робіт (наказ Держстату від 21.06.2019 № 224);

S1600313 – № 2-тр (річна) Звіт про роботу автотранспорту (наказ Держстату від 14.06.2019 № 215);

S1605111 – № 51-авто (місячна) Звіт про перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом (наказ Держстату від 21.06.2019 № 223);

S1805108 – № 51-вод (місячна) Звіт про роботу підприємства водного транспорту (наказ Держстату від 14.06.2019 № 213);

S2105110 – № 51-ца (місячна) Звіт про основні показники роботи авіаційного підприємства (наказ Держстату від 14.06.2019 № 211);

S2305208 – № 12-труб (місячна) Звіт про транспортування вантажів магістральними трубопроводами (наказ Держстату від 13.06.2019 № 207);

S2702212 – № 2-ферм (річна) Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) сільського господарства (наказ Держстату від 07.08.2019  № 268);

S2702611 – № 10-мех (один раз на два роки) Звіт про наявність сільськогосподарської техніки в сільськогосподарських підприємствах (наказ Держстату 21.08.2018 № 173).

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

З 09.01.2020 платники мають можливість записатись на бета-тест програмного РРО  

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

ДПС України проінформувала, що з 01 січня 2020 року відбувся офіційний запуск бета-тестування програмного РРО «пРРОсто». Забезпечення розробки програмного рішення для програмних РРО та можливості його тестування здійснюється Державною податковою службою України на виконання Указу Президента України № 837/2019 від 08 листопада 2019 року «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави».

Записатись на бета-тест можна за посиланням.

Програмне РРО «пРРОсто» – це безкоштовний сервіс від податкової, який взаємодіє через Інтернет з сервером податкової служби через відкритий програмний інтерфейс, і виконує функції: формування, підпис, відправлення та видачу чеків встановленого формату, відкриття та закриття зміни, перегляд даних та інші.

Програмне рішення доступне для тестування на смартфонах і планшетах під операційними системами Android та iOS.

Учасники отримують запрошення до тестування з 09 січня 2020 року.

Надаєте послуги з репетиторства – декларуйте свої доходи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що деклараційна кампанія – 2020 стартувала. Декларування доходів пов’язано із виконанням фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) вимог ст. 67 Конституції України та норм Податкового кодексу України.

Якщо викладач, який надає послуги репетиторства, не є фізичною особою – підприємцем, він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок на доходи фізичних осіб (військовий збір) із таких доходів.

Податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) за 2019 рік таким викладачам – репетиторам слід подати до 01 травня 2020 року за місцем податкової адреси (реєстрації) чи онлайн з використанням електронного підпису. Форма декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177, (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 728/333699).

Доходи від репетиторства оподатковуються ПДФО за ставкою 18 %. Також із вказаних доходів відраховується військовий збір за ставкою 1,5 %.

Суму податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору, зазначену у річній податковій декларації, репетитори мають сплатити до 01 серпня  2020 року.

Під поняттям «репетиторство» мається на увазі: підготовка дітей до школи, вступу до навчальних закладів, незалежного тестування, навчання з будь-яких предметів, написання рефератів, виконання контрольних, курсових та дипломних робіт тощо.


від 16.01.2020

Очільниця податкової Дніпропетровщини Ганна ЧУБ про підсумки роботи за 2019 рік на пресконференції в ІА «Мост-Днепр»

В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція  в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Ганни Чуб на тему «Підсумки роботи податкової служби області за 2019 рік».

Підводячи підсумки роботи ГУ ДПС за минулий рік, Ганна Чуб акцентувала увагу на тому, що служба реформується і цей процес має певний перехідний період, в який платники не відчули жодних незручностей завдяки згуртуванню командного духу податківців Дніпропетровщини, які швидко адаптувалися до змін та реалізації нових трендів.

Фахівці податкової служби області разом з платниками податків регіону успішно закінчили минулий рік. І як результат – залишився стабільним темп роботи у напрямку наповнення бюджетів, збільшились надходження від платників податків.

Так, протягом січня – грудня 2019 року до бюджетів усіх рівнів надійшло понад 60,4 мільярди гривень податків та зборів. Це на 20,8 мільярдів гривень (або 53 відсотки) більше ніж впродовж 2018 року.

При цьому:

- до державного бюджету спрямовано 35,0 мільярдів гривень, що на 15,4 мільярди гривень (або на 79 %) більше надходжень 2018 року;

- до місцевих бюджетів платниками сплачено 25,4 мільярди гривень. Це на 5,4 мільярди гривень (або на 27 %) більше фактичних надходжень 2018 року.

Говорячи про наповнення бюджетів, очільниця ГУ ДПС особливу увагу приділила питанням, які наразі є нагальними для нашої області.

Це, зокрема екологічний стан довкілля, який турбує кожного мешканця регіону, та сплата екоподатку – вагомого компенсатора негативного впливу на природу шкідливих та небезпечних факторів.

«Забезпечення сумлінної сплати екоподатку суб’єктами господарювання на сьогодні один із основних векторів роботи податкової служби області», – зазначила Ганна Чуб.

Під час пресконференції вона також зауважила, що у податківців області на особливому контролі – надходження з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Адже своєчасна сплата єдиного внеску – це соціальні гарантії громадян, їх захищеність у майбутньому. Ганна Чуб акцентувала увагу, що спостерігається стійка тенденція зростання надходжень єдиного внеску до державних цільових фондів.

Важливо, що збільшення надходжень відбувається не за рахунок тиску на бізнес, а завдяки ефективному впровадженню нових підходів до адміністрування податків. Саме цими правилами керується команда податкової служби області. Нова податкова служба взяла курс на скорочення перевірок і зменшення тиску на бізнес.

Так, згідно з планом-графіком проведення документальних перевірок кількість запланованих перевірок суб’єктів господарювання у 2020 році у порівнянні з 2019 роком зменшилась майже на 90.

Ганна Чуб також нагадала, що вже  стартувала деклараційна кампанія – 2020 та закликала платників виконати свій громадянський обов’язок: своєчасно подати декларації і сплатити податки та збори.

За словами в.о. начальника ГУ ДПС на сьогодні триває процес удосконалення податкової. Головна ідея такого реформування – це побудова партнерських відносин між податковою – як сервісом, і платником – як нашим клієнтом. Суб’єкти господарювання і держава повинні стати компаньйонами, а не протистояти одне одному.

Розвиток онлайн сервісів і діджиталізація – це один із пріоритетних напрямків розвитку податкової служби.

Надання сервісів платникам і забезпечення податкових надходжень до бюджету – щоденна робота фахівців ГУ ДПС. Бізнес має забути дорогу до податкової, платники податків мають отримувати всі послуги онлайн. І таким інструментом сьогодні є сервіс Електронний кабінет.

«Ми вдячні громадянам та бізнесу, які сумлінно сплачують податки. Адже сумлінна сплата податків – це приклад високої податкової культури.

Ми, як ніколи, відкриті до співробітництва, нових ідей та конструктивної співпраці», – на завершення акцентувала очільниця ГУ ДПС.

Пресконференція пройшла у форматі діалогу – учасники заходу отримали відповіді на актуальні питання.

Щодо подання платниками акцизного податку заявки на поповнення обсягу залишку пального 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у зв’язку з набранням чинності з 29.12.2019 Закону України від 18 грудня       2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», яким підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим п. 29, ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням  надано роз’яснення щодо подання до 20 січня 2020 року включно платниками акцизного податку заявки на поповнення обсягу залишку пального з умовою оподаткування «5» без сплати акцизного податку та заяв до контролюючих органів про проведення документальної перевірки достовірності даних, зазначених у такій заявці.

 

Інформація про нормативну грошову оцінку земель (за даними офіційного вебсайту Держгеокадастру)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням розміщено інформацію про нормативну грошову оцінку земель:

► Інформацію про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів, 01.07.2017;

► Інформацію про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення, 01.01.2018;

► Інформацію про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів, 01.10.2018;

► Інформацію про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів, 01.01.2019;

► Інформацію про нормативну грошову оцінку сільськогосподарських земель, 01.01.2020.

 

Про індексацію нормативної грошової оцінки земель

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр) на виконання статті 289 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повідомила.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ індекс споживчих цін за 2017 – 2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2019 рік становить 1,0.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152,      2009 рік – 1,059, 2010 рік – 1,0, 2011 рік – 1,0, 2012 рік – 1,0, 2013 рік – 1,0,  2014 рік – 1,249, 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0, для земель несільськогосподарського призначення – 1,06, 2017 рік – 1,0, 2018 рік – 1,0.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

Додатково інформуємо, що відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Крім того, зазначаємо, що абзацом другим пункту 2¹ Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, абзацом другим пункту 8 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада        2011 року № 1278, абзацом другим пункту 4 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року № 831, передбачено, що у разі подання заяви в електронній формі витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки або мотивована відмова у наданні такого витягу видаються в електронній формі технічними засобами телекомунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника можуть також надаватися у паперовому вигляді.

Інформацію розміщено на офіційному вебсайті Держгеокадастру за посиланням

 

За неоформленого працівника штраф у 2020 році збільшився!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2020 мінімальна заробітна плата становить 4 723 грн та у погодинному розмірі – 28,31 гривень.

Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати      (30 х 4 723 грн = 141 690 гривень) у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.

Норми встановлені ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями.

 

Про термін зберігання у платника звітності з єдиного внеску, поданої до контролюючих органів в електронному вигляді 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до статті 13 розділу І Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями cтрок зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.

Разом з тим статтею 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями передбачено, що на власника або уповноважений орган (посадову особу), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, покладено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.

Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 із змінами і доповненнями (далі – Перелік № 578/5).

Відповідно до ст. 678 п. 7.1 глави 7 розділу І Переліку № 578/5 строк зберігання відомостей про застраховану особу, що підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (з 2011 року – Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (персоніфікований облік)) становить 75 років.


від 15.01.2020

Звернення громадян на контролі у податківців Дніпропетровської області

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямом роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб.

Впродовж 2019 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 3 443 письмові звернення громадян, що на 85 менше, ніж за 2018 рік. Тематика письмові звернення в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультацій з питань податкового законодавства тощо.

До податківців Дніпропетровської області протягом 2019 року надійшло   19 колективних звернень від 161 громадянина. Звернення розглянуті у визначені законодавством терміни.

З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює спеціальна електронна поштова скринька zvern436@sfs.gov.ua, звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами.

 

Про застосування поняття «поліпшене сервісне обслуговування у медичних закладах» для платників ПДВ 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Міністерством охорони здоров’я України з метою застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з медичного обслуговування відповідно до п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) надано наступне роз’яснення.

Підпунктом 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей –інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім послуг, визначених у підпунктах «а» – «о» п.п. 197.1.5         п. 197.1 ст. 197 ПКУ.

Згідно з п.п. «і» п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 ПКУ до послуг, операції з надання яких не звільняються від оподаткування ПДВ, належать послуги з медичного обслуговування громадян за їх бажанням у медичних закладах із поліпшеним сервісним обслуговуванням.

Слід зважити, що законодавчо поняття «поліпшене сервісне обслуговування» не визначене.

Цей термін має застосовуватись тільки для закладів охорони здоров’я та відділень закладів охорони здоров’я, які надають медичні послуги в стаціонарних умовах, в яких, крім медичного та необхідного побутового обладнання, палати для перебування пацієнтів оснащені додатковими побутовими приладами для підвищення комфортності перебування, та пацієнтам надаються додаткові немедичні послуги, оплата яких в частині визначення вартості таких послуг здійснюється за рахунок пацієнтів. При цьому медичне обслуговування в таких закладах та відділеннях має здійснюватись за бажанням пацієнта, а не за відповідним направленням лікаря.

Не може вважатися поліпшеним сервісним обслуговуванням застосування будь-якого медичного обладнання або методів надання медичної допомоги.

До поліпшеного сервісного обслуговування не може відноситись також обладнання холів та інших загальних приміщень холодильниками, телевізорами, м’якими меблями, ковдрами тощо як в амбулаторних, так і в стаціонарних закладах та відділеннях закладів охорони здоров’я.

 

Нові мінімальна зарплата та прожитковий мінімум збільшили розміри неоподатковуваних доходів фізичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 294) встановлено нові розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму (далі – ПМ) на         2020 рік, які впливають на низку показників з оплати праці та порядок оподаткування доходів.

Так, відповідно до ст. 8 Закону № 294 мінімальну заробітну плату (далі – МЗП) встановлено на весь рік в єдиному розмірі, а саме: у місячному розмірі – 4 723 грн, у погодинному – 28,31 грн, а прожитковий мінімум для працездатної особи з 01.01.2020 складає 2 102 грн (ст. 7 Закону № 294).

Розмір МЗП впливатиме на наступні показники:

► неоподатковуваний розмір добових – у межах України він становить з 01.01.2020 472,30 грн на день.

Витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, не включаються до оподатковуваного доходу, але не більш як 0,1 розміру МЗП, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у розрахунку за кожен календарний день такого відрядження. Отже, у 2020 році добові витрати під час відрядження по Україні не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військовим збором (далі – ВЗ), якщо їх розмір не перевищує 472,30 грн на день. Для відряджень за кордон добові витрати в розрахунку за кожен календарний день відрядження залишилися на рівні минулого року та становлять не більш як 80 євро;

► неоподатковувана нецільова благодійна допомога – розмір такої допомоги у 2020 році становить 2 940 гривень.

Не включається до оподатковуваного доходу, а отже, не оподатковується ПДФО та ВЗ, нецільова благодійна допомога, у тому числі матеріальна, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України. Тобто розмір неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги 2020 року становить  2 940 гривень (2 102 х 1,4 = 2942,8 грн). Сума перевищення нецільової допомоги над зазначеним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО як інші доходи і підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ – 1,5 %. Сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається у податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «169»;

► вартість неоподатковуваних дитячих подарунків.

Вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи в період з 15 листопада 2019 року до 15 січня 2020 року не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали дитячі святкові подарунки від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів (ст. 3 Закону України від 30 листопада 2000 року № 2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» із змінами (далі – Закон № 2117)).

Під дитячими святковими подарунками відповідно до ст. 4 Закону № 2117 слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 % ПМ для працездатної особи, установленого законом на 1 січня звітного податкового року. Отже, неоподатковувана вартість дитячих святкових подарунків становить 168,16 грн (2 102 грн х 8 %), якщо такі подарунки отримано з 01 січня до 15 січня і з 15 листопада до 31 грудня 2020 року.

Крім того, з урахуванням нової МЗП:

► максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) становить 15 розмірів МЗП. Отже, протягом усього 2020 року вона становитиме 70 845 гривень (4 723 грн х 15);

► мінімальний страховий внесок з єдиного внеску – становить 1 039,06 грн (4 723 грн х 22 %);

Звертаємо увагу, що єдиний внесок у розмірі не менше мінімального (1 039,06 грн за місяць) зобов’язані сплачувати фізичні особи – підприємці (незалежно від обраної ними системи оподаткування) та фізичні особи, які ведуть незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Звільняються від сплати єдиного внеску «за себе» пенсіонери за віком, особи з інвалідністю та особи, які отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу;

 

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що станом на 28.12.2019 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.0.0) станом на 28.12.2019 

Додано нові версії документів:

  1. На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» додано наступні форми:

F0100111 – Податкова декларація про майновий стан і доходи (для фізичних осіб – підприємців);

F01112111 – Додаток Ф1. Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами;

F0111411 – Додаток Ф2. Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою;

F0111611 – Додаток Ф3. Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку;

F0100211 – Податкова декларація про майновий стан і доходи (для громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність);

F01212111 – Додаток Ф1. Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами;

F0121411 – Додаток Ф2. Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою;

F0121611 – Додаток Ф3. Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку.

  1. На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» додано наступні форми:

J/F1412404 – Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

  1. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів:

S2702513 – № 24 (річна) Звіт про реалізацію продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами (наказ Держстату від 10.05.2019 № 148);

S2702513 – № 21-заг (річна) Звіт про об’єкти погосподарського обліку (наказ Держстату від 21.07.2017 № 192);

S2703112 – № 6-сільрада (річна) Звіт про об’єкти погосподарського обліку (наказ Держстату від 21.07.2017 № 192);

S0404511 – № 2Л-П (місячна) Обстеження ділової активності промислового підприємства (наказ Держстату від 21.05.2019 № 163).

Додано нові документи:

На виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів від 22 травня 2019 року № 565 «Про затвердження Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»:

F1317401 – Заява на одержання додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Довідники вводу:

  1. spr_sti.xml – довідник податкових інспекцій станом на 27.12.2019.
  2. У Довіднику термінів видалено періоди подачі за 2014 рік та додано терміни подачі на 2020 рік.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 

До уваги платників ПДВ! 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників ПДВ, що наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2019       № 488 (далі – Наказ № 488) внесено зміни до:

- форми декларації з податку на додану вартість;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

- розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;

- Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Наказ № 488 набирає чинності з 01 числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, крім пунктів 1 та 3 цього наказу, які набирають чинності з 01 січня 2020 року.

Наказ № 488 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 27.12.2019 № 100. Таким чином, зазначений наказ набрав чинності з 01 січня 2020 року.

 

Про ставки екологічного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що статтями 243, 245 – 248 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені ставки екологічного податку:

► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);

► за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);

► за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);

► за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)      (ст. 247 ПКУ);

► за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ).

Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

Нагадуємо, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» із змінами внесені зміни, зокрема до п. 243.4 ст. 243 ПКУ, згідно з яким ставка екологічного податку за викиди двоокису вуглецю становить 10,00 гривень за 1 тонну.


від 14.01.2020

Податковий календар на 15 січня 2020 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що:

cереда, 15 січня 2020 року, останній день подання:

- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) за грудень 2019 року;

- довідки про використані розрахункові книжки за грудень 2019 року.

 

Про особливості складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у зв’язку з набранням чинності з 01 січня 2020 року пунктом 8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307» (далі – зміни № 763), та з метою оперативного інформування платників ПДВ щодо порядку заповнення податкової накладної (далі – ПН) за щоденними підсумками операцій починаючи з 01.01.2020, ДПС України листом від 28.12.2019 № 8338/7/99-00-07-03-02-17 повідомила наступне.

Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1307).

На сьогодні ПН за щоденними підсумками операцій складаються з урахуванням таких особливостей:

► у верхній лівій частині такої ПН робиться відповідна помітка «Х» та зазначається тип причини «11», у рядку «Особа (платник податку) – покупець» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний індивідуальний податковий номер «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється;

► в графі «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» розділу Б табличної частини ПН платник податку згруповує товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД / коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, при цьому графи 4, 5, 6 та 7 ПН можуть не заповнюватися.

Згідно з пунктом 8 змін № 763 пункт 14 Порядку № 1307 доповнено абзацом п’ятим такого змісту:

«У разі складання ПН за щоденними підсумками операцій (якщо ПН не була складена на ці операції) у рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» такої ПН робиться позначка «Х» та зазначається тип причини 11. При цьому у рядку «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. Інші дані та показники такої ПН заповнюються за правилами, визначеними цим Порядком.».

Ці зміни набрали чинності з 01.01.2020.

Пунктом 3 Порядку № 1307 встановлено, що усі ПН, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9 – 15 та 19 Порядку № 1307, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Тому з урахуванням вищезазначених змін, а також пункту 3 Порядку № 1307, у ПН за щоденними підсумками операцій, які будуть складатися починаючи з 01.01.2020 (з датою складання починаючи з 01.01.2020), показники табличної частини розділу Б повинні заповнюватися за загальними правилами, встановленими Порядком № 1307.

Зокрема, такими правилами передбачено заповнення табличної частини розділу Б ПН у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:

1) у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг продавця;

2) у графах 3.1, 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;

3) у графах 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг;

4) у графі 6 – кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;

5) у графі 7 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;

6) у графі 8 – код ставки;

7) у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;

8) у графі 11 – сума податку на додану вартість.

ДПС нагадує, що платник ПДВ, в тому числі головне підприємство, до складу якого входять філії та/або структурні підрозділи, які здійснюють операції з використанням касових апаратів та яким не делеговано право складання ПН, може прийняти рішення щодо складання окремих ПН за щоденними підсумками операцій за показниками кожного касового апарату, у тому числі розміщеного в структурному підрозділі, або однієї ПН за щоденними підсумками операцій за показниками усіх касових апаратів, в тому числі розміщених у структурних підрозділах.

У разі виникнення у платників ПДВ необхідності визначення коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД для окремих товарів (продукції) при оформленні документів (у тому числі ПН) під час здійснення операцій з постачання таких товарів (продукції) платники ПДВ можуть звернутися до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.

 

До уваги платників! 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на наступне.

Згідно з постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 26 вересня 2019 року № 118 «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162» з 13 січня     2020 року, рахунок відправника/отримувача в електронних розрахункових документах і електронних повідомленнях Системи електронних повідомлень Національного банку України (далі – СЕП) буде ідентифікуватися тільки за допомогою міжнародного номера банківського рахунку (IBAN). Якщо в платіжному дорученні буде вказано не номер рахунку у форматі IBAN, то СЕП забракує такий документ.

Крім того, 13.01.2020 набрала чинності постанова Правління НБУ від 06 листопада 2019 року № 127 «Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» (далі –         Постанова № 127).

Відповідно до Постанови № 127 у розрахункових документах на переказ коштів виключено реквізит «Код банку», оскільки номер банківського рахунка IBAN вже містить у собі цю інформацію.

Постанова № 127 розміщена на офіційному вебпорталі НБУ за посиланням.

 

Про РРО – новації 2020 року для ФОП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 53.

Відповідно до зазначеного пункту до 01 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО та/або програмні РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

З 01 жовтня 2020 року до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує          1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

► реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

► роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

► діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

► діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

► реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.


від 13.01.2020

Удосконалено роботу системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та спрощені умови ліцензування для суб’єктів господарювання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 29.12.2019 набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо покращення адміністрування акцизного податку)» (далі – Закон № 391).

Зміни, внесені Законом № 391 до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – Кодекс), зокрема, передбачають:

- доповнення акцизної накладної новими обов’язковими реквізитами,

- уточнення можливості складання зведеної акцизної накладної,

- наведення умов віднесення операцій із заправлення пальним за договорами підряду до власного споживання,

- розширення переліку випадків, в яких особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана скласти акцизну накладну,

- визначення алгоритму дій у разі зазначення в акцизній накладній помилкових даних або її складання на операцію, яка не відбулася,

- відтермінування до 01 квітня 2020 року накладання штрафів:

♦ за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів;

♦ за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів;

- подання одноразово, до 20 січня 2020 року включно, заявки на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, без сплати акцизного податку, суб’єктами господарювання, які до 01 липня 2019 року не підпали під визначення платників акцизного податку, а з 01 липня 2019 року зареєстровані платниками такого податку,

- встановлення триденного терміну для реєстрації акцизних накладних за експортними операціями,

- подовження строку до 15 календарних днів для подання довідки за формою 2 промисловими споживачами,

- надання можливості підприємствам роздрібної торгівлі самостійно обирати спосіб складання акцизних накладних при відпуску пального через колонки (зведені або за щоденними підсумками операцій).

Крім того, Законом № 391 внесені зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481), відповідно до яких:

- визначено, що роздрібною торгівлею пальним будуть вважати також реалізацію скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів,

- передбачено застосування штрафу у розмірі 500 тис. грн за надання послуг із зберігання пального, що належить іншим суб’єктам господарювання та/або реалізацію (тобто фізичну передачу) пального іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального, отриманої відповідно до абзацу другого частини сорок першої ст. 15 Закону № 481 (на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним),

- визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують,

- відтерміновано застосування штрафу за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.

 

Центрами обслуговування платників Дніпропетровської області у 2019 році надано 210 тис. адміністративних послуг 

При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області функціонують 37 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг.

Загалом у 2019 році працівниками ЦОП опрацьовано понад 211 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких 210 тис. – надано адміністративні послуги.

З переліком адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги» та у Центрах обслуговування платників області.

 

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 02.01.2020 на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням оприлюднено довідники пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів станом на 01.01.2020, а саме:

► Довідник податкових пільг № 95/1, що є втратами доходів бюджету

та

► Довідник інших податкових пільг № 95/2.

У вищезазначених довідниках надано перелік пільг з податку на прибуток; плати за землю; ПДВ; акцизного податку; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; місцевих податків та зборів; державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

Звертаємо увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233» (далі – Постанова № 891) суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом України.

Інформація про суми податкових пільг у податковій звітності повинна містити такі дані:

◄ код пільги за кожним видом податкових пільг, найменування пільг згідно з довідником пільг;

◄ сума податку (збору), не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);

◄ строк користування податковою пільгою у звітному періоді – число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгами. У разі коли строк користування податковою пільгою встановлений до початку звітного періоду і продовжується після його закінчення, такий строк збігається з датою початку та закінчення зазначеного періоду;

◄ сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням, –обсяг пільг за платежами відповідно до довідника пільг у разі цільового використання податкових пільг.

Постанова № 891 набрала чинності 01.01.2020.

 

Компенсація вартості послуги «муніципальна няня»: чи нараховується єдиний внесок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що механізм відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня» визначено Порядком відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 68 «Деякі питання надання послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня»» (далі – Порядок № 68).

Відповідно до п. 3 Порядку № 68 відшкодування вартості послуги «муніципальна няня» є щомісячною адресною компенсаційною виплатою одному з батьків (усиновлювачів), опікуну дитини до трьох років (далі – компенсація послуги «муніципальна няня»).

Призначення та виплата компенсації послуги «муніципальна няня» здійснюються згідно з рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської ради, ради об’єднаної територіальної громади.

Згідно з п. 5 Порядку № 68 право на отримання компенсації послуги «муніципальна няня» мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років (далі – договір) з муніципальною нянею.

«Муніципальна няня» – це будь-яка фізична особа – підприємець (КВЕД 97.00, КВЕД 88.91)/юридична особа, яка надає послугу з догляду за дітьми (КВЕД 78.20, КВЕД 85.10), крім державних і комунальних закладів дошкільної освіти, та з якою укладено договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років.

Компенсація послуги «муніципальна няня» не призначається батькам, які є батьками – вихователями дитячих будинків сімейного типу, прийомними батьками, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

При цьому п. 18 Порядку № 68 передбачено, що компенсація послуги «муніципальна няня» здійснюється у межах видатків, передбачених на відповідний рік, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, особам, які не мають права на пенсію, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, тимчасової державної допомоги дітям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомоги по догляду за особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку.

Фінансування компенсації послуги «муніципальна няня» здійснюється відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 із змінами та доповненнями.

Принципи збору та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску визначаються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) (частина друга ст. 2 Закону № 2464).

Відповідно до абзацу сьомого п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб, зазначених у абзацах восьмому – тринадцятому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464.

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Враховуючи зазначене, єдиний внесок не нараховується на суму компенсації вартості послуги «муніципальна няня», що виплачується відповідно до Порядку № 68 громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років, і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років з муніципальною нянею за рахунок субвенцій з державного бюджету.

 

Порядок складання податкової накладної платником ПДВ при отриманні послуг від нерезидента на митній території України 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до вимог п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.

При цьому отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну (далі – ПН) із зазначенням суми нарахованого ним ПДВ, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у встановленому порядку. Така ПН підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Форму ПН та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, із змінами (далі – Порядок № 1307).

Згідно з вимогами п. 12 Порядку № 1307 у разі складання ПН отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України:

◄ у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000»;

◄ у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент); рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється;

◄ у рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.

У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини 14 – «Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента».

При складанні податкової накладної за операцією з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України реквізит «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється ні для постачальника (продавця), ні для отримувача (покупця).

Решта реквізитів заповнюються відповідно до норм Порядку № 1307.

 

Контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань у разі неподання декларації про доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177).

Нормами п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент (ст. 162 ПКУ).

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників ПДФО, а також суми утриманого з них ПДФО до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Також платники ПДФО зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій Декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом, контролюючий орган у відповідності до п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ має право проводити документальні позапланові перевірки.

Згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо, зокрема платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) Декларацію.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ самостійне визначення суми податкового зобов’язання платника податків контролюючим органом на підставах, визначених п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання. При повторному протягом 1 095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі  50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання.

Отже, у разі неподання платником податків в установлений термін податкової Декларації (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника ПДФО.


від 11.01.2020

Державна казначейська служба України нагадала про нові рахунки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Державна казначейська служба України на головній сторінці сайту за посиланням звернула увагу платників податків, що з 01 січня 2020 року вона перейшла на ведення бухгалтерського обліку за Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 із змінами та доповненнями.

 

Уточнено перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 10.01.2020 набрала чинності постанова Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 28 грудня 2019 року № 167 «Про внесення змін до Переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування» (далі – Постанова № 167).

Постановою № 167 НБУ уточнив Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування (далі – Перелік), затвердженого постановою Правління НБУ від   01 серпня 2017 року № 73, які відповідно до п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, та внесено зміни, зокрема до переліку операцій, пов’язаних з:

- відкриттям (закриттям) рахунків клієнтів у національній та іноземних валютах;

- з оформленням чи підтвердженням розрахунків клієнтів;

- проведенням розрахунків клієнтів;

- касовим обслуговуванням клієнтів.

Зміни, внесені до Переліку, обумовлені запровадженими у 2019 році новаціями у валютному законодавстві, а також змінами у нормативно-правових актах НБУ з питань безготівкових розрахунків в Україні у національній валюті, порядку відкриття та закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів.

 

Отримали іноземні доходи, ПДФО за якими сплатили за межами України, – надайте довідку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, а також крім доходів, визначених п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Норми встановлені підпунктами 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України (п. 13.3 ст. 13 ПКУ).

Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

 

Про терміни подання податкової декларації з ПДВ особою, реєстрація платника ПДВ якої анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця (кварталу)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Норми встановлені п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених ПКУ, календарний квартал (п. 202.1 ст. 202 ПКУ).

Відповідно до п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

► календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

► календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Враховуючи вищевикладене особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця (кварталу), зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній податковий період протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.

 

Встановлені виробничі дефекти у конструкції РРО: до виробника застосовуються штрафні санкції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» у новій редакції викладено ст. 29 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО).

Так, відповідно до оновленої ст. 29 Закону про РРО у разі встановлення при застосуванні реєстратора розрахункових операцій виробничих дефектів у його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка заноситься до фіскальної пам’яті, до виробника чи постачальника такого реєстратора за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому такі реєстратори підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов’язаний повернути їх вартість суб’єкту господарювання, а зазначена модель у встановленому порядку виключається з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Норми наберуть чинності 19.04.2020.


від 10.01.2020

До уваги громадян! Розпочалася деклараційна кампанія – 2020!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року.

Декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок громадян.

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) розподіляються на дві категорії:

- особи, які зобов’язані подати річну декларацію,

та

- особи, які мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки.

Фізична особа – платник податків може обрати зручний для себе спосіб подання декларації та подати її до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання) в один із таких способів:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Граничний термін подання декларації за звітний 2019 рік для громадян, які зобов’язані подати річну декларацію, – 30 квітня 2020 року.

У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті» (cabinet.tax.gov.ua), який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Звертаємо увагу, що обов’язок подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).

До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір тощо;

- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.

До таких доходів відноситься, зокрема дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційні доходи;

- іноземного доходу;

- доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі, якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га;

- та в інших передбачених Податковим кодексом України випадках.

Фізичні особи – платники податків мають право відповідно до статті 166 ПКУ задекларувати право на податкову знижку шляхом подання декларації по 31 грудня 2020 року (включно).

 

У разі несвоєчасної сплати податкового зобов’язання призначається камеральна перевірка  

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Норми встановлені абзацом другим п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Статтею 76 ПКУ визначено порядок проведення камеральної перевірки.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Пунктом 76.3 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1 095 дня (2 555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ (п. 76.2 ст. 76 ПКУ).

Таким чином, камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу ДПС. Термін перевірки призначається з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

 

Фізична особа – громадянин України може через свої релігійні переконання відмовиться від РНОКПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 1 розділу VIІI Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, за формою № 1П (далі – Повідомлення) (додаток 8 до Положення № 822). Таке Повідомлення є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – окремий реєстр Державного реєстру).

Крім того, фізична особа також зобов’язана пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта (п. 2 розділу VIІI Положення № 822).

Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання (п. 3 розділу VIІI Положення № 822).

Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні щодо внесення серії та/або номера паспорта, прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації та повідомлено про необхідність подання нової заяви для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру (п. 3 розділу VIІI Положення № 822).

Після приймання Повідомлення контролюючим органом здійснюється перевірка щодо наявності реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі за РНОКПП або в окремому реєстрі Державного реєстру – за серією та/або номером паспорта (п. 5 розділу VIІI Положення № 822).

Пунктом 6 розділу VIІI Положення № 822 визначено, що процедура перевірки щодо можливості внесення відмітки до паспорта здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Повідомлення (п. 6 розділу VIІI Положення № 822).

За результатами такої перевірки повідомлення-підтвердження щодо можливості внесення відмітки до паспорта надсилається до відповідного контролюючого органу.

Якщо встановлено, що фізична особа, яка подала Повідомлення, обліковується в окремому реєстрі за іншими серією та/або номером паспорта, до відповідного контролюючого органу замість повідомлення-підтвердження надсилається відмова у повторній реєстрації в окремому реєстрі.

У такому разі контролюючий орган інформує фізичну особу про необхідність внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру у порядку, визначеному розділом IX Положення № 822.

 

Про види операцій, які є господарськими для цілей трансфертного ціноутворення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на наступне.

Відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

б) операції з придбання (продажу) послуг;

в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.


від 09.01.2020

Платники Дніпропетровщини за 2019 рік перерахували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску понад 76 мільярдів гривень

За січень – грудень 2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, з урахуванням прибутку ДУ офісу ВПП ДПС) 60 млрд 425,8 млн грн, що на    20 млрд 843,8 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року.

Так, до державного бюджету впродовж 2019 року спрямовано    34 млрд 978,7 млн грн, що на 15 млрд 407,6 млн грн більше надходжень минулого року.

До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 25 млрд 447,1 млн гривень. Це на 5 млрд 436,2 млн грн більше фактичних надходжень січня – грудня 2018 року.

За підсумками поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано 15 млрд 961,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 2 млрд 383,8 млн гривень.

  

Набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з  01 січня 2020 року набрав чинності Закон України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 294).

Державний бюджет України – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Нагадуємо, що статтею 7 Закону № 294 у 2020 році установлено прожитковий мінімум:

♦ на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі:

► з 1 січня 2020 року – 2 027 гривень,

► з 1 липня – 2 118 гривень,

► з 1 грудня – 2 189 гривень;

♦ для основних соціальних і демографічних груп населення на одну особу в розрахунку на місяць:

■ дітей віком до 6 років:

► з 1 січня 2020 року – 1 779 гривень,

► з 1 липня – 1 859 гривень,

► з 1 грудня – 1 921 гривня;

■ дітей віком від 6 до 18 років:

► з 1 січня 2020 року – 2 218 гривень,

►з 1 липня – 2 318 гривень,

► з 1 грудня – 2 395 гривень;

■ працездатних осіб:

► з 1 січня 2020 року – 2 102 гривні,

► з 1 липня – 2 197 гривень,

► з 1 грудня – 2 270 гривень;

■ осіб, які втратили працездатність:

► з 1 січня 2020 року – 1 638 гривень,

► з 1 липня – 1 712 гривень,

► з 1 грудня – 1 769 гривень.

Відповідно до статті 8 Закону № 294 у 2020 році мінімальна заробітна плата складає:

►у місячному розмірі: з 1 січня – 4 723 гривні;

► у погодинному розмірі: з 1 січня – 28,31 гривні.

 

Несвоєчасно подали звітність щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів: відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, – у розмірі 17 000 гривень.

Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року  № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.

 

Трудовий договір – угода роботодавця з працівником

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня     1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП), трудовий  договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою:

◄ працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові;

◄ власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

 

Про застосування адміністративного штрафу за неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома страхувальників, що згідно з частиною першою ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КупАП) неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165¹ КупАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неподання або несвоєчасне подання звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Статтею 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше ніж через два місяці з дня виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).

Днем вчинення правопорушення у разі неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску є наступний день за останнім днем граничного терміну подання звітності з урахуванням норм ст. 38 КУпАП, а у разі несвоєчасного подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску – дата фактичного подання звітності.

Таким чином, виявлення порушення, а саме: неподання або несвоєчасне подання (подання за невстановленою формою) звітності з єдиного внеску, несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску, є підставою для складання протоколу про адміністративне порушення.


від 08.01.2020

Податковий календар на 09 січня 2020 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що:

четвер, 09 січня 2020 року, останній день подання:

- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за формою № 1-РС за грудень 2019 року;

- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за грудень 2019 року;

- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за формою № 3-РС за грудень 2019 року;

- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою № 1-ОА за грудень 2019 року;

- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за формою № 1-ОТ за грудень 2019 року.

 

Зміни до правил оподаткування операцій з фінансового лізингу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 29.12.2019 набрав чинності Закон України від 20 грудня 2019 року № 425-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу» (далі – Закон № 425).

Законом № 425 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема дію п. 46 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання боржником товарів для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами в процесі проведення процедури фінансової реструктуризації, а також поширення такого звільнення на операції з постачання товарів поручителем (майновим поручителем – заставодавцем, іпотекодавцем) продовжено до 01 січня  2023 року:

Законом № 425 також оновлено редакцію п. 189.5 ст. 189 ПКУ, відповідно до якого у разі постачання товарів, що були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв’язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми ПДВ, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.

Закон № 345 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» від 28.12.2019 № 251.

 

 Нова форма декларації про майновий стан і доходи для зручності платників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що з 01 січня 2020 року розпочалась кампанія декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) і військового збору, та/або мають право подати Декларації для отримання податкової знижки.

Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019  № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» (далі – Наказ № 177), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 728/33699, з 01.01.2020 запроваджується та вводиться в дію нова форма податкової Декларації, якою передбачено деякі зміни.

Так, новою формою податкової Декларації в окремому додатку Ф3 «Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку» передбачено здійснення розрахунку ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання з ПДФО, у зв’язку із використанням права на податкову знижку.

Крім того, у новій формі Декларації для платників податків, які декларують право на податкову знижку, введено окрему позначку у розділі категорія платника, у зв’язку з тим, що такі платники відповідно до п.п. 166.1.2 п. 166.1   ст. 166 Податкового кодексу України мають окремий граничний строк подання Декларації – по 31 грудня включно наступного за звітним року.

Також у новій формі Декларації введено окремий рядок 10.2 «Дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру» для відображення доходів за цивільно-правовими договорами, отриманих від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи.

Звертаємо увагу, що у рядку 17 «Сума податку з доходів, отриманих від фізичної особи – платника податку (орендаря), який не є податковим агентом, за оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси платника податку (орендодавця) (графа 6 рядка 10.4.1)» Декларації відображаються суми ПДФО, отримані від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця, який в подальшому приймає участь у розрахунку податкових зобов’язань з ПДФО (рядок 18.1 Декларації). Водночас, військовий збір за зазначеними операціями сплачується в повному обсязі за податковою адресою платника податків.

 

Оподаткування ПДФО суми поворотної фінансової допомоги, що надається фізособі юрособою – нерезидентом на термін більше одного року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Норми встановлені п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) (п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються відповідно до статей 1046 – 1053 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями (далі – ЦКУ).

Зокрема, згідно з ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути таку саму суму грошей або таку саму кількість речей того самого роду та якості.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються такі доходи як основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником ПДФО до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається йому, а також основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти, а також доходи, отримані внаслідок індексації депозиту (вкладу) в гривні (прив’язка курсу національної валюти до курсу іноземних валют відповідно до умов договору) (п.п. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Сума коштів, яка надається юридичною особою – нерезидентом фізичній особі (позичальнику) за договором позики, повинна повернутися позикодавцеві у визначений договором термін. Така сума не підлягає оподаткуванню ПДФО і не відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

При цьому, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

 

Порядок здійснення компенсації частини штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» у новій редакції викладено п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до оновленого п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви щодо здійснення компенсації частини штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – СОД РРО), готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Довідково: компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, – це грошові кошти, що перераховуються покупцям (споживачам) за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих контролюючими органами, за результатами проведеної перевірки за скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (п.п. 14.1.279 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Для здійснення компенсації частини штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, на користь покупця (споживача) відповідний контролюючий орган протягом п’яти робочих днів з дня зарахування до бюджету штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до платника податків за порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, готує висновок та подає його для виконання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків, а також перераховує на користь відповідного покупця (споживача) компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів та про перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, покупцям (споживачам) з відповідного бюджету.

Норми наберуть чинності 01.10.2020.


від 03.01.2020

Удосконалено роботу СЕА РП та СЕ та спрощено умови ліцензування для суб’єктів господарювання 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 29.12.2019 набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо покращення адміністрування акцизного податку)» (далі – Закон № 391).

Законом № 391 удосконалено роботу системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕА РП та СЕ) і спрощено умови ліцензування для суб’єктів господарювання.

Закон № 391 опубліковано в офіційному виданні – газеті «Голос України» від 28.12.2019 № 251.

 

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для платників податку на прибуток підприємств (далі – податок), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. У подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Норми встановлені п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

Отже, якщо платником податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень      розділу ІІІ ПКУ, то в основній частині декларації у полі «Наявність рішення» проставляється позначка, а у полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» – номер та дата розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення.

Форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами та доповненнями.

Нагадуємо, що 20.12.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 (далі – Наказ № 481), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.12.2019 за № 1217/34188, яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами і доповненнями (далі – Наказ № 897), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860.

 

Постійне представництво нерезидента – не платник ПДВ надає послуги з оренди нерухомості ФОП: сплата ПДВ до бюджету 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що постійне представництво – це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні.

Норми встановлені п.п. 14.1.193 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг (п. 180.2 ст. 180 ПКУ).

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ).

Пунктом 186.2.2 п. 186.2 ст. 186 ПКУ для послуг, які пов’язані з нерухомим майном, зокрема, інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується, місцем їх постачання є фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується.

Таким чином, у разі постачання послуг з оренди нерухомості постійними представництвами нерезидента, не зареєстрованими як платники ПДВ, фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП), особою відповідальною за нарахування і сплату ПДВ до бюджету є отримувач таких послуг.

Отже, обов’язок щодо сплати ПДВ покладається на ФОП, яка є отримувачем послуг з оренди нерухомості, що розташована на митній території Украйни.

 

У разі сплати ПДФО при нотаріальному посвідченні договорів, декларація про майновий стан і доходи не подається 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи вважається виконаним, якщо такий платник отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений ПДФО.

Норми встановлені п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України.

 

Визначення доходу за попередній рік у разі прийняття ФОП рішення про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня наступного року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкт господарювання, зокрема фізична особа – підприємець (далі – ФОП), який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Норми визначені п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені у п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ.

Форма Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Отже, у разі прийняття ФОП рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 01 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

При цьому, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.


від 02.01.2020

З початку 2020 року стартує кампанія декларування доходів, отриманих у 2019 році

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з січня 2020 року стартує кампанія декларування доходів, отриманих у 2019 році.

Податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) до податкових органів за місцем своєї податкової адреси зобов’язані надати:

- фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) про доходи, отримані від провадження господарської діяльності (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у термін протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року);

- фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність у термін до 01 травня року, що настає за звітним;

- фізичні особи, які отримали доходи від неподаткових агентів, або доходи від податкових агентів, що не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування, у термін до 01 травня року, що настає за звітним.

Фізичним особам – платникам податків надається можливість подати Декларацію в електронній формі.

Це сучасно та дійсно зручно, цілодобово, економно у часі та комфортно для платників.

І здійснити це можливо засобами Електронного кабінету (далі –   Е-кабінет) – одного із самих популярних та універсальних електронних сервісів ДПС України.

Скористатись Е-кабінетом можливо як з персональних комп’ютерів так і з смартпристроїв. Сервіс працює безкоштовно.

За допомогою Е-кабінету платник також може у режимі реального часу мати доступ до особистої інформації, зокрема одержати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, які використовуються під час заповнення Декларації.

Щоб подати Декларацію в електронному вигляді через Е-кабінет, платнику податків необхідно отримати кваліфікований електронний підпис у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг  Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України або у іншого надавача електронних довірчих послуг.

Отже, будьте у тренді сучасності – отримайте електронний ключ та подайте Декларацію у комфортних умовах!

Переваги електронного звітування суттєві!

 

З 1 січня скасовується Звіт про суми податкових пільг з ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС України повідомила, що з 01 січня 2020 року скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності.

У зв’язку з цим вносяться зміни до:

► форми податкової декларації з податку на додану вартість;

► уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

► розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;

► Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Зокрема, розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, здійснюватиметься у додатку 6 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю».

Податкова звітність з податку на додану вартість, у тому числі додаток 6 до податкової декларації з податку на додану вартість, з урахуванням змін внесених наказом № 488, подається починаючи із звітного (податкового) періоду за січень 2020 року.

Довідково:

З 01.01.2020 набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від  31 жовтня 2018 року № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233», відповідно до якої скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності.

У зв’язку з цим Міністерством фінансів України видано наказ від 20.11.2019 № 488 «Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2011 року № 167», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.12.2019 за № 1285/34256 (наказ № 488).

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням.

 

Підприємствам та організаціям громадських об’єднань осіб з інвалідністю продовжено на п’ять років можливість застосовувати нульову ставку з ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що  ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням проінформувала про наступне.

У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 05.12.2019 № 344-ІХ підприємствам та організаціям громадських об’єднань осіб з інвалідністю продовжено на п’ять років (до 01.01.2025) можливість застосовувати нульову ставку з податку на додану вартість за операціями з постачання товарів/послуг, що безпосередньо ними виготовляються (пункт 8 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України).

 

Блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката відкритого ключа: подання заяви

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що форма заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (далі – Заява) для блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката розміщена на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) (www.acskidd.gov.ua) у розділі «Скасування, блокування, поновлення сертифікатів».

Блокування або скасування кваліфікованого сертифіката можливо здійснити у телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (користувачем) до КН ЕДП ІДД ДПС засобами телефонного зв’язку за номером (044) 284-00-10, при цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:

► ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката;

► ключову фразу голосової автентифікації.

Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).

Заява у письмовій формі подається до відокремленого пункту реєстрації користувачів КН ЕДП ІДД ДПС за встановленою формою та засвідчується власноручним підписом заявника (користувача).

 

До уваги фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Норми встановлені п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи, є резидентами і у річній податковій Декларації поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Платники податку на доходи фізичних осіб подають податкову Декларацію до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177). Додатки є складовою частиною Декларації.

Водночас, п. 49.2. ст. 49 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Отже, при поданні фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, Декларації за звітний податковий період вона зобов’язана подати додаток Ф2 до Декларації.

У разі якщо така фізична особа протягом звітного періоду дохід від незалежної професійної діяльності не отримувала, у додатку Ф2 до Декларації всі графи прокреслюються.

 

Декларування доходів у 2020 році за оновленою формою декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що з 01 січня 2020 року декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».

Нагадуємо, що обов’язок щодо подання Декларації у громадян – платників податків виникає при отриманні:

► доходів не від податкових агентів.

До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військовий збір;

► від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.

До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року;

► інвестиційного доходу;

► іноземного доходу;

► та в інших передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) випадках.

Водночас, обов’язок фізичної особи – платника ПДФО щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник ПДФО отримував доходи:

◄ від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

◄ виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;

◄ від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений ПДФО відповідно до ІV розділу ПКУ;

◄ у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

 

Попередня сторінка

Comments are closed.